Ухвала суду № 55699538, 10.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 876/4299/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Стрийської міської державної лікарні ветеринарної медицини головного управління ветеринарної медицини Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015р. по справі №813/7157/14 за позовом Стрийської міської державної лікарні ветеринарної медицини головного управління ветеринарної медицини Львівської області до Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції, Стрийської об"єднаної державної фінансової інспекції ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.10.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.03.2015 року, просить визнати протиправною та скасувати вимогу Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 28.07.2014 року №27-15/1001 «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» в частині щодо забезпечення відшкодування незаконного покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці лікарів ветеринарно-санітарної експертизи та відповідних нарахувань, які повинні проводитись за рахунок спеціального фонду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015р. в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Стрийської міської державної лікарні ветеринарної медицини Головного управління ветеринарної медицини Львівської області решту суми судового збору в розмірі 1868,0 грн.

Стрийська міська державна лікарня ветеринарної медицини головного управління ветеринарної медицини Львівської області оскаржила дану постанову, з підстав помилкового застосування норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що пред»явлений позов є немайнового характеру і сума судового збору повинна становити 73,08 грн.

Просить змінити постанову в частині стягнення судового збору в сумі 1868 грн..

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.10.2014р. Стрийська міська державна лікарня ветеринарної медицини головного управління ветеринарної медицини Львівської області звернулась до суду із позовом про визнання протиправними дій Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції у Львівській області в частині, що стосується висновку про незаконне покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці та відповідних нарахувань, які повинні проводитись на рахунок соціального фонду на суму 106,20 тис. грн.; визнання протиправною та скасування вимоги Стрийської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції у Львівській області в частині відшкодування порушення, яке призвело до покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці лікарів ветеринарно-санітарної експертизи та відповідних нарахувань, які повинні проводитись за рахунок спеціального фонду на суму 106,20 тис. грн.. (т.1 а.с.5-9)

На виконання ухвали суду від 23.10.2014р. про усунення недоліків, 06.11.2014р. долучено копії квитанцій №ПН 5634 від 02.10.2014р. та №ПН 33164 від 16.10.2014р. про сплату судового збору в сумі 212,0 грн. і 44,0 грн., відповідно (т.1 а.с.2, 3, 65)

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції стягнув з позивача решта суми несплаченого судового збору в сумі 1868,0грн., оскільки за приписами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за подання до адміністративного суду адміністративного позову: 0,06 розміру мінімальної заробітної плати та майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Аналіз змісту статті 4 Закону про судовий збір показує, що розмір ставок судового збору за звернення до адміністративного суду залежить від характеру спору та виду документа чи дії, за яку справляється цей збір.

Законом України від 19 вересня 2013 року №590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності 23 жовтня 2013 року, статтю 4 Закону про судовий збір доповнено частиною третьою такого змісту: «Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин).

З урахуванням вимог статті 6 цього Закону:

з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо;

за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI). При цьому необхідно враховувати положення частини третьої статті 4 Закону про судовий збір, згідно з якою за подання позову з майновими вимогами сплачується 10 відсотків розміру судового збору.

Твердження апелянта, що даний спір є немайнового характеру, не заслуговує на увагу і колегії суддів, оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо, і таке стверджується інформаційним листом Вищого адміністративного суду України №165/11/13-12 від 18.01.2012 року.

Таким чином, звернувшись до суду з позовом, який містить немайнову та майнову вимогу, позивач повинен був сплатити 73,08 грн. в частині немайнових вимог та 212,40 грн. (10% розміру майнового судового збору при ставці судового збору в даній справі 2124,0 грн.)

Т.я. позивачем сплачено 256,0 грн., тому судом першої інстанції підставно стягнено з позивача 1868,0 грн.

Стаття 2 згаданого Закону передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

З урахуванням частини першої статті 9 Закону про судовий збір, згідно з якою судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, у резолютивній частині постанови суд повинен зазначити особу, з якої стягується судовий збір, суму стягнення та рахунок (спеціальний фонд Державного бюджету України), на який цей збір стягується.

У розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст.1 Закону №3674-VI ).

Аналіз змісту цієї статті та частини першої статті 9 Закону про судовий збір дозволяє дійти висновку, що судовий збір - це різновид обов'язкового платежу до Державного бюджету України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначивши суму для достягнення судового збору, не зазначив реквізитів, а тому резолютивну частину слід уточнити.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160, 195 - 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Стрийської міської державної лікарні ветеринарної медицини головного управління ветеринарної медицини Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015р. по справі №813/7157/14 - без змін, уточнивши, що таку суму слід стягнути на р/р №31217206784003 УДКСУ у Залізничному районі м.Львова Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594 Банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області Код банку отримувача (МФО) 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець