Постанова № 55697891, 01.02.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа № 5015/4188/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 м. Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 23.08.2011 р.

у справі № 5015/4188/11

за позовом: дочірнього підприємства "Полісінтез" м. Бібрка Перемишлянського району Львівської області

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Львів

за участю третьої особи,яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Львів

про стягнення 81 399,74 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.08.2011 р. (суддя Деркач Ю.Б.) позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь дочірнього підприємства «Полісінтез» 77 703 грн. основного боргу, 2 719, 60 грн. інфляційних втрат, 977, 14 грн. - 3% річних, 814 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині оплати за поставлений товар, а також простроченням виконання зобов'язання.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що не отримував процесуальних документів суду про розгляд справи, оскільки, адреса проживання скаржника є: АДРЕСА_1 і відповідно не знав про розгляд справи. Крім цього, зазначає, що жодних непогашених зобов'язань перед дочірнім підприємством «Полісінтез» не має.

Позивач та третя особа в судове засідання повторно не з'явились, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія прийшла до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на необґрунтованість, а також те, що участь представника в судовому засіданні ухвалою суду від 17.12.2015 р. не визнавалась обов'язковою.

А тому, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі представників за наявними в справі документами, враховуючи положення ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, відповідно до видаткових накладних № РН-000000514 від 22.06.2007 р., № РН-000000520 від 23.06.2007 р., № РН-000000568 від 09.07.2007 р., № РН-000000569 від 09.07.2007 р., № РН-000000572 від 09.07.2007 р., № РН000000582 від 10.07.2007 р., № РН000000609 від 14.07.2007 р., № РН-000000633 від 23.07.2007 р., № РН-000000638 від 23.07.2007 р., № РН-000000689 від 02.08.2007 р., № РН-000000716 від 07.08.2007 р., № РН-000000753 від 14.08.2007 р., № РН-000000750 від 14.08.2007 р., № РН-000000811 від 29.08.2007 р., № РН-000000829 від 31.08.2007 р., № РН000000830 від 31.08.2007 р. позивачем поставлено відповідачу товар - пінополіуретан (поролон) на загальну суму 757 627,47 грн.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що за отриманий товар відповідач частково розрахувався у сумі 683 654,89 грн.

22.08.2008 р. позивачем надіслано відповідачу претензію № 003 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 77 703,00 грн. до 10.09.2008 р. Також, 01.02.2011 р. позивачем надіслано відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість у розмірі 77 703,00 грн. до 15.02.2011 р. Вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 77 703,00 грн., що і стало підставою звернення до суду з вимогою погасити вказану заборгованість, а також у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання інфляційні втрати у розмірі 2 719,60 грн. та 3% річних у розмірі 977,14 грн.

В подальшому, ухвалою господарського суду Львівської області від 23.05.2014 р. у зв'язку з укладення договору про відступлення права вимоги між дочірнім підприємством «Полісінтез» та ОСОБА_4 від 02.08.2012 р., здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні №35897260 щодо примусового виконання вищезазначеного рішення суду.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідач стверджував, що на поданих копіях видаткових накладних № РН-000000514 від 22.06.2007 р., № РН-000000520 від 23.06.2007 р., № РН-000000568 від 09.07.2007 р., № РН-000000569 від 09.07.2007 р., № РН-000000572 від 09.07.2007 р., № РН000000582 від 10.07.2007 р., № РН000000609 від 14.07.2007 р., № РН-000000633 від 23.07.2007 р., № РН-000000638 від 23.07.2007 р., № РН-000000689 від 02.08.2007 р., № РН-000000716 від 07.08.2007 р., № РН-000000753 від 14.08.2007 р., № РН-000000750 від 14.08.2007 р., № РН-000000811 від 29.08.2007 р., № РН-000000829 від 31.08.2007 р., № РН000000830 від 31.08.2007 р., які є додатками до позовної заяви і основним доказом, яким позивач обґрунтовує свій позов, підпис отримувача апелянту не належить. З огляду на це, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 р. було зобов'язано апелянта подати оригінали вказаних видаткових накладних з поясненням неможливості подання таких до суду першої інстанції. Відповідач вказаних вимог ухвали суду не виконав, однак, подав клопотання про витребування таких у ОСОБА_3.

У зв'язку з вищевикладеним, судом зроблено відповідний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно витягу якого встановлено: припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відповідно до запису від 07.05.2015 р.

Львівський апеляційний господарський суд звертає увагу також на таке.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2. В матеріалах справи відсутні відомості про зміну місця реєстрації вказаної фізичної особи-підприємця.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач був повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції №7901406247816.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. При цьому, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд у постанові пленуму від 17.05.2011 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» з наступними змінами та доповненнями).

Отже, твердження скаржника про неможливість надати заперечення та відповідні докази в суд першої інстанції у зв'язку з неотриманням поштової кореспонденції суду, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки таким було вжито всі, передбачені чинним процесуальним законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача за його офіційним місцезнаходженням.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником, окрім усних - документально необґрунтованих заперечень, не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення суду прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для її зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 23.08.2011 р. у справі

№ 5015/4188/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.02.2016 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.