Ухвала суду № 55706079, 12.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/2705/14-ц Провадження № 22-ц/772/522/2016Головуючий в суді першої інстанції Жарун А. П.Категорія 6Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Войтко Ю.Б., Стадник І.М.,

при секретарі: Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 30 квітня 2015 року у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_2 про знесення самочинного об'єкта будівництва,-

в с т а н о в и л а :

Державна архітектурно - будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного об'єкта будівництва.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 30 квітня 2015 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 знести за власний рахунок самовільно збудовані гараж та господарську будівлю (сарай) розміром 4,0 м х 9,0 м та прибудову до житлового будинку розміром 2,95 м х 9,0м по АДРЕСА_1. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції представником ОСОБА_2, подана апеляційна скарга з вимогою про скасування рішення та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначено, що районний суд задовольняючи позовні вимоги не повно з'ясував обставини по справі і дійшов необґрунтованого висновку про знесення самочинно збудованих об'єктів нерухомості.

Справа розглядалася неодноразово судами різних інстанцій.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.12.2015 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 06 липня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 без розробки містобудівної документації та дозволу інспекції державного архітектурно - будівельного контролю на початок виконання будівельних робіт з порушенням законодавства у сфері містобудування здійснив будівництво гаража, господарської будівлі розміром 4,0м х 9,0м та прибудови до житлового будинку розміром 2,95 м х 9,0 м про АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_2 відмовився виконувати припис інспекції від 30 липня 2013 року про зупинення виконання будівельних робіт та приведення об'єктів будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства до 01 листопада 2013 року, за що 10 квітня 2014 року був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до частини третьої статті 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судом установлено, що ОСОБА_2 без розробки містобудівної документації та дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на початок виконання будівельних робіт з порушенням законодавства у сфері містобудування здійснив будівництво гаража та господарської будівлі (сарай) розміром 4,0 м х 9,0 м та прибудови до житлового будинку розміром 2,95 м х 9,0 м по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці, яка належить відповідачу.

25.12.2012 року головний державний інспектор відділу по Східному регіону Управління контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду №1 інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Колібабчук Г.С. провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_2 під час будівництва гаража та господарської будівлі (сарай), прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1. За результатами перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 самочинно, без направлення в Інспекцію повідомлення про початок виконання будівельних робіт, провів будівництво гаража та господарської будівлі (сарай) розміром 4,0м х 9,0м та прибудови до житлового будинку розміром 2,95 м х 9,0 м, що є порушенням ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності .

30.07.2013 року було винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт з вимогою зупинити виконання будівельних робіт та привести об'єкт будівництва у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства з визначенням строку на добровільне виконання до 01.11.2013 року.

На підставі акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.07.2013 року № 714-ПП Інспекцією 08.08.2013 року було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 779 та накладено штраф на відповідача у розмірі 4250,00 грн.

03.04.2014 року інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області було здійснено позапланову перевірку виконання відповідачем вимог припису інспекції.

За результатами вказаної перевірки було встановлено, що припис Інспекції від 30.07.2013 року було проігноровано та не було виконано жодних з його вимог, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.04.2014 року № 323-ПП, протоколом про адміністративне правопорушення від 03.04.2014 року.

На підставі матеріалів перевірки Інспекцією винесено постанову по справі адміністративне правопорушення № 116 від 10.04.2014 року, відповідно до якої відповідача притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, накладено штраф на відповідача у розмірі 5100,00 грн.

Також, матеріалами справи встановлено, що відповідач звертався до інспекції з заявою про прийняття до експлуатації самочинно збудованих гаража, господарської будівлі розміром 4,0 м х 9,0 м та прибудови до житлового будинку розміром 2,95 м х 9,0 м по АДРЕСА_1.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2014 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області було відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті в експлуатацію самочинно збудованих об'єктів.

Процедура прийняття в експлуатацію визначена в Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженому наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 року № 79.

Даний Порядок стосується таких об'єктів: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудованих до 12 березня 2011 року громадських будинків I і II категорій складності, будівель і споруд сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Разом із тим із матеріалів справи вбачається, що об'єкти самочинного будівництва збудовані відповідачем влітку 2013 року.

Питання самочинного будівництва та його наслідків регулює стаття 376 ЦК України.

У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно із частиною другою статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно із частиною сьомою статті 376 ЦК України в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Разом з тим відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та (або) якщо перебудова об'єкта є неможливою.

При цьому пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

У пункті 3 вказаного Положення зазначено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, у тому числі здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Разом із тим, згідно частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини зокрема, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Розглянувши спір у порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області - звернулася до суду як суб'єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій зі здійснення архітектурно-будівельного контролю у зв'язку з порушенням вимог законодавства з питань будівництва, містобудування та архітектури, та не перевірив, що відносини між сторонами є публічно-правовими й зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, передбаченому КАС України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та вирішив цей спір в порядку цивільного судочинства, у порушення вимог статті 15 ЦПК України та не врахував правову позицію, що міститься у постанові судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року (№ 6-381цс15) та правову позицію, що міститься у постанові судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року (№6-137цс14) .

Відповідно до частини першої статті 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Пунктом першим частини першої статті 205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, при вивченні матеріалів цивільної справи з'ясовано, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням вимог ч.1 ст.21 ЦПК України, а саме суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 13 січня 2015 року закрито провадження у даній справі.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17.02.2015 року вище зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано і в подальшому тим же складом районного суду постановлено рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 30 квітня 2015 року, яке є предметом оскарження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 205, 310, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 30 квітня 2015 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_2 про знесення самочинного об'єкта будівництва закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Голота Л.О.

Судді: /підпис/ Войтко Ю.Б.

/підпис/ Згідно з оригіналом: Стадник І.М.