Рішення № 5571059, 29.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.09 р. Справа № 14/283пн

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь

до відповідача Комунального підприємства „Маріупольське водопровідне управління

водопровідно-каналізаційного господарства”, ЄДРПОУ 03361508,

м.Маріуполь

про спонукання виконати дії

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-підприємець

від відповідача: Пефта О.К.-нач. юр. служ.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Комунальне підприємство „Маріупольське водопровідне управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь, про спонукання відповідача підписати дислокацію обєктів, а саме: пр.Леніна, 75б/14, пр.Леніна, 75б, пр.Леніна, 77, вул.Олімпійська, 104.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на встановлену п.8.1 договору від 01.08.2006р. №3908 обовязковість підписання дислокації обєктів до цього договору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. 18.09.2009р. до господарського суду Донецької області надійшло клопотання від 10.09.2009р. №2308 Комунального підприємства „Маріупольське водопровідне управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь про зупинення провадження по цій справі до розгляду справи №2/280пд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

01.08.2006р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №3908 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2006р.

Згідно з умовами вказаного договору відповідач прийняв на себе зобовязання забезпечувати обєкти позивача питною водою, яка відповідає ДСТУ 2874-82 „Вода питна” або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоровя України на відхилення від стандарту, згідно з графіком водопостачання в обємі встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води в обємі встановленого ліміту та в межах встановлених дозвільних концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах.

Відповідно до п.8.2 договору №3908 від 01.08.2006р. додатком до цього договору є дислокація обєктів.

Виходячи зі змісту позовної заяви, постачання води відповідачем за договором від 01.08.2006р. №3908 здійснюється на обєкти позивача розташовані за адресами: пр.Леніна, 75б/14, пр.Леніна, 75б, пр.Леніна, 77, вул.Олімпійська, 104.

У звязку з відсутністю підписаної між сторонами дислокації до договору №3908 від 01.08.2006р., позивач листом від 17.06.2009р. направив на адресу відповідача проект додатку №1 до договору „Дислокація обєктів на які подається питна вода і від яких приймаються стоки”.

Внаслідок відмови відповідача від підписання вказаного вище додатку до договору №3908 від 01.08.2006р., позивачем заявлені вимоги про спонукання відповідача підписати дислокацію обєктів, а саме: пр.Леніна, 75б/14, пр.Леніна, 75б, пр.Леніна, 77, вул.Олімпійська, 104.

Відповідач в судовому засіданні 29.09.2009р. повідомив суд про про недоцільність підписання додатку до договору №3908 від 01.08.2006р., враховуючи наявність в провадженні господарського суду Донецької області справи за позовом Комунального підприємства “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь про спонукання укласти договір.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як вказувалось вище, позивачем заявлені вимоги про спонукання відповідача підписати дислокацію обєктів, а саме: пр.Леніна, 75б/14, пр.Леніна, 75б, пр.Леніна, 77, вул.Олімпійська, 104.

В обгрунтування вказаних позовних вимог позивач посилається на п.8.1 договору №3908 від 01.08.2006р.

Як встановлено судом, в п.8.1 договору №3908 від 01.08.2006р. сторонами було визначено один із додатків цього договору „Дислокація обєктів”.

Одночасно, за висновками суду, умовами підписаного між сторонами договору №3908 від 01.08.2006р. не передбачено обовязку відповідача складати та підписувати такий додаток договору як „Дислокація обєктів”.

При цьому, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем також не визначено норми закону, якою б на відповідача покладався обовязок підписати такого роду додаток до договору на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації.

Як вказувалось вище, згідно із ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав та інтересів є присудження до виконання обов'язку в натурі.

Проте, відсутність у відповідача такого обовязку тягне за собою й неможливість застосування позивачем відповідного способу захисту прав.

Крім цього, за висновками суду, позивачем взагалі не доведено, яке саме його право порушується внаслідок відсутності підписаної між сторонами дислокації обєктів до договору №3908 від 01.06.2008р.

Зокрема, як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно позивач є власником обєктів, розташованих за адресами: пр.Леніна, 75б/14, пр.Леніна, 75б, пр.Леніна, 77, вул.Олімпійська, 104.

Виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи позивачем рахунку №3908-95 від 19.12.2008р., постачання відповідачем питної води та приймання стоків за договором №3908 від 01.08.2006р. здійснюється саме на обєкти за вказаними адресами.

Таким чином, незважаючи на відсутність підписаної між сторонами дислокації обєктів до договору №3908 від 01.08.2006р. постачання води відповідачем та приймання стоків здійснюється за адресами саме тих обєків позивача, відносно яких позивачем заявлені вимоги про спонукання відповідача підписати дислокацію обєктів.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про спонукання відповідача підписати дислокацію обєктів, а саме: пр.Леніна, 75б/14, пр.Леніна, 75б, пр.Леніна, 77, вул.Олімпійська, 104, підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви сплачене державне мито в сумі 102,00 грн., що перевищує розмір державного мита, встановленого для даної категорії справ.

За таких обставин, надлишково сплачене позивачем державне мито в сумі 17,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання від 10.09.2009р. №2308 Комунального підприємства „Маріупольське водопровідне управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь про зупинення провадження по справі до вирішення справи №2/280пд судом залишено без задоволення.

Зокрема, згідно із ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, суд, зупиняючи провадження по справі має бути позбавлений можливості вирішити спір по суті.

За висновками суду, розгляд справи №2/280пд ніяким чином не унеможливлює та не впливає на розгляд цієї справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь до Комунального підприємства „Маріупольське водопровідне управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь про зобовязання Комунальне підприємство „Маріупольське водопровідне управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь підписати дислокацію обєктів, а саме: пр.Леніна, 75б/14, пр.Леніна, 75б, пр.Леніна, 77, вул.Олімпійська, 104, до договору №3908 від 01.08.2006р.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, м.Маріуполь з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 17 грн. 00 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 29.09.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя