ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2299/15
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
при секретарі - Тропанець О.В.,
за участю: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Иссо" - Ткаченко Олени Іванівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Иссо" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС Миколаївській області про визнання незаконною та скасування вимоги,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Иссо" (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) про визнання незаконною та скасування вимоги від 02.07.2015 р. № Ю-9187.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що визначена у вимозі заборгованість виникла під час перебування ТОВ на тимчасово окупованій території України, і відповідно до Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" позивач звільнений від сплати єдиного внеску.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року позовні вимоги ТОВ задоволено, суд визнав протиправною та скасував вимогу ДПІ від 02.07.2015 р. № Ю-9187.
Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не з'ясовані усі обставини у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач як юридична особа зареєстрований 26 листопада 1993 року у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим.
У лютому 2015 року ТОВ змінило місце реєстрації на м. Миколаїв, де взято на облік відповідачем.
Підставою звернення до суду стала отримана Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-9187, якою визначена заборгованість з єдиного внеску станом на 01.07.2015 р. у розмірі 7484,08 грн.
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення наступним, з чим також погоджується колегія суддів.
Спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", створює вільну економічну зону "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим"), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами є Закон України від 12.08.2014 №1636-VII " Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон №1636-VII).
Підпунктом 1 п. 12.3 ст. 12 Закону №1636-VII передбачено, що під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ "Крим" діють з урахуванням того, що єдиний внесок, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", не справляється з доходів, отриманих юридичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.
Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов'язків сплати єдиного внеску, передбаченого Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" під час провадження їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України.
При цьому, згідно п. 12.1 ст. Закону №1636-VII початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.
Зважаючи на те, що позивач був зареєстрований на території Криму з 1993 року до лютого 2015 року то з березня 2014 року до моменту реєстрації в м. Миколаєві єдиний внесок з нього не справляється.
Податковим органом підтверджено, що позивач з моменту реєстрації в м. Миколаєві - з лютого 2015 року здавав звіти про нарахування єдиного внеску і сплачував їх у повному обсязі. Наявність недоїмки з єдиного внеску відповідач обґрунтував існуванням боргу за минулі періоди, виявленого з картки особового рахунку, яка була передана з ДПІ у м. Євпаторії. Разом з тим жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідач суду не надав.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується, що в ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір у розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) гривень 70 коп. шляхом перерахування або внесення на рахунок №31212206781008, отримувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 лютого 2016 року.
Головуючий: М.М. Милосердний
Судді: А.І.Бітов
І.Г.Ступакова
Судове рішення № 55704892, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/2299/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: