Рішення № 55711092, 08.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 168/281/15-ц Провадження № 22-ц/773/69/16 Головуючий у 1 інстанції: Хаврона О.Й. Категорія: 48 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2016 року місто ОСОБА_1

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Осіпука В.В., Мудренко Л.І.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Старовижівського районного суду від 09 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась в суд з даним позовом до ОСОБА_4, в якому просила поділити майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки спільно придбано нею під час шлюбу і складається з нерухомого майна, побутової техніки і меблів.

Позивач зазначає, що рішенням селищної ради відповідачу ОСОБА_4 виділено в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку, на якій вони збудували будинок з господарськими спорудами по вул. Карбишева, 22 в смт. Стара Вижівка Волинської області.

Право власності на даний житловий будинок оформлено на відповідача.

Виходячи з рівності часток у праві спільної сумісної власності подружжя позивач ОСОБА_2 просила суд провести реальний поділ спірного житлового будинку, виділивши їй таку частину будинку: сходи, коридор 1-1 площею 10,8 кв. м., ванну 1-8 площею 4,7 кв. м., коридор 1-3 площею 6,7 кв. м., кімнату 1-7 площею 11,8 кв. м., кімнату 1-6 площею 16,7 кв. м., літню кухню площею 30,6 кв. м., половину огорожі, а відповідачу іншу частину будинковолодіння, а саме: кухню 1-2 площею 7,4 кв. м., кімнату 1-4 площею 11,1 кв. м., кімнату площею 25,1 кв. м., господарський хлів та половину огорожі. При цьому позивач погоджується виконати певні роботи по переобладнанню будинку в разі необхідності. Для реального розподілу в такому варіанті слід провести незначні роботи: закрити двері з коридора 1-1 в кухню 1-2 та з коридора 1-3 в кімнату 1-4, коридор 1-1 переобладнати під кухню. Вважає, що вартість кожної частини будинку буде майже однаковою, такий варіант поділу буде відповідати інтересам кожної сторони.

Крім того, вказує на те, що в період шлюбу нею та відповідачем було придбано і інше майно, яке просила поділити таким чином:

- виділити їй меблеву стінку вартістю 2000 грн., мяку частину до стінки вартістю 1300 грн., холодильник вартістю 3800 грн., машину пральну вартістю 3800 грн., паласи в кількості 2 шт. розміром 3х4м вартістю 1500 грн., 2х2м вартістю 500 грн., загальна вартість такого майна становить 12900 грн.;

- відповідачу виділити кухонну стінку вартістю 1200 грн., шафу вартістю 500 грн., ліжко двох спальне вартістю 300 грн., холодильну камеру вартістю 500 грн., паласи в кількості 2 шт. розмірами 5х4м вартістю 2000 грн. та 2х3м вартістю 800 грн., диван вартістю 300 грн., стіл гостинний вартістю 300 грн., телевізор вартістю 200 грн., велосипед вартістю 300 грн., газовий котел вартістю 8000 грн., колонку газову вартістю 2000 грн.

У своїх вимогах позивач просила також стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Рішенням Старовижівського районного суду від 09.11.2015 року, в якому ухвалою цього ж суду від 18.11.2015 року виправлено описки, позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Виділено у власність ОСОБА_2 всього майна на суму 141864 грн., а саме:

- виділено в натурі 49% житлового будинку, що знаходиться за адресою вул. Карбишева, 22 смт. Стара Вижівка Старовижівського району Волинської області з господарськими та побутовими будівлями і спорудами згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи № 7629-7630 від 29.09.2015 року (варіант розподілу №2), а саме приміщення в житловому будинку (літ.А-1): коридор 1-3 площею 6,7 кв. м., кімнату 1-7 площею 11,8 кв. м., коридор 1-1 площею 10,8 кв. м., кухню 1-2 площею 7,4 кв. м., санвузол 1-8 площею 4,7 кв. м., сходи асх., хлів (Б-1), 1/2 вбиральні (В) і 1/2 огорожі 1-1 залишено в спільному користуванні (загальною вартістю 113864 грн.);

- кухонну стінку вартістю 1200 грн., ліжко двох спальне вартістю 1000 грн., меблеву стінку вартістю 15000 грн., холодильну камеру вартістю 3500 грн., пральну машину вартістю 3800 грн., килим розміром 3х4м вартістю 1500 грн., килим 2х3м вартістю 800 грн., стіл гостинний вартістю 800 грн., котел вартістю 300 грн., газову колонку вартістю 100 грн. (загальною вартістю 28000 грн.).

Виділено у власність ОСОБА_4 всього майна на суму 145058 грн., а саме:

- виділено в натурі 51% житлового будинку, що знаходиться за адресою вул. Карбишева, 22 смт. Стара Вижівка Старовижівського району Волинської області з господарськими та побутовими будівлями і спорудами згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи № 7629-7630 від 29.09.2015 року (варіант розподілу №2), а саме приміщення в житловому будинку (літ.А-1): кімнату 1-4 площею 11,1 кв. м., кімнату 1-5 площею 25,1 кв. м., кімнату 1-6 площею 16,7 кв. м., літню кухню (В-1), 1/2 вбиральні (В) і 1/2 огорожі 1-1 залишено в спільному користуванні (загальною вартістю 117058 грн.);

- шафу вартістю 1000 грн., мяку частину вартістю 15000 грн., холодильник вартістю 9200 грн., килим розміром 5х4м вартістю 2000 грн., килим 2х2м вартістю 500 грн., диван вартістю 500 грн. (загальною вартістю 28200 грн.);

Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати перегородку між приміщеннями 1-3 і 1-7 з метою влаштування кімнати, загальна площа якої становитиме 18,5 кв. м. відповідно до схеми поділу, жовтий колір схеми № 2 до висновку експертизи, а ОСОБА_4 зобов'язано переобладнати приміщення 1-4 в кухню, а в частині приміщення 1-5 влаштувати коридор і санвузол відповідно до схеми поділу, рожевий колір схеми № 2 до висновку експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від належних їм частин майна в розмірі 3194 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 частину сплаченої суми судового збору і витрат на проведення експертизи в розмірі 1278 грн. 85 коп.

Додатковим рішенням Старовижівського районного суду від 11.12.2015 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь держави стягнуто з кожного по 545 грн. 45 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ОСОБА_4 просив вказане рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає до частково задоволення, а оскаржуване рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що розподіл в натурі житлового будинку з господарськими будівлями слід провести відповідно до варіанту № 2 судової інженерно-технічної експертизи від 29.09.2015 року, який є найбільше наближеним до рівності часток співвласників, а також виділити у власність рухоме майно кожній із сторін, загальна вартість якого є приблизно однаковою.

Однак до таких висновків місцевий суд прийшов з порушенням норм матеріального права та без повного зясування обставин, що мають значення для справи.

Так судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18.10.1986 року. Дана обставина сторонами не заперечується. Від шлюбу народилося 2 дітей, які на даний час є повнолітніми.

Рішенням Старовижівської селищної ради від 28.05.1987 року № 43 ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку площею 770 кв. м. для будівництва житлового будинку в смт. Стара Вижівкка по вул. Карбишева, 22 (а.с.9). На даній земельній ділянці було побудовано житловий будинок, право власності на який рішенням виконкому Старовижівської селищної ради від 28.09.2000 року за № 70 оформлено на ОСОБА_4 На підставі цього рішення 18.10.2001 року КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» видано свідоцтво про право власності на житловий будинок.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки згадане нерухоме майно було побудовано за час перебування сторін по справі у шлюбі, тому воно відповідно до наведеної норми СК України, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Покликання відповідача ОСОБА_4 на ту обставину, що під час будівництва будинку позивач ОСОБА_2 перебувала у відпустці по догляду за дітьми, а тому не вкладала своїх сил та коштів на його будівництво, до уваги судом не приймаються, оскільки це не узгоджується з положеннями ст. 60 СК України. Доказів, що дане майно було побудовано за кошти інших осіб відповідач ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З метою визначення можливих варіантів поділу нерухомого майна, належного сторонам по справі на праві спільної сумісної власності подружжя, місцевим судом ухвалою від 20.05.2015 року призначена судова інженерно-технічна експертиза (а.с.43-44).

Згідно із висновком судової інженерно-технічної експертизи № 7629-7630 від 29.09.2015 року експертом запропоновано три варіанти розподілу будинковолодіння.

Згідно із варіантом №1 сторонам буде виділено відповідно 49%, вартістю 112576 грн., та 51% будинковолодіння, вартістю 118346 грн. Згідно з варіантом №2 сторонам буде виділено відповідно 49%, вартістю 113864 грн., та 51% будинковолодіння, вартістю 117058 грн. Згідно з варіантом №3 сторонам буде виділено відповідно 53%, вартістю 121481 грн., та 47% будинковолодіння, вартістю 109441 грн. (а.с.63-зворот).

Проводячи розподіл будинковолодіння, місцевий виходив з того, що визначальним для виділу частки в житловому будинку в натурі, який перебуває в спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки будинку і нежитлових приміщень, яка відповідає розміру і вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Тому враховуючи це, суд обрав для розподілу будинковолодіння варіант № 2 експертизи відповідно до якого позивачу у власність виділено 49% будинковолодіння, вартістю 113864 грн., та 51% відповідачу, вартістю 117058 грн.

Однак, обираючи такий варіант розподілу, місцевий суд не врахував усіх особливостей перепланувань, які необхідно буде виконати сторонам у такому випадку. Згідно із згаданим варіантом поділу будинковолодіння ОСОБА_2 необхідно буде демонтувати перегородку між приміщеннями 1-3 і 1-7 з метою влаштування кімнати, загальна площа якої становитиме 18,5 кв. м. відповідно до схеми поділу, жовтий колі схеми № 2 до висновку експертизи, а ОСОБА_4 слід буде переобладнати приміщення 1-4 в кухню, а в частині приміщення 1-5 влаштувати коридор і санвузол відповідно до схеми поділу, рожевий колір схеми № 2 до висновку експертизи.

Проте, під час апеляційного розгляду справи з пояснень експерта ОСОБА_1, який проводив експертизу встановлено, що при такому варіанті поділу будинковолодіння, внаслідок перепланувань, які необхідно буде здійснити відповідачу, зокрема влаштування в несучій стіні дверного прорізу з приміщення кухні 1-5 в приміщення 1-4, буде порушено цілісність несучої стіни, що не відповідає нормам ДБНВ.3.2-2-2009. Крім того таке перепланування, яке вимагає втручання в несучу стіну, відповідно до положень ст. 252 ЖК УРСР може проводитись з дозволу виконавчого комітету місцевої ради, який в розглядуваному випадку не надався.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку найбільш оптимальним варіантом розподілу будинковолодіння, при якому частки співвласників будуть максимально наближені до ідеальних і при проведенні необхідних перепланувань не будуть порушені будівельні норми, є запропонований у згаданому висновку судової інженерно-технічної експертизи № 7629-7630 від 29.09.2015 року варіант розподілу № 1.

Згідно із варіантом № 1 розподілу будинковолодіння позивачці як жінці, якій складніше, ніж чоловікові, проводити роботи з перепланування, у власність виділяється 49/100 частин (49%) житлового будинку № 22 по вул. Карбишева в смт. Стара Вижівка Волинської області згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 7629-7630 від 29 вересня 2015 року (синій колір на схемі варіанту розподілу № 1), а саме приміщення в житловому будинку (А-1): коридор 1-3 площею 6,7 кв. м., кімната 1-4 площею 11,1 кв. м., коридор площею 10,8 кв. м., кухня 1-2 площею 7,4 кв. м., санвузол 1-8 площею 4,7 кв. м., сходи асх, будівля хліва Б-1, а огорожа та вбиральня залишаються у спільному користуванні. Загальна вартість частки, що виділяється позивачу становить 112576 грн.

Відповідачу відповідно виділяється у власність 51/100 частини (51%) вказаного будинковолодіння згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 7629-7630 від 29 вересня 2015 року (зелений колір на схемі варіанту розподілу № 1), а саме приміщення в житловому будинку (А-1): кімната 1-5 площею 25,1 кв. м., кімната 1-6 площею 16,7 кв. м., кімната 1-7 площею 11,8 кв. м., будівля літньої кухні В-1, а огорожа та вбиральня залишаються у спільному користуванні. Загальна вартість частки, що виділяється відповідачу становить 118346 грн.

При такому варіанті розподілу позивачу ОСОБА_2 необхідно демонтувати перегородку між приміщеннями 1-3 та 1-4 з метою влаштування кімнати, загальна площа якої становитиме 17,8 кв. м., а відповідачу ОСОБА_4 переобладнати приміщення 1-7 в кухню, а в приміщенні 1-6 влаштувати коридор та санвузол.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання (п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У суді першої інстанції сторони досягли згоди щодо вартості частини майна і визначили, що вартість кухонної стінки становитиме 1200 грн., шафи 1000 грн., ліжка двоспального 1000грн., меблевої стінки 15000 грн., мякої частини 15000 грн., холодильника 9200 грн., холодильної камери 3500 грн.

Позивачем також на підтвердження вартості пральної машини надано довідку, згідно з якою її вартість становить 3800 грн., а вартість килимів відповідно до довідки становить 2000 грн., 1500 грн., 800грн., 500 грн. (а.с.89, 91).

Відповідач будь-яких доказів, які б підтверджували іншу вартість вказаного майна суду не надав.

Доказів вартості спірного телевізора та велосипеда сторони не надали, клопотань про визначення його вартості шляхом призначення експертизи чи іншим чином не заявляли, тому питання щодо розподілу даного майна між сторонами по справі суд не вирішує, проте сторони не позбавлені можливості додатково вирішити це питання в порядку, встановленому законом.

Виходячи з узгодженої сторонами вартості майна, суд вважає за доцільне здійснити поділ побутової техніки та меблів, виділивши кожній стороні речі приблизно однакової вартості і необхідності для кожної сторони, а саме: позивачу ОСОБА_2 слід виділити у власність меблеву стінку вартістю 15000 грн., пральну машину вартістю 3800 грн., холодильну камеру вартістю 3500 грн., килим розміром 3х4м вартістю 1500 грн., килим 2х3м вартістю 800 грн., кухонну стінку вартістю 1200 грн., ліжко двох спальне вартістю 1000 грн., стіл гостинний вартістю 800 грн., котел вартістю 300 грн., газову колонку вартістю 100 грн. Загальна вартість рухомого майна, що виділяється позивачу становить 28000 грн.

Відповідачу ОСОБА_4 слід виділити у власність мяку частину вартістю 15000 грн., холодильник вартістю 9200 грн., килим розміром 5х4м вартістю 2000 грн., шафу вартістю 1000 грн., килим 2х2м вартістю 500 грн., диван вартістю 500 грн. Загальна вартість майна, що виділяється становить 28200 грн.

Таким чином, загальна вартість нерухомого і рухомого майна, розподіленого між сторонами становить 287122 грн., а вартість половини цього майна, на яку має право кожен з подружжя становитиме 143561 грн. Оскільки відповідачу виділено майна на суму 146546 грн., що на 2985 грн. більше від вартості його ідеальної частки. Відповідно на цю суму позивачці присуджено менше майна, у звязку з чим цю різницю слід компенсувати, стягнувши вказану суму з відповідача в користь позивачки.

З огляду на вказані обставини та виходячи з наведених правових норм, оскаржуване в даній справі рішення та додаткове рішення підлягають до скасування, а заявлений позивачем ОСОБА_2 позов до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути половину понесених нею судових витрат, а саме половину від сплаченого при поданні позовної заяви судового збору та витрати понесені за проведення експертизи на загальну суму 1278 грн.

Крім того, оскільки загальна вартість майна, яке ділиться між сторонами становить 287122 грн., тому при поданні позовної заяви позивачу слід би було сплатити судовий збір в розмірі 1435 грн. 61 коп., половину від 1% загальної вартості майна (287122 грн.х1%/2). Проте, оскільки позивачем частково при поданні позову було сплачено судовий збір в розмірі 343 грн. 70 коп., тому решту судового збору, що становить 1091 грн. 91 коп. (1435,61 грн. 343,70 грн.) слід стягнути порівну по 545 грн. 95 коп. з обох сторін в дохід держави.

Таким чином, дане рішення суду першої інстанції та додаткове рішення, у звязку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, підлягає відповідно до положень ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Старовижівського районного суду від 09 листопада 2015 року та додаткове рішення від 11 грудня 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Виділити в натурі у власність ОСОБА_2 майно на суму 140576 грн., а саме:

- 49/100 частин житлового будинку № 22 по вул. Карбишева в смт. Стара Вижівка Волинської області згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 7629-7630 від 29 вересня 2015 року (синій колір на схемі варіанту розподілу № 1), а саме приміщення в житловому будинку (А-1): коридор 1-3 площею 6,7 кв. м., кімнату 1-4 площею 11,1 кв. м., коридор площею 10,8 кв. м., кухню 1-2 площею 7,4 кв. м., санвузол 1-8 площею 4,7 кв. м., сходи асх, будівлю хліва Б-1, а огорожу та вбиральню залишити у спільному користуванні (загальною вартістю 112576 грн.);

- кухонну стінку вартістю 1200 грн., ліжко двох спальне вартістю 1000 грн., меблеву стінку вартістю 15000 грн., холодильну камеру вартістю 3500 грн., пральну машинку вартістю 3800 грн., килим розміром 3х4м вартістю 1500 грн., килим розміром 2х3м вартістю 800 грн., стіл гостинний вартістю 800 грн., котел вартістю 300 грн., газову колонку вартістю 100 грн. (загальною вартістю 28000 грн.).

Виділити в натурі у власність ОСОБА_4 майно на суму 146 546 грн., а саме:

- 51/100 частину житлового будинку № 22 по вул. Карбишева в смт. Стара Вижівка Волинської області згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 7629-7630 від 29 вересня 2015 року (зелений колір на схемі варіанту розподілу № 1), а саме приміщення в житловому будинку (А-1): кімнату 1-5 площею 25,1 кв. м., кімнату 1-6 площею 16,7 кв. м., кімнату 1-7 площею 11,8 кв. м., будівлю літньої кухні В-1, а огорожу та вбиральню залишити у спільному користуванні (загальною вартістю 118346 грн.);

- шафу вартістю 1000 грн., мяку частину вартістю 15000 грн., холодильник вартістю 9200 грн., килим розміром 5х4м вартістю 2000 грн., килим розміром 2х2м вартістю 500 грн., диван вартістю 500 грн. (загальною вартістю 28200 грн.).

Зобовязати ОСОБА_2 демонтувати перегородку між приміщеннями 1-3 та 1-4 з метою влаштування кімнати, загальна площа якої становитиме 17,8 кв. м.

Зобовязати ОСОБА_4 переобладнати приміщення 1-7 в кухню, а в приміщенні 1-6 влаштувати коридор та санвузол.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від ідеальних часток співвласників майна в розмірі 2885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят пять) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 понесені витрати за проведення судової інженерно-технічної експертизи та сплачений судовий збір в розмірі 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір з кожного по 545 (пятсот сорок пять) грн. 95 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: