Постанова № 55701061, 28.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 січня 2016 року №810/5722/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Вишнівськводоканал” Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання дій неправомірними та визнання нечинною постанови

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Вишнівськводоканал” Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі – позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (далі – відповідач) про визнання неправомірними дій Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, які полягали у прийнятті постанови від 09.11.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 51857,08 грн. у виконавчому проваджені №32396641 та визнання нечинною даної постанови.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/5722/15 та призначено справу до судового розгляду.

Представники сторін у судове засідання, призначене 28 січня 2016 року, не з’явились. Разом з тим, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх уповноважених представників.

Керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби передбачені положеннями статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби врегульований главою 9 Закону України «Про виконавче провадження».

У силу положень частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення здійснюється за правилами того судочинства, якими суд керувався при прийнятті цього судового рішення.

Як убачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли щодо дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС щодо прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 9 листопада 2015 року ВП№32396641 та її скасування. З позовом на ці дії звернулося КП “Вишнівсьководоканал” Вишневої міськради, яке було стороною у спорі, що вирішувався господарським судом. На підставі наказу цього суду було відкрито виконавче провадження про стягнення присудженої суми, а потім виділено в окреме провадження оскаржену вимогу про стягнення виконавчого збору.

За правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України суди розглядають у порядку господарського судочинства справи щодо оскарження дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

З огляду на ту обставину, що позивач є стороною вказаного виконавчого провадження (боржником), позовні вимоги стосуються рішення державного виконавця під час виконання судового рішення саме Господарського суду Київської області, суд дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та підлягає розгляду судом, що видав виконавчий документ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 1 грудня 2015 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов (номер в ЄДРСР 54688670).

У вказаній постанові колегія суддів Верховного Суду України вказала, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно - правові спори про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, та закрила провадження в адміністративній справі.

Так, Верховний суд України зазначив, що незгода сторони з діями державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом, виданим господарським судом, не може бути предметом розгляду за правилами КАСУ. Не обговорюючи питання правильності застосування судами окремих норм Закону № 606-XIV, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах та Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що судами неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 82 Закону № 606-XIV щодо визначення суду як «суду, встановленого законом», до юрисдикції якого належить зазначений вище спір. Суть цих положень зводиться до того, що суд, який розглянув справу не своєї юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до положень частини другої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Пунктом першим частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на ту обставину, що позовні вимоги стосуються рішення державного виконавця під час виконання судового рішення саме Господарського суду Київської області, суд дійшов висновку, що такі вимоги позивача підсудні Господарському суду Київської області.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 157, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 810/5722/15 за позовом Комунального підприємства «Вишнівськводоканал» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання дій неправомірними та визнання нечинною постанови закрити.

2. Копії ухвали про закриття провадження у справі надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.