Постанова № 55698980, 26.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 року 11:00Справа № 808/2446/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12 260 грн. 55 коп.

Ухвалою суду від 07.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2446/15, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Ухвалою суду від 08.06.2015 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - третя особа).

Згідно з позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 12 260 грн. 55 коп. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України. Зазначає, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем податкового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем у поданій податковій декларації про доходи від 30.04.2014. Просить позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. Також, представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов. Згідно з запереченнями зазначає, що позов ґрунтується на підставі листа АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 23.07.2013 про анулювання заборгованості, згідно з яким АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомляє ОСОБА_1, що за кредитним договором №22032111282 від 28.07.2008, їй анульовано (прощено) заборгованість за пенею в розмірі 81 737 грн. Проте, зазначає представник відповідача, 28.07.2008 ОСОБА_1 уклала з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір за № 014/0864/82/0000764 на суму 15 000 грн., а не договір №22032111282. За інформацією, яка надана 11.09.2014 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у вигляді довідки про операції за кредитом, ОСОБА_1 не нараховувалась пеня за кредитним договором №014/0864/82/0000764 від 28.07.2008. За таких обставин, на думку відповідача, має місце складання заступником начальника Вільнянського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» Коротковою І.І., листа від 23.07.2013 завідомо неправдивого документа, на підставі якого ОСОБА_1 на вимогу податківців Вільнянської ОДПІ підписала декларації про доходи за 2013 рік, не будучи обізнаною у питаннях кредитних правовідносин. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, письмові пояснення по суті спору не направив. Направив суду заяву про розгляд справи без його участі, рішення винести на розсуд суду.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, надані заперечення на позов, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/0864/82/0000764, згідно з яким відповідачу було надано банком кредит у розмірі 15000 гр. на споживчі цілі на строк 36 місяців.

31.08.2009 року було укладено тими ж сторонами додаткову угоду до зазначеного кредитного договору, згідно з яким строк кредиту збільшується на 12 календарних місяців.

Згідно з довідкою банку від 11.09.2014 року заборгованість відповідача перед банком зі сплати кредиту, відсотків та пені відсутня.

Листом від 23.07.2013 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив ОСОБА_1 про те, що за кредитним договором від 28.07.2008 їй анульовано /прощено/ заборгованість за пенею в розмірі 81737 гр. та зазначена сума буде включена до податкового розрахунку доходу, нарахованого їй як позичальнику, за підсумками звітного періоду, в якому боргове зобов»язання було анульовано.

23.04.2014 позивач направив листа відповідачу про необхідність задекларувати у відповідності до норм ПК України зазначену суму як додаткове благо.

Позивачем було подано податкову декларацію від 30.04.2014 про доходи, отримані у період з 1 січня по 31 грудня 2013 року за № 1400005236.

У розділі декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподаткованого доходу, в тому числі інші доходи (додаткове благо)» вказано суму 81 737 грн.

В розділі V пункті 13 підпункті 13.01 платником податку самостійно визначено розмір податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 12 260,55 грн. з терміном сплати 31.07.2014.

Оскільки ОСОБА_1 до бюджету вищезазначені кошти не були сплачені, сума у розмірі 12 260,55 грн. обліковується за відповідачем як податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, позивачем складено податкову вимогу форми «Ф» від 14.01.2015 №29-26 на суму 12260,55 грн., яка була отримана відповідачем 14.01.2014.

Проаналізувавши норми податкового законодавства, суд вважає необґрунтованим позов позивача про стягнення з відповідачки заборгованості у сумі 12260 гр. 55 коп. як отриманого додаткового блага, з огляду на наступне.

Згідно з п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2ст.164 ПК України.

Відповідно до пп. "д2 пп.164.2.17 ПК України, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

За визначенням пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції до внесення змін Законом №71-VIII від 28.12.2014р.) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Це ж положення в редакції закону №71-VIII від 28.12.2014р. уточнює зміст поняття "сума боргу", а саме: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, суд вважає, що доходом відповідача може вважатися лише та сума, яка фактично була надана Банком відповідачу у вигляді кредиту, тобто тіло кредиту (основна сума боргу (кредиту)), у разі його прощення кредитором (анулювання такої заборгованості).

У даному випадку ОСОБА_1 було анульовано пеню у розмірі 81737 гр., яка майже у 7 разів є більшою суми самого тіла кредиту, та яка, на думку суду, не є доходом відповідача та додатковим благом, з урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства, оскільки за своєю природою є санкцією за несвоєчасну сплату основного тіла кредиту.

Крім того, з наданих до справи матеріалів вбачається, що 28.07.2008 ОСОБА_1 уклала з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір за № 014/0864/82/0000764 на суму 15 000 грн., а не договір №22032111282. Наданий АТ «Райффайзен Банк Аваль» лист від 23.07.2013 про анулювання заборгованості містить зазначені розбіжності, які 3-ю особою не усунуті.

Як зазначає відповідач у запереченнях, ОСОБА_1 на вимогу податківців Вільнянської ОДПІ була вимушена підписати декларацію про доходи за 2013 рік, не будучи обізнаною у питаннях кредитних правовідносин.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позов позивача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення податкового боргу - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко