Ухвала суду № 55698730, 03.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4615/15

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2015 року №466-15.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено. Суд скасував податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2015 року №466-15.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2014 року ДПІ згідно з п.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (далі ПК України), та відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України позивачу визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 10940,51 грн., у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення рішення від 30 червня 2015 року №466-15.

Вважаючи винесене податкове повідомлення рішення протиправним ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції, на ряду з іншим, виходив з того, що позивач не є ані власником, ані землекористувачем частини земельної ділянки, де знаходиться належне їй нежитлове вбудоване приміщення підвалу та першого поверху НОМЕР_1, загальною площею 884кв.м., розташоване у багатоквартирному будинку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено та сторонами не оскаржується, що позивачці на праві спільної сумісної власності належить нежитлове вбудоване приміщення підвалу та першого поверху НОМЕР_1 загальною площею 884 кв.м., яке розташоване в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок знаходиться на балансі ЖКС "Вузівський", а вказана земельна ділянка нікому із співвласників як власність не належить.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) використання землі є платним.

Згідно з п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 1 ст.286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 14 ПК України встановлено, що дані державного земельного кадастру-сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.270 ПК України).

Згідно до ч.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Положеннями ст.288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

За змістом статей 196, 197, 202 ЗК України земельна ділянка має встановлені в натурі (на місцевості), визначені в проектній документації по земле відводу, а також реєстраційний (кадастровий) номер; підлягає державній реєстрації у складі державного реєстру земель. Ці характеристики визначають земельну ділянку, в тому числі, як об'єкт оподаткування.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.

З аналізу наведених положень у сукупності вбачається, що визначальною обставиною для сплати відповідним суб'єктом плати за землю та в контексті спірних правовідносин є набуття відповідною особою юридичного статусу власника або користувача земельної ділянки. А тому, оскільки позивач не є власником земельної ділянки (її частини), на якій розташований багатоповерховий житловий будинок, а є лише власником спільної сумісної власності нежитлового вбудованого приміщення підвалу та першого поверху НОМЕР_1 загальною площею 884 кв.м., колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 не є суб'єктом плати за землю в даному випадку та, відповідно, не повинна сплачувати визначену ДПІ суму податкового зобов'язання з плати за землю.

Враховуючи все вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2015 року №466-15 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи позивача викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Окрім іншого, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року апелянту відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення, а тому судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з апелянта у розмірі 2009,70 грн..

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять), 70 грн..

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук