ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2015 р. Справа № 804/3149/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Міська житлово-технічна інспекція" про стягнення заборгованості ,
ВСТАНОВИВ:
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі- Нікопольська ОДПІ, податковий орган, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства "Міська житлово-технічна інспекція" (далі- КП Міська житлово-технічна інспекція, підприємство, відповідач), у якому просить стягнути з відкритих розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують відповідача заборгованість по податку на додану вартість в сумі 77 335, 60 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача. Так, позивач зазначає, що у КП "Міська житлово-технічна інспекція обліковується заборгованість по податку на додану вартість у загальному розмірі 77 335, 60 грн., яку відповідач у добровільному порядку не погашає.
Заперечень на позовну заяву відповідачем до суду не надано, проте до суду надійшов лист КП "Міська житлово-технічна інспекція" за вих. №1092 від 29.10.2015р. (вх. №70483/15 від 30.10.2015р.), у якому підприємство зазначило про безпідставність заявлених Нікопольською ОДПІ позовних вимог, зважаючи на відсутність заборгованості перед податковим органом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне
Згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - КП "Міська житлово-технічна інспекція" (код ЄДРПОУ 38309555) зареєстроване як юридичну особу від 02.08.2012р. та перебуває на податковому обліку у Нікопольській ОДПІ як платник податків та зборів, в тому числі і податку на додану вартість.
Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано положеннями Податкового кодексу України.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до абзацу першого п.95.3 ст.95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підприємство має відкриті банківські розрахункові рахунки №26003050227792, №26047050203619, №26051050221728 у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299; № 2600130749701, №2604530749701, №2605630749701 у ПАТ "ОСОБА_1 Дніпро", МФО 305749; №26008184082, №26053184082 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478; №35435003082911, №35436002082911, №35437001082911, №35443103082911, №35445101082911, №35433061082911 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012; №26056455000827, №26006455004129 в АТ "ОТП ОСОБА_1", МФО 30528.
Згідно п.36.1 ст. 36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно з п.п.9.1.3 п. 9.1 ст.9 ПК - податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів.
Пунктом 49.2 ст. 49 ПК передбачено, що платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно з п.46.1 ПК, податкова декларація документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.49.1 ст. 49 ПК, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць (п. 203.1 ст.202 ПК).
Згідно п. 49.18 ст.49 ПК, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п.57.1. ст. 57 ПК, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.56.11 ст. 56 ПК - не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податку.
Статтею 14 ПК визначено поняття пеня як - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законо129.1. Пеня нараховується:
Статтею 129 ПК встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (п.п. 129.1.2, п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК).
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи заявлена Нікопольською ОДПІ до стягнення сума податкового боргу КП «Міська житлово-технічна інспекція» з податку на додану вартість у розмірі 77 335, 60 грн. складається із:
- заборгованості по сплаті податку на додану вартість у загальному розмірі 95 795, 00 грн., яка виникла внаслідок не сплати підприємством самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, в т.ч. визначеного за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2014р. за № НОМЕР_1 від 21.12.2014р. на суму 48 173, 00 грн. та за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014р. за № НОМЕР_2 від 17.01.2015р. на суму 47 622, 00 грн. (сума боргу підприємства зменшилась у зв'язку з частковою сплатою на суму 18 953, 21 грн. та фактично склала 76 841, 79 грн.),
-пені в сумі 493, 81 грн., що нарахована платнику в порядку ст. 129 ПК у звязку з несплатою узгоджених податкових зобовязань за податковими деклараціями з податку на додану вартість за за листопад 2014р. за № НОМЕР_1 від 21.12.2014р. та за грудень 2014р. за № НОМЕР_2 від 17.01.2015р.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог зазначеної норми, Нікопольською ОДПІ було сформовано та направлено на адресу підпримєства податкову вимогу №5442-25 від 07.10.2014р. на суму 22 980, 10 грн.
За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 ПК-податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Докази оскарження відповідачем взазначеної вимоги у матеріалах справи відсутні.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, у листі за вих. №1092 від 29.10.2015р. (вх. №70483/15 від 30.10.2015р.) відповідач аргументує свою позицію тим, що підприємство звернулось до податкового органу із запитом про надання інформації щодо заборгованості КП "Міська житлово-технічна інспекція" перед державним бюджетом та отримало відповідь про відсутність недоїмки підприємства по податковим зобов'язанням.
Вказане твердження також підтверджується наданим відповідачем та наявним у матеріалах справи листом Нікопольської ОДПІ за вих. №13909/10/04-07-23-01 від 22.10.2015, у якому позивач зазначає про відсутність у КП "Міська житлово-технічна інспекція" по сплаті податків та зборів станом на 22.10.2015р.
Наведене також свідчить про відсутність станом на момент розгляду справи непогашеної заборгованості відповідача перед Нікопольською ОДПІ по податку на додану вартість у загальній сумі 77 335, 60 грн.
З огляду на викладене, позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Міська житлово-технічна інспекція" про стягнення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 77 335, 60 грн. - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 55708929, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 09.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/3149/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: