Постанова № 55697909, 09.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 5004/1015/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Максютинська Д.В,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.15 р. у справі № 5004/1015/11 (суддя І.О. Гарбар)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Українська казеїнова компанія"

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 8 685 165,22 грн

ВСТАНОВИВ:

09.07.15 р. ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернулось до господарського суду Волинської області із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання дублікату наказу господарського суду Волинської області від 30.05.12 р. № 5004/1015/11-1 (т. 9, а.с. 3-4).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.12.15 р. у справі № 5004/1015/11 в задоволенні вказаної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" – відмовлено (т. 9, а.с. 47-48).

Ухвала мотивована тим, що наведенні заявником причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, не є поважними та свідчать не про поважність строку, а про халатність працівників заявника щодо пред'явлення наказу до виконання. Можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених судом обставин, суд першої інстанції зазначив, що заявником не вказано причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання та не наведено жодних причин поважності пропущення вказаного строку.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду (т. 9, а.с. 55), в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.15 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким задоволити заяву позивача про поновлення строку для пред’явлення дублікату наказу до виконання.

Апеляційну скаргу скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції всупереч фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України зайняв позицію, прийнятну виключно для боржника, хоча відповідно до ст.. 53 ГПК України, міг відновити пропущений строк.

Представник ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Українська казеїнова компанія" у відзиві на апеляційну скаргу (т. 9, а.с. 65-66) заперечила вимоги апеляційної скарги та просила залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначила, що підстави на які посилається заявник свідчать не про поважність причини пропуску процесуального строку, а про недбалість заявника, оскільки вказані обставини могли бути попереджені належним ставленням ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до своїх обов'язків. Таким чином, можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень та реєстр відправки поштової кореспонденції.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України та той факт, що ухвалою від 27.01.16 р. явка уповноважених представників сторін в судове засідання 09.02.16 р. обов'язковою не визнавалася, то суд здійснив розгляд справи № 5004/1015/11 за наявними в ній документами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 25.01.2011 р. у справі № 5004/1015/11 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Українська казеїнова компанія" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" 6441197,13 грн. основного боргу по кредиту, 2243668,10 грн. заборгованості по відсотках, 300 грн. комісії.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2015 р. та Постановою Вищого господарського суду від 17.05.2012 р. рішення господарського суду Волинської області від 25.01.12 р. у справі № 5004/1015/11 залишено без змін.

30.05.2012 р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.01.2012 р., постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р. та постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2012 р. у справі № 5004/1015/11 видано наказ № 5004/1015/11-1.

З наказу вбачається, що останнім днем строку його пред'явлення до виконання є 17.05.13 року.

В зв'язку із втратою оригіналу вищезазначеного наказу, 20.05.2013 р. судом видано його дублікат.

Як вбачається з матеріалів оскарження, 09.07.15 до господарського суду Волинської області надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" № 02-1801/15 від 07.07.15 р., в якій заявник просить суд поновити строк для пред'явлення дублікату наказу до виконання.

Заява мотивована тим, що у зв'язку із проведенням переговорів керівництвом ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" з представниками боржника на предмет можливого добровільного врегулювання проблемної заборгованості останнього на протязі 2013-2014 р.р, ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" пропустило строк, визначений у виконавчому документі для його пред'явлення до виконання.

Уповноваженому представнику "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" зазначений дублікат наказу в оригіналі було передано лише 30.04.15 р., що унеможливило звернення із аналогічною заявою раніше.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статей 115, 116 ГПК України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено строк пред'явлення наказу до виконання в один рік, перебіг якого починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Нормами статей 53, 119 ГПК України господарському суду надано право відновити пропущений процесуальний строк, зокрема, для пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Стаття 24 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачає, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, на предмет поважності чи неповажності причин пропуску строку підлягають оцінці судом у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи. Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів, за правилами ст.43 ГПК України. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Враховуючи норми чинного законодавства України та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що строк пред'явлення наказу господарського суду Волинської області від 30.05.12 р. у справі № 5004/1015/11 до виконання сплив.

Заявник при зверненні з заявою зазначив, що пропустив строк у зв'язку із тим, що уповноваженому представнику заявника, який здійснює юридичний супровід товариства, дублікат наказу передано 30.04.2015 р., що унеможливило звернення із аналогічною заявою раніше.

Однак, позивачем не додано до матеріалів справи жодних доказів в підтвердження поважності причин пропущення строку пред'явлення наказу до виконання, а саме: доказів на підтвердження наявності об'єктивних обставин, що перешкоджали стягувачу реалізувати своє право щодо виконання судового рішення в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" - пред'явити наказ господарського суду до виконання у встановлений у наказі строк з моменту отримання наказу.

Можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання, або звернення до суду із заявою про видачу дублікату втраченого наказу залежала виключно від волевиявлення самого стягувача, тобто має суб'єктивний характер. Обставини, на які посилається заявник, не впливають на можливість чи неможливість пред'явлення стягувачем судового наказу до виконання. Подана заява не ґрунтується на тих обставинах, що стягувач був позбавлений можливості здійснити відповідні процесуальні дії - пред'явити наказ до виконання у встановлений строк, звернутися раніше до суду із заявою про видачу дублікату втраченого наказу.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених судом обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявником не вказано причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання та не наведено жодних причин поважності пропущення вказаного строку, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання дублікату наказу.

Крім того, апеляційний суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що дублікат наказу виданий господарським судом 20.05.13 р., після закінчення строку для пред'явлення наказу до виконання (строк закінчився 17.05.13 р.). Оскільки, відповідно до вимог ст.. 120 ГПК України, стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, а тому у суду відсутні підстави для відмови у видачі дублікату. При цьому, стягувач не був позбавлений права раніше звернутись до суду з даним клопотанням та отримати дублікат до закінчення строку пред'явлення до виконання.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що дублікат – це другий примірник документа (наказу), що має такий саме зміст та юридичну силу, як і оригінал. Тому, час звернення до суду з заявою про видачу дублікату наказу, не може бути визначальними для вирішення питання щодо поважності причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання.

При цьому, суд звертає увагу, що підставою для видачі дублікату є втрата наказу в той час, як підставою поновлення строку для пред'явлення є достатньо обґрунтованою та підтверджена належними доказами поважності пропуску даного строку. А відтак, підстави для вчинення судом таких процесуальних дій не є тотожними.

Разом з тим, колегія суддів оцінює критично доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що в разі неможливості стягнення з боржника заборгованості по дублікату наказу, можуть постраждати вкладники та інші учасники фінансового ринку.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення заяви.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача згідно ст.49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.15 р. у справі № 5004/1015/11 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.15 р. у справі № 5004/1015/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5004/1015/11 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.