Ухвала суду № 55698877, 04.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р. Справа № 814/1973/15

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року по справі за позовом Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Вознесенська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі позивач, Вознесенська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області), звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу в сумі 1806,95 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач має податковий борг зі сплати єдиного податку, який є узгодженим, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року позов Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Миколаївській області податковий борг в сумі 710 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, Вознесенська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, ФОП ОСОБА_1, зареєстрована в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15.06.2007 року, як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Вознесенській ОДПІ як фізична особа-підприємець.

Відповідач є платником єдиного податку першої групи, з обраною ставкою єдиного податку 10% до розміру мінімальної заробітної плати, що підтверджується заявою від 01.01.2012 року ( арк.с.11).

Вознесенська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу по єдиному податку за період з січня 2014 року по травень 2015 року, що складає 2070 грн., але у зв'язку з частковою сплатою суми, заборгованість станом на 01.06.2015 року складає 1806,95 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки частина податкового боргу є неузгодженою, тому стягненню в судовому порядку підлягає лише податковий борг, який є узгодженим, у зв'язку з чим позовні вимоги задовольнив частково.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку регулюються ст. 295 Податкового кодексу України.

Так, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку в строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески.

За приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК України передбачений обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошового зобов'язання, якщо платник податку не подає в установлені строки податкову декларацію.

У разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим законодавством, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, сума податкового боргу є узгодженою, або коли платник податків самостійно визначив суму в декларації, або контролюючий орган визначив суму грошового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні, яке надсилав платнику податків та воно ним не оскаржувалося.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Вознесенською ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на адресу відповідача була надіслана податкова вимога № 9076-14 від 22.08.2014 року на суму 710,75грн., та була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки податкова заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вона підлягає стягненню, виходячи з наступного.

За приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податку не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу.

Податкова вимога відповідачем не була оскаржена, а тому є підстави для стягнення такого податкового боргу з відповідача.

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у сумі 710,75 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам, податковим органом не було надано в якості доказів декларації, подані відповідачем до контролюючого органу про визначення податкових зобов'язань, крім того, позивачем не було надано суду, податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму грошового зобов'язання, а тому податковий борг в сумі 1096,95 грн. є неузгодженим та не може бути стягнутий.

Доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки апелянтом не було надано доказів збільшення податкового боргу.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року по справі за позовом Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без змін.

Стягнути з Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області ( Код ЄДРПОУ 39555323) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 80, 39 грн. ( вісімдесят гривень 39 копійок).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: