Ухвала суду № 55698495, 08.02.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 лютого 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/62/16-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень- рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просив суд винести рішення, яким скасувати податкові повідомлення-рішення №0000151504 від 11.01.2016 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39312 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 19656 грн. – форми «В1», №00001411504 від 11.06.2016 р., яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17035 грн. – форми «В4», зобов’язати подати органу казначейства у визначені строки висновку щодо відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 39312 гривень.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно зі ст. 105 КАС України позов пред’являється до адміністративного суду у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 106 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.). За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 грн.).

За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.). За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем подано до суду адміністративний позов, в якому об’єднано дві вимоги: майнового та немайнового характеру. Однак, доказів сплати судового збору позивачем не було надано. Таким чином, суд звертає увагу позивача, що розмір судового збору, який необхідно сплатити складає 1378 грн. (за майнову вимогу) та 1378 грн. (за немайнову вимогу), всього 2756 гривень.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що протягом останніх місяців внаслідок протиправно прийнятих податкових повідомлень-рішень з боку ДПІ у м. Чернівцях позивач був змушений подати до суду декілька позовів, за розгляд яких сплачено судового збору на суму біля 40000 гривень. Також з урахуванням зимового періоду у підприємства знизилися показники кількості виготовленої та реалізованої продукції, що потягло за собою зменшення суми доходу підприємства. Наведені вище обставини призвели до погіршення майнового стану позивача, внаслідок чого позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, суд звертає увагу позивача на наступне.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору, у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд звертає увагу позивача, що на обґрунтування свого клопотання не було надано суду доказів, які підтверджують погіршення майнового стану підприємства. Крім того, позивач не зазначив на який строк необхідно відстрочити сплату судового збору за поданий адміністративний позов.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 106 КАС України. Тому, в суду є достатньо підстав для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Крім того, згідно до п. 1 ч. 3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

У зв’язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору або належним чином обґрунтувати своє клопотання про відстрочення сплати судового збору із зазначенням строку на який необхідно здійснити відстрочення та надати докази, що підтверджують незадовільний майновий стан позивача. Без усунення вказаних недоліків неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 108, ст.165 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви – 5 днів з моменту отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали направити позивачу.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.М. Брезіна