Ухвала суду № 55699472, 10.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 876/2081/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

30.10.2014р. позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000111720 від 03.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 93341,0 грн. (74536,80 грн. за основним платежем та 18804,20 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що податковий орган дійшов до помилкового висновку щодо отримання ним інвестиційного прибутку у розмірі 453600,00 грн., при цьому неправомірно нарахувавши штрафні санкції.

В акті перевірки відповідач зазначав про порушення положень Податкового Кодексу України, а не ст.29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" чи ст.7 Закону України «Про господарські товариства».

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних cум податків до бюджету ОСОБА_1 - за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., про що складено акт перевірки №8/17-20/НОМЕР_1 від 11.01.2014 року, яким встановлено порушення: п.164.1 ст.164, п.п.170.2.1 пп.170.2.2 п.170.2 ст.170, ст.167, п.п.168.2.1. 168.2 пп.168.4.5 п.168.4 ст.168 Податкового Кодексу України, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу України.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000111720 від 03.02.2014 року.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу в Головне управління Міндоходів у Львівській області та у Міністерство доходів і зборів України, яка була залишена без задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного:

Згідно інформації ДПІ у Личаківському районі м.Львова, позивач в 2012 році отримав інвестиційний дохід від продажу частки в статутному капіталі ТзОВ Фірма «Каблучок» (63%) в розмірі 541800,00грн. Дана інформація під час перевірки підтверджена копією договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ Фірма «Каблучок» від 09.02.2012 року №199, наданим до перевірки, листом приватного нотаріуса Кодлубай Н.П. від 04.11.2012 N954/01-16 наданого на письмовий запит ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, котрий посвідчував даний договір.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ Фірма „Каблучок" від 09.02.2012 року №199 розрахунки між сторонами договору проведено в розмірі 541800 грн. до моменту підписання даного договору. Отже, інвестиційний прибуток від продажу інвестиційного активу (частки в розмірі 63% статутного капіталу ТзОВ Фірма „Каблучок") за 2012 рік становить 453600 гривень.

Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік позивачем до відповідача не подана, сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування не здійснено.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що значені абзацом першим цього пункту.

п.1 ст.29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" - для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна додати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів.

Згідно з п.3 ст.29 Закону "України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про господарські товариства" - зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дата прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Згідно з ст.16 Закону України „Про господарські товариства", рішення про зміну розміру статутного (складеного) капіталу товариства набирає чинності з дня внесення таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 170.2.1, 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України - облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік. Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України так і за її межами. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна нових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До складу загального оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (підпункт 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний „розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку

зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального

річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом

державної податкової служби:

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при

розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;

ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб органу державної податкової служби на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності;

е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку;

є) подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися, виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до підпункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Таким чином, в суді першої та апеляційної інстанції не знайшло своє підтвердження протиправність дій податкового органу щодо правомірності винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені обставини справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обгрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.160, 195 - 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015р. по справі №813/7380/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець