Постанова № 55700184, 11.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2016 року № 826/22803/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 додержавної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування вимоги від 19.05.2015 №Ф-0024721701, рішення від 03.06.2015 №0027281701, податкового повідомлення-рішення від 03.06.2015 №0027251701 та визнання протиправними дій,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 №Ф-0024721701;

- визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03.06.2015 №0027281701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03.06.2015 №0027251701;

- визнати протиправними дії відповідача в особі його службових осіб - заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Литвиненко Т., головного державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Свірського Є., старшого державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Григорєвої В. - щодо складання акту від 19.05.2015 №661/26-53-17-01/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та плати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, зокрема, в частині: встановлення факту завищення витрат приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 протягом 2011-2013 років на загальну суму 307 320,26 грн. (пункти 2.1.2, 2.1.3 розділу 2.1 акту); складання висновків на підставі незаконної перевірки правильності нарахування, обчислення та плати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (розділ 2.3 акту); складення висновків щодо порушення ОСОБА_1 пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування (розділ ІІІ «Висновки» акту); складання розрахунку податку на доходи фізичних осіб, належного до сплати по акту документальної планової виїзної перевірки діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 (додаток 1 до акту);

- визнати протиправними дії відповідача в особі його службових осіб - заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Литвиненко Т., головного державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Свірського Є., старшого державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Григорєвої В. - щодо проведення документальної планової виїзної перевірки в частині перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 самозайнятої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1;

- визнати протиправними дії відповідача в особі його службових осіб - заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Литвиненко Т. - щодо складення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 №Ф-0024721701 та рішення від 03.06.2015 №0027281701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та заступника начальника держаної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Московченко О.М. щодо підписання зазначених протиправних вимоги №Ф-0024721701 та рішення №0027281701;

- визнати протиправним дії відповідача в особі його службової особи - заступника начальника держаної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Московченко О.М. щодо складення та підписання протиправного податкового повідомлення-рішення від 03.06.2015 №0027251701.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки витрати, які визнані контролюючим органом такими, що не пов'язані із здійсненням нотаріальної діяльності, безпосередньо пов'язані із забезпеченням професійної діяльності позивача як самозайнятої особи.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши про правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями законодавчих вимог.

Розгляд справи №826/22803/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За результатами даної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про такі порушення законодавчих положень:

- пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України;

- абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

На підставі викладеного, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 19.05.2015 №661/26-53-17-01/НОМЕР_1 та прийнято такі рішення:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 №Ф-0024721701, яким визначено, що станом на 19.05.2015 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені ОСОБА_1 становить 176 385,61 грн., у тому числі недоїмка у розмірі 176 385,61 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.06.2015 №0027281701, яким до ОСОБА_1, у зв'язку з донарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 176 385,61 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 25 981,18 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 03.06.2015 №0027251701, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, за основним платежем у розмірі 50 906,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12 726,72 грн.

Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи підстави викладеного в акті перевірки висновку, суд аналізує наступні правові норми.

Як вбачається зі змісту акту від 19.05.2015 №661/26-53-17-01/НОМЕР_1, контролюючим органом встановлено, що до складу витрат включено витрати, не пов'язані із здійсненням нотаріальної діяльності, а саме:

- витрати на придбання ноутбука та програмного забезпечення в загальній сумі 14 620,26 грн., придбаного у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, згідно з товарним чеком від 06.12.2011;

- витрати на придбання приміщення в загальній сумі 138 000,00 грн., згідно з договорами №б/н від 01.07.2011, №б/н від 01.01.2012, №б/н від 01.01.2013 та актами приймання-передачі робіт (надання послуг);

- витрати на послуги по брошуруванню документів, зшивання документів в архівні томи, свердління папок та документів, оброблення даних за 2011 рік у загальній сумі 22 000,00 грн., за 2012 рік в загальній сумі 108 000,00 грн., згідно з договорами №б/н від 01.01.2011, №б/н від 01.01.2012, №б/н від 01.01.2012 та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- витрати на послуги з бухгалтерського обліку та обробки даних за 2013 рік в загальній сумі 24 000,00 грн., згідно з договором №б/н від 01.01.2013 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- витрати на участь у семінарі «Удосконалення професійної майстерності» двох помічників приватного нотаріуса ОСОБА_1 у сумі 700,00 грн., згідно з актом здачі-прийнятті робіт (надання послуг);

що, за твердженням контролюючого органу, призвело до завищення витрат у 2011-2013 роках на суму 307 320,26 грн.

Вказані висновки, як вбачається зі змісту акту перевірки, ґрунтуються на Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1185, згідно з якою до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів; страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування: а) охоронна та пожежна сигналізація; б) металеві двері або металеві ролети; в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах; г) металеві шафи; д) вогнестійкий сейф; е) інформаційна вивіска; є) обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет; з) телекомунікаційні послуги; и) меблі; програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства; встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами; виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів; витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою; витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо); витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства; проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо); оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників); сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); витрати на поштові та кур'єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності.

Так, у відповідності до пункту 178.2 статті 178 Податкового кодексу України, доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 Податкового кодексу України).

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1185, визначено, що з метою забезпечення дотримання загальних принципів оподаткування, передбачених статтею 4 Податкового кодексу України, при визначенні сукупного чистого доходу доцільно враховувати витрати приватних нотаріусів, які пов'язані з організацією нотаріальної діяльності та обумовлені вимогами Закону України «Про нотаріат», а також наведено невичерпний орієнтовний перелік витрат, які можуть бути віднесені до витрат, які враховуються при визначенні оподатковуваного доходу, в якому передбачено витрати на придбання канцелярського приладдя, зокрема і канцелярського паперу.

Тобто, вказана консультація має рекомендаційних характер, і наведений у ній перелік не є вичерпним, що свідчить про можливе віднесення до необхідних витрат незалежної професійної діяльності і інших витрат, якщо вони відповідають вимогам пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України.

З огляду на загальне описове визначення витрат незалежної професійної діяльності, наведене у пункті 178.3 Податкового кодексу України, необхідно у кожному окремому випадку аналізувати здійснені витрати за критеріями можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності, ділової мети їх придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, й за умови відповідності таким критеріям придбані товари (роботи, послуги) й здійснені витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду міста Києва від 03.11.2015 у праві №К/800/29541/15 (ЄДРСР №53244139).

Приписами частини 2 статті 24 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що робоче місце (контора) приватного нотаріуса повинно розташовуватися в межах визначеного для нього нотаріального округу. Вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановлюються Міністерством юстиції України.

Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: 1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення; 4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; 5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; 6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті (частина 2 статті 25 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, передумовою для провадження нотаріальної діяльності є наявність робочого місця (контори) нотаріуса, забезпечення належного утримання якого (зокрема прибирання) є, у тому числі, запорукою здійснення незалежної професійної діяльності нотаріуса.

У свою чергу, згідно з пунктом 9.4 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 №888/5, в акті про сертифікацію робочого місця (контори) нотаріуса зазначається, серед іншого, про технічне обладнання нотаріальної контори (комп'ютер, принтер, сканер, ксерокс, факс, наявність електронної пошти), підключення до мережі Інтернет.

Відтак, включення позивачем до витрат грошові кошти у розмірі 14 620,26 грн., як витрати на придбання ноутбука та програмного забезпечення, відповідають діловій меті позивача при здійсненні ним нотаріальної діяльності, що також відповідає положенням Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1185, наведеним вище.

Також, у силу частини 5 статті 13 Закону України «Про нотаріат», помічник нотаріуса зобов'язаний виконувати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону та трудового договору, укладеного з нотаріусом; дотримуватися нотаріальної таємниці; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса; постійно підвищувати свій професійний рівень.

Підвищення кваліфікації державних та приватних нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор і державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів здійснюється за такими видами: самостійне навчання; навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації та за програмами тематичних короткострокових семінарів, які організовуються Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (далі - Центр) за дорученням Міністерства юстиції та Нотаріальною палатою України.

До організації навчань за професійними програмами підвищення кваліфікації та за програмами тематичних короткострокових семінарів Центром та Нотаріальною палатою України можуть залучатися представники вищих навчальних закладів, наукових установ, інших державних органів, громадських і професійних об'єднань (пункт 4 Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2014 року №1422/5).

Приписами пункту 2.4 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5, нотаріальне діловодство включає, зокрема, тимчасове зберігання документів у конторі, у приватного нотаріуса та їх підготовку для передавання до державного нотаріального архіву.

Крім того, згідно з частиною 9 статті 24 Закону України «Про нотаріат», приватний нотаріус вправі мати контору, укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках.

З урахуванням всього викладеного вище, суд дійшов висновку, що витрати, здійснені позивачем на придбання ноутбука та програмного забезпечення, на придбання приміщення, на послуги по брошуруванню документів, зшивання документів в архівні томи, свердління папок та документів, оброблення даних, на послуги з бухгалтерського обліку та обробки даних та на участь у семінарі «Удосконалення професійної майстерності» двох помічників приватного нотаріуса за своїми критеріями відповідають можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності нотаріуса, діловій меті їхнього придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, а тому вказані витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності позивача. Відтак, висновки контролюючого органу про включення до розміру витрат за 2011-2013 роки витрат, які не пов'язані з нотаріальною діяльністю не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної адміністративної справи та є необґрунтованими.

Отже, беручи до увагу все викладене вище, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної служби у місті Києві від 03.06.2015 №0027251701 є протиправним та підлягає скасуванню.

У свою чергу, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

При цьому, у розумінні підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

Таким чином, контролюючі органи наділені повноваженнями щодо здійснення перевірки самозайнятих осіб (до переліку яких відносяться приватні нотаріуси), а, відтак, твердження позивача про протиправність дій відповідача в особі його службових осіб в частині проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 самозайнятої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 - є необґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині такими, що задоволенню не підлягають.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

У свою чергу, згідно частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частина 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваних вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 №Ф-0024721701 та рішення від 03.06.2015 №0027281701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску став встановлений під час даної перевірки факт включення до розміру витрат за перевіряємий період витрат, не пов'язаних із здійсненням нотаріальної діяльності, що було спростовано під час судового розгляду даної справи, з огляду на що, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування вказаних рішень також.

При цьому, суд звертає увагу, що належним способом захисту прав позивача у розглядуваному спорі є саме визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, прийнятих відповідачем, а не дій із складання та підписання відповідних рішень.

Водночас, загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, який був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин, згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Аналогічні положення також викладено у Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, у відповідності до пункту 2 якого, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, у свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас, окремі судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Отже акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Слід зазначити, що аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 10.09.2013 року (номер ЄДРСР 33770792), прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на вказане, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача в особі його службових осіб - заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Литвиненко Т., головного державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Свірського Є., старшого державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Григорєвої В. - щодо складання акту від 19.05.2015 №661/26-53-17-01/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та плати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, зокрема, в частині: встановлення факту завищення витрат приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 протягом 2011-2013 років на загальну суму 307 320,26 грн. (пункти 2.1.2, 2.1.3 розділу 2.1 акту); складання висновків на підставі незаконної перевірки правильності нарахування, обчислення та плати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (розділ 2.3 акту); складення висновків щодо порушення ОСОБА_1 пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування (розділ ІІІ «Висновки» акту); складання розрахунку податку на доходи фізичних осіб, належного до сплати по акту документальної планової виїзної перевірки діяльності само зайнятої особи ОСОБА_1 (додаток 1 до акту).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 №Ф-0024721701.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03.06.2015 №0027281701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03.06.2015 №0027251701.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.