Вирок № 55712764, 12.02.2016, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/1674/15-к 1-кп/441/13/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2016 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого, судді - Ференц О.І.,

при секретарі - Карапінка І.Р.,

з участю прокурора - Майнич Ю.О.,

потерпілого - ОСОБА_1,

та обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

та жителя АДРЕСА_1, українця, гр-на України, з с ередньою

спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше

не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

16.07.2015р. близько 20.30 год. ОСОБА_2, знаходячись на території господарства ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, під час раптово виниклого конфлікту умисно наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар лівою рукою в ділянку правого вуха, після чого, вхопивши ОСОБА_1 правою рукою за шию, наніс йому один удар лівою рукою в права плече. Після отриманих ударів ОСОБА_1 похитнувся та вдарився ліктем правої руки об стіну будинку, а ОСОБА_2 знову наніс йому один удар кулаком лівої руки в праву ділянку обличчя та один удар лівою ногою по зовнішній стороні правого стегна. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 у ОСОБА_1 утворилися три синці на правому плечі та правій завушній ділянці, три садна на правому лікті, правому крилі носа, зовнішній поверхні правого стегна, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 124/15 від 17.07.2015р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав частково та пояснив, що дійсно в цей день мав конфлікт з потерпілим через те, що ОСОБА_1 сварив його дітей. Прийшов в господарство потерпілого просто, щоб вияснити відносини, наміру битися у нього не було. Дійсно першим наніс йому удар в область лиця, а після того вони билися разом, тобто ОСОБА_1 також наносив йому удари. Він потягнув ОСОБА_1 за руку і саме тоді той з'їхав по сходах. Ногою він вдарив потерпілого десь в область живота. Коли вони з дружиною уже ішли до брами, ОСОБА_1 замахнувся на нього трубою і вдарив його по руці, проте він не звертався в міліцію з приводу його побиття і не знімав побоїв, а тому зараз не може це підтвердити. Розкаюється у вчиненому і розуміє, що так чинити не потрібно було. Цивільний позов не визнає, оскільки йому також наносилися удари потерпілим.

Крім часткового визнання своєї вини, винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами у справі:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що звернув увагу доньці обвинуваченого, щоб вона не ображала його дитину. Після цього був свідком сварки його тещі з дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_4. Остання ображала нецензурними словами і його, а тому він також почав з нею сваритися, в тому числі виражався нецензурно. Вечером 16.07.2015р. до них прийшли ОСОБА_4 і ОСОБА_2, ОСОБА_4 розмовляла з його дружиною, а ОСОБА_2, після того як він сказав, що послав його дружину, наніс йому удар кулаком в голову. Він похитнувся і ОСОБА_2 штовхнув його на стіну, після чого ще наносив удари. Він захищався, а тому також у відповідь бив обвинуваченого. Коли він сказав дружині викликати міліцію, а теща закрила браму, щоб не випустити ОСОБА_2, останній почав тікати з його господарства. Моральні страждання, заподіяні йому злочином, обґрунтовує тим, що його було побито в присутності членів його сім"ї, принижено його честь і гідність;

- показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні підтвердили, що 16.07.2015р. мав місце конфлікт між ними з приводу неналежної поведінки дітей. ОСОБА_2 дійсно першим наніс удар ОСОБА_1, після чого вони билися один з одним. Як пояснила свідок ОСОБА_4, її чоловік не мав наміру бити потерпілого, останній також наносив удари її чоловіку, проте вони не мали можливості звернутися в міліцію. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_2 наніс декілька ударів потерпілому, після цього на тілі ОСОБА_1 були синці, подряпини тощо. ОСОБА_5 бачила, що удари ОСОБА_2 наносив також ногою, тобто копав потерпілого;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.11.2015р. за участю ОСОБА_2 та фототаблицею до нього, де зафіксовано, як ОСОБА_2 показав як і куди саме наносив удари ОСОБА_1 16.07.2015р.;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.11.2015р. за участю ОСОБА_1 та фототаблицею до нього, де зафіксовано, як ОСОБА_1 показав як і куди саме йому наносив удари ОСОБА_2 16.07.2015р.;

- висновком судово-медичної експертизи № 124/15 від 17.07.2015р., згідно якого в ОСОБА_1 при проведенні експертизи виявлено 3 синці на правому плечі та правій завушній ділянці, 3 садна на правому лікті, правому крилі носа, зовнішній поверхні правого стегна, які утворилися від дії тупих предметів, можливо при обставинах, на які вказує потерпілий, і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Розташування тілесних ушкоджень на різних анатомічних ділянках тіла та різних його поверхнях свідчить, що вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 не могли утворитися внаслідок одноразового падіння;

- іншими матеріалами справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого доведеною. Вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, в судовому засіданні не встановлено.

Враховується також, що обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем свого проживання, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речових доказів та процесуальних витрат немає, запобіжний захід не застосовувався.

З приводу заявленого цивільного позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

До судових витрат згідно ст.79 ЦПК України відносяться в тому числі витрати на правову допомогу. Так як ОСОБА_1 було понесено витрати на правову допомогу в розмірі 4550 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 17 від 21.01.2016р., та судові витрати за оплату судового збору, такі підлягають стягненню з ОСОБА_2 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки ОСОБА_1 невірно визначено розмір судового збору, зайво сплачені витрати слід повернути.

Витрати в сумі 200 грн. за нотаріальне оформлення довіреності стягненню не підлягають, оскільки згідно довідки приватного нотаріуса було стягнено плату за вчинення нотаріальних дій 20.01.2015р., проте кримінальне правопорушення ОСОБА_2 було вчинено лише в липні 2015р., відтак невідомо, за яку саме нотаріальну дію приватний нотаріус стягував з ОСОБА_1 гроші в сумі 200 грн. і яке відношення ці витрати мають до даного кримінального провадження. Не підтверджено також жодними доказами у справі понесення ОСОБА_1 витрат в розмірі 4000 грн. за курс лікування.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.1 цієї статті.

Беручи до уваги характер та обсяг страждань ОСОБА_1 внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, ступеня приниження його честі та гідності внаслідок побиття в присутності жінок, членів його сім'ї, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути в користь потерпілого в якості відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., що справедливо відповідає ступеню тяжкості діяння, вчиненого ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.

Цивільний позов задоволити частково. Стягути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 4550 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. понесених ним витрат на правову допомогу, 5000 (п'ять тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди та 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 88 коп. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути ОСОБА_1 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 80 коп. зайво сплаченого судового збору, які надійшли на р/р 31217206700076 (отримувач платежу УДКСУ у Городоцькому районі/Городоцький районний суд Львівської області, МФО-825014, ЗКПО - 37965536), банк отримувача - ГУ ДКСУ у Львівській області згідно квитанції № ПН 513 від 12.02.2016р..

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя О. І. Ференц