Ухвала суду № 55699670, 10.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4343/14 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Києві до Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення капіталізованих платежів,

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Києві звернулось з позовом до Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 1043430,84 грн. капіталізованих платежів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року позов задоволено повністю, та стягнуто 1 043 430,84 грн. капіталізованих платежів.

20.01.2015 року Окружним адміністративним судом м. Києва було видано виконавчий лист у справі.

16.11.2015 року від ДП "Нафтогазбезпека" НАК "Нафтогаз України" надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2016 року в задоволенні заяви було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити подану заяву.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 року стягнуто з ДП "Нафтогазбезпека" НАК "Нафтогаз України" на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Києві 1 043 430,84 грн. капіталізованих платежів для виплати ОСОБА_2 в результаті настання страхового випадку та завдання каліцтва.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що станом на час прийняття вищезазначеної постанови ДП "Нафтогазбезпека" знаходилось у стані ліквідації, відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №999 від 12.12.2013 року «Про ліквідацію Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». В подальшому наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.07.2015 року №443 прийнято рішення про визнання таким, що втратив чинність, наказ Міненерговугілля України від 24.12.2013 №999 «Про ліквідацію Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Також, цим наказом було прийнято рішення про реорганізацію ДП "Нафтогазбезпека" шляхом приєднання до Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

З огляду на те, що ДП "Нафтогазбезпека" не ліквідується, а припиняє свою діяльність шляхом приєднання до ДК «Газ України» відпали підстави для сплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» капіталізованих платежів, у випадку ліквідації страхувальників у порядку, визначеному КМ України.

Приписами ст.259 КАС України , встановлено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відтак, з урахуванням викладених вимог, підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є: помилкова видача виконавчого листа; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.

Згідно п.1 ч. ст.112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною 2 ст.1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст.1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд першої інстанції вірно вказав, що даною нормою на страхувальника покладено обов'язок проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, із застосуванням порядку, який передбачений постановою КМУ №765 від 06.05.2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Згідно п.1 Порядку №765 встановлено, що капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Отже, страхувальник зобов'язаний проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, тобто не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством.

Положеннями ст.104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, а також є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд першої інстанції вірно вказано, а апелянтом не спростовано, що згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 10.08.2015 року ДП "Нафтогазбезпека" НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 32253350) перебуває у стані припинення. Жодних записів, ані в «даних про юридичних осіб-правонаступників», ані в «дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення» немає.

Крім того, згідно ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відсутні, адже відсутні докази, що підтверджують обставини, наведені в ч.ч. 2, 4 ст.259 КАС України.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Жодних належних доказів на спростування позиції суду першої інстанції апелянтом при апеляційному розгляді справи не надано.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Апелянт на виконання вказаних вимог ч.1 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази правомірності своїх вимог, та належним чином не обґрунтував їх.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 04.01.2016 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.