Ухвала суду № 55698536, 14.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 січня 2016 р.

справа № П/811/1387/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чабаненко С.В. перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року по справі за позовом Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області постанову окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року по справі № П/811/1387/15.

При перевірці апеляційної скарги, у відповідності до ч. 2 ст. 189 КАС України, суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте заявником апеляційної скарги не сплачено судовий збір.

В свою чергу, визначаючи розмір ставки судового збору скаржнику необхідно врахувати таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, і (або) дії вчинені ним чи не вчинені (бездіяльність), можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень або вчинення дій (бездіяльності) може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо, а також дій чи бездіяльності, внаслідок яких відбувається зміна майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Отже, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, визнання протиправними дій чи бездіяльності, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Майновими також є вимоги про стягнення коштів з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь позивача - фізичної чи юридичної особи, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Як вбачається з апеляційної скарги, предметом цього позову є оскарження податкових повідомлень -рішень, винесеного відповідачем стосовно позивача на загальну суму 18 316 393,00 грн., а тому даний спір носить майновий характер.

Так, 01.09.2015р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. №484-VIII, яким внесено зміни в Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір") та, зокрема, змінено ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір ставок судового збору становив 2 відсотки розміру майнових вимог (18 316 393,00*2%=366327,86), але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1,5*1218=1827,00) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (4*1 218= 4 872,00).

Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 4872,00 грн., то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 5359,20 грн. (110%*4872,00= 5359,20).

При цьому несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами:

Одержувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська,

ЄРДПОУ 37989274,

р/р 31217206781004,

МФО 805012, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області,

Призначення платежу: *;101;_____(код платника); судовий збір, за апеляційною скаргою______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Разом з апеляційною скаргою заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування підстав для відстрочення від сплати судового збору апелянт посилається на свій майновий стан.

Вирішуючи питання щодо відстрочення сплати судового збору, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи, що відстрочення судом від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи приписи статті 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд зазначає на те, що самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати, а отже зазначені в клопотанні доводи не доводять підстав для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином підстави для відстрочення сплати судового збору наведені в клопотанні Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області суд не може визнати поважними, в зв’язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість відповідачу у строк 30 днів з дня отримання копії ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання щодо відстрочення сплати судового збору Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - відмовити.

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без руху та надати тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Суддя С.В.Чабаненко