Ухвала суду № 55712160, 03.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 310/13624/13 Головуючий у 1 інстанції: Троценко Т.А.

Номер провадження 22-ц/778/684/16 Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 липня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі ПАТ «УкрСиббанк») звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.

В обґрунтування позову зазначав, що, 05 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11164670000, згідно якого відповідач отримала кредит у сумі 32 079,20 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,88 % річних, строком до 04 червня 2014 року. Відповідно графіку платежів, сторони дійшли згоди про помісячне погашення кредиту з 01 по 10 число кожного місяця.

Оскільки, відповідач перестала погашати кредит, 21 жовтня 2013 року була направлена вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, однак залишилася не виконаною, тому станом на 22 листопада 2013 року виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 14 525,94 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 22.11.2013 року складає 116 105,84 грн.; заборгованість за процентами становить 2 308,39 доларів США, що в еквіваленті складає 18 450,96 грн., а також нараховані пеня на суму заборгованості за кредитом у сумі 175,61 долара США, що за курсом НБУ становить 1 403,65 грн. та пеня за прострочення сплати процентів у сумі 1 032,05 доларів США, що в еквіваленті становить 8 249,16 грн. Всього 18 041,99 долара США, або за курсом НБУ станом на 22. 11. 2013 року - 144 209,61 грн., які позивач просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 липня 2014 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 податковий номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 18 041,99 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.11.2013 року становить 144 209,61 грн., а також судовий збір 1442,10 грн.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 вересня 2014 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, суд залишив поза увагою, що Банком не ставилося питання про дострокове розірвання кредитного договору, а тому Банк не мав права стягувати всю суму кредиту, а мав право пред'явити вимоги лише про стягнення частини кредиту, що мала бути сплачена згідно графіку. Крім того, оскільки розгляд справи відбувся заочно, відповідач позбавлена була права подати заяву про застосування строків позовної давності, що також мало б наслідком зменшення розміру позовних вимог. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовити у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'вилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач ПАТ «УкрСиббанк» судову повістку отримав 11.01.2016 року уповноваженою особою Пащенко, апелянт ОСОБА_3 особисто 09.01.2016 року. Передбачене законом право на участь у судовому засіданні сторони не використали.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за яким, Банк надав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 32079,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 161999,96 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,88% річних строком до 04.06.2014 року (а.с. 6-32).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» та стягуючи заборгованість за кредитним договором з урахуванням процентів та пені, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, та допустила заборгованість по кредиту, чим порушує умови договору, а тому повинна нести відповідальність, передбачену договором.

Судова колегія вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та закон, що їх регулює.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, яка з огляду на положення статті 1054 ЦК України застосовується до відносин за кредитним договором, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1.2.2., п.1.3.4. кредитного договору від 05 червня 2007 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 передбачено, що погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здіснюється в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення з 01 по 10 число кожного місяця. Останнє погашення кредиту здійснюється не пізніше 04 червня 2014 року (а.с. 18-21).

Згідно з пунктом 6.1.2. зазначеного договору кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту, у разі порушення позичальником умов кредитного договору

Враховуючи, що відповідач порушила умови кредитного договору та з вересня 2011 року перестала своєчасно погашати суму кредиту та відсотки, у позивача виникло право на дострокове витребування кредиту.

За цих обставин, довід апелянта про те, що позивач не звернувся до суду з вимогою про розірвання кредитного договору неспроможні, оскільки передбачене статтею 1050 ЦК України право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини позики, що залишилася, є самостійним і реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення ним вимог про розірвання кредитного договору.

При цьому, з огляду на положення статті 627 ЦК України передбачена частиною другою статті 651 цього Кодексу можливість зміни або розірвання договору, в тому числі й кредитного договору, є правом, а не обов'язком сторони договору.

При вирішенні спору судом першої інстанції правильно застосовані норми ст. 526,530 ЦК України та правомірно задоволено позов про стягнення суми заборгованості за кредитом з урахуванням суми відсотків та пені, яка передбачена п.4.1. договору.

Доводи апелянта про те, що провівши заочний розгляд справи суд позбавив її подати заяву про застосування строків позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки строк дії договору встановлений до 04 червня 2014 року, вимогу про дострокове повернення кредитних коштів банк надіслав позичальнику 17.10.2013 року (а.с.30), а в суд з позовом звернувся 03.12.2013 року (а.с. 2), тому строк звернення до суду не пропущений, підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: