Ухвала суду № 55698752, 10.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 р.Справа № 820/10533/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О. за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2015р. по справі № 820/10533/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант"

до Харківського міського управління юстиції, Державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Калініної Людмили Миколаївни

треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Калініної Людмили Миколаївни № 24619261 від 21.09.2015 р. 19:21:43 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "Ю1-3", загальною площею 1769,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна: НОМЕР_4; зобов'язати Харківське міське управління юстиції поновити попередньо скасований запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_3, виданий 10.01.2005 року Червонозаводським РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області. реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП: НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на нежитлову будівлю літ. "Ю1-3", загальною площею 1769,0 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна: НОМЕР_4;

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2015р зазначений адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі третя особа - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що п.5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено не обов'язок, а право державного реєстратора відмовити у державній реєстрації, а тому дії державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю є правомірними, оскільки такі дії вчинені на виконання судового рішення, яке на час проведення зазначених дій набрало законної сили.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 30.06.2010 року між публічним акціонерним товариством "Східно - Український Банк "Грант" (Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (позичальник) укладено кредитний договір №10 та додаткові угоди до нього.

Пунктом 1.1 кредитного договору передбачено, що Банк на умовах цього договору зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом 2 000 000 доларів США на термін до 29.06.2012 року на поточні господарські потреби, зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, а при простроченні повернення кредиту - 32% річних, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку отримані кредитні кошти в повному обсязі, а також сплатити відповідні відсотки та виконати всі інші зобов'язання за цим договором.

Додатковою угодою № 1 від 04 липня 2011 року пункт 1.1 кредитного договору №10 від 30.06.2010 року викладено в наступній редакції: Банк на умовах цього договору зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом 2 300 000 доларів США на термін до 28.12.2012 року на поточні господарські потреби, зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, а при простроченні повернення кредиту - 32% річних, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку отримані кредитні кошти в повному обсязі, а також сплатити відповідні відсотки та виконати всі інші зобов'язання за цим договором.

26.07.2011 року між публічним акціонерним товариством "Східно - Український Банк "Грант" (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір нерухомого майна №10/4, згідно умов якого іпотекодавець для забезпечення своєчасного повернення отриманого за кредитним договором від 30.06.2010 року №10 та додатковою угодою № 1 від 04 липня 2011 року кредиту, а також відсотків за користуванням ним, можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірах, в строки, що визначені таким кредитним договором та/або цим Договором, і відшкодування можливих витрат та збитків, пов'язаних з кредитним договором та/або цим Договором, передає іпотекодержателю нерухоме майно, що належить йому на праві власності, а іпотекодержатель приймає таке майно в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором. Майно, що передається в іпотеку без права зміни його цільового призначення, являє собою: нежитлову будівлю літ. Ю1-3 загальною площею 1769,0 кв.м., що розташована в місті Харківі по проспекту Московському 259, що у подальшому разом за договором іменується «Майно».

Пунктом 7 іпотечного договору передбачено, що майно повністю залишається у володінні та користуванні іпотекодавця без права відчуження будь - яким способом та без прав передачі у спільну діяльність, лізинг, або укладення будь-яких інших договорів, що встановлюють режим обтяження майна.

Пунктом 25 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, вказаним в п. 1 чинного договору, з урахування усіх змін і додатків до кредитного договору, яким регулюються вказані зобов'язання (в т.ч. щодо продовження строку повернення кредиту, зміни суми кредиту та/або відсоткової ставки). Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Калініченко С.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1418.

26.07.2011 року до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис про обтяження за вказаним іпотечним договором зазначеного майна, іпотекодержателем якого є ПАТ "Східно - Український Банк "Грант", а іпотекеодавцем є ОСОБА_3.

26.07.2011 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис про заборону на нерухоме майно за іпотечним договором №10/4, 1418 від 26.07.2011 року.

24.12.2012 року між ОСОБА_3 (іпотекодавець) та публічним акціонерним товариством "Східно - Український Банк "Грант" (іпотекодержатель) укладено договір №1 про зміну умов іпотечного договору нерухомого майна №10/4, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Калініченко С.О. 26 липня 2011 року за реєстровим № 1418, яким встановлено кінцевий строк повернення кредиту 28 грудня 2013 року.

23.04.2014 року між ОСОБА_3 (іпотекодавець) та публічним акціонерним товариством "Східно - Український Банк "Грант" (іпотекодержатель) укладено договір №2 про зміну умов іпотечного договору нерухомого майна №10/4, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Калініченко С.О. 26 липня 2011 року за реєстровим № 1418, яким встановлено кінцевий строк повернення кредиту 28 грудня 2014 року та зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором з урахуванням усіх змін і додатків до цього кредитного договору, яким регулюються вказані зобов'язання (в тому числі щодо продовження строку повернення кредиту, зміни суми кредиту та/або відсоткової ставки).

Вказані договори 24.12.2012 року та 23.04.2014 року посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Калініченко С.О. та відповідні зміни про обтяження та щодо строків виконання зобов'язання внесені до реєстраційного запису Державного реєстру іпотек 24.12.2012 року та 23.04.2014 року.

Отже, зазначені вище договори діють до повного виконання ОСОБА_3 (іпотекодавцем) своїх зобов'язань за кредитним договором з урахуванням усіх змін і додатків до кредитного договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про поділ нерухомого майна, визнано мирову угоду, пунктом 2.4 якої визнано за ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 право власності по 1/3 частини на нежитлову будівлю літ. Ю1-3, загальною площею 1769,0 кв.м. по АДРЕСА_2.

21.09.2015 року рішенням державного реєстратора №24619261 Харківського міського управління юстиції Калініною Л.М. проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. Ю1-3 загальною площею 1769,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за суб'єктами: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_5.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності державним реєстратором Харківського міського управління юстиції Калініною Л.М. внесено в реєстр записи про державну реєстрацію прав власності на нежитлову будівлю літ. Ю1-3 загальною площею 1769,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, власниками якої по 1/3 частини є: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_5.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за: кредитним договором №10 від 30.06.2010 року додатковою угодою № 1 від 04 липня 2011 року, іпотечним договором нерухомого майна №10/4 від 26.07.2011 року та додатковими угодами від 24.12.2012 року №1, від 23.04.2014 року №2 на час прийняття: ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.07.2015 року, рішення державного реєстратора від 21.09.2015 року та внесення в реєстр записів про державну реєстрацію прав власності на нежитлову будівлю літ. Ю1-3, не виконанні.

Як зазначено вище, 26.07.2011 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис про заборону на нерухоме майно за іпотечним договором №10/4, 1418 від 26.07.2011 року на нежитлову будівлю літ. Ю1-3 загальною площею 1769,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

А згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1,3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки.

Однак, позивачем як іпотекодержателем ОСОБА_3 як іпотекодавцю не надавалася згода на відчуження нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. Ю1-3.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що забезпечені вказаним договором іпотеки зобов'язання не виконанні ОСОБА_3, через що іпотечний договір є дійсним, а обтяження, зареєстроване у встановленому законом порядку щодо вказаного договору є діючим та свідчить про заборону реєстрації відчуження вказаного нерухомого майна.

Колегія суддів зазначає, що умови та порядок проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 року №868.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Пунктом 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 року №868 також передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно пункту 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає документ, що підтверджує факт надання іпотекодержателем або контролюючим органом згоди на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.

Згідно положень ч.1 ст. 24 Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6)заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Отже, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.5 ст.24) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п.40) передбачені підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна і заявником не подані документи, що підтверджують факт надання іпотекодержателем або контролюючим органом згоди на відчуження або передачу на іншому речовому праві майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Твердження апелянта, що державний реєстратор, виконуючи судове рішення, правомірно здійснив державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки така реєстрація здійснена в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2015р. по справі № 820/10533/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 11.02.2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.