Ухвала суду № 55697747, 04.02.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2274/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.А.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

04 лютого 2016 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.,

суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.,

за участю: секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Маковія Олександра В'ячеславовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

04.09.2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці ДФС України про:

- визнання протиправним та скасування наказу Чернівецької митниці ДФС від 17.04.2015 р. № 213-о "Про звільнення ОСОБА_4.";

- зобов'язання Чернівецьку митницю ДФС України негайно поновити його на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці Міндоходів з 17.04.2015 р.;

- стягнення з Чернівецької митниці ДФС України на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді;

- зобов'язання Чернівецьку митницю ДФС України негайно працевлаштувати його на відповідній йому спеціальності та кваліфікації посаді в Чернівецькій митниці ДФС України.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Чернівецької митниці ДФС від 17 квітня 2015 р. № 213-о "Про звільнення ОСОБА_4.".

Поновлено ОСОБА_4 на раніше займаній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці Міндоходів з 18 квітня 2015 р.

Стягнуто з Чернівецької митниці ДФС України на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2015 р. по 07 жовтня 2015 р. у сумі 7151,04 грн.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_4 на раніше займаній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці Міндоходів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.

ОСОБА_4 проходив службу в митних органах з 27.12.1997 по 17.04.2015 року, що підтверджується записами в трудовій книжці. (а.с. 31-36)

24.10.2013 року Чернівецька митниця Міндоходів видала наказ про переведення ОСОБА_4, головного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Вадул - Сірет" Чернівецької митниці Міндоходів, з 24.10.2013 року на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Вадул - Сірет" Чернівецької митниці Міндоходів з посадовим окладом згідно зі штатним розписом митниці. (Т. 1 а.с. 172)

В період з 21.11.2014 по 24.04.2015 року ОСОБА_4 знаходився на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності, а саме:

- серії АГГ № 928528 від 05.12.2014 року - перебував на лікарняному (власна хвороба) з 21.11.2014 по 05.12.2014 року, стати до роботи 06.12.2014 року;

- серії АГГ №834690 від 08.12.2015 року - перебував на лікарняному (власна хвороба) з 08.12.2014 по 17.12.2014 року, стати до роботи 18.12.2014 року;

- серії АВЦ №616675 від 18.12.2015 року - перебував на лікарняному (власна хвороба) з 18.12.2014 по 26.12.2014 року, стати до роботи 27.12.2014 року;

- серії АГГ №834840 від 29.12.2015 року - перебував на лікарняному (власна хвороба) з 29.12.2014 по 06.01.2015 року, стати до роботи 07.01.2015 року;

- серії АГГ №827742 від 12.01.2015 року - перебував на лікарняному (власна хвороба) з 12.01.2015 по 21.01.2015 року, стати до роботи 22.01.2015 року;

- серії АГГ №827782 від 22.01.2015 року - перебував на лікарняному (власна хвороба) з 22.01.2015 по 01.02.2015 року, стати до роботи 02.02.2015 року;

- серії АГИ №577073 від 16.03.2015 року - перебував на лікарняному (власна хвороба) з 02.02.2015 по 16.03.2015 року, стати до роботи 17.03.2015 року;

- серії АГГ №929926 від 31.03.2015 року - перебував на лікарняному (власна хвороба) з 16.03.2015 по 31.03.2015 року, стати до роботи 01.04.2015 року;

- серії АГГ №874509 від 01.04.2015 року - перебував на лікарняному (хвороба дитини) з 01.04.2015 по 10.04.2015 року, стати до роботи 11.04.2015 року;

- серії АГГ №874569 від 14.04.2015 року - перебував на лікарняному (хвороба дитини) з 14.04.2015 по 23.04.2015 року, стати до роботи 24.04.2015 року. (Т. 1 а.с. 77-85)

Керуючись пунктом 5 статті 40 КЗпП України, у зв'язку із нез'явленням позивача на роботі протягом більше як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності з 21.11.2014 по 17.04.2015 року, та на підставі повідомлення Первинної Профспілкової організації Чернівецької митниці ДФС "Щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_4." від 17.04.2015 року №16/24-70-81-07 та Передавального акту від Чернівецької митниці Міндоходів до Чернівецької митниці ДФС від 14.01.2015 року, Чернівецька митниця ДФС України видала наказ від 17.04.2015 року № 213-о, яким було звільнено ОСОБА_4, головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Вадул - Сірет" Чернівецької митниці Міндоходів із займаної посади. (Т. 1 а.с. 8)

Вважаючи, що оспорюваний наказ виданий з порушенням норм чинного законодавства, 06.05.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Державної фіскальної служби України з листом, в якому просив скасувати наказ Чернівецької митниці ДФС України від 17.04.2015 року.

За результатами розгляду заяви, 05.06.2015 року Державна фіскальна служба України на адресу позивача направила листа, в якому повідомила про відсутність підстав для скасування наказу Чернівецької митниці ДФС України від 17.04.2015 року №213-о про його звільнення з посади відповідно до пункту 5 статті 40 КЗпП України. (Т. 1 а.с. 11)

25.06.2015 року позивач звернувся із зверненням до Президента України, в якому просив відновити конституційні права на соціальний захист його доньки у вигляді надання йому відпустки по догляду за дитиною до трирічного віку, та його трудових та конституційних прав у зв'язку з безпідставним та не мотивованим звільненням з посади після того, як судове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року набрало законної сили. (а.с. 201-208)

30.06.2015 року звернення ОСОБА_4, яке надіслано до адміністрації Президента України направлено за належністю до Міністерства юстиції України, Державної фіскальної служби України та Генеральної прокуратури України. (Т. 1 а.с. 200)

20.07.2015 року Державна фіскальна служба України розглянувши звернення позивача від 25.06.2015 року, що надійшло від адміністрації Президента України та Генеральної прокуратури України надала відповідь, в якій зазначила, що інформацію з питань порушених у зазначених зверненнях, Державною фіскальною службою України надано листом від 05.06.2015 року № 5313/П/99-99-04-03-02-14. Також позивачу роз'яснено, що процедура оскарження наказів про звільнення визначена статтею 232 Кодексу законів про працю України та статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України. (Т. 1 а.с. 12)

22.07.2015 року прокуратура Чернівецької області, за результатами розгляду звернення ОСОБА_4, яке надійшло від адміністрації Президента України роз'яснила позивачу, що трудові спори, в тому числі щодо звільнення вирішуються у судовому порядку. (Т. 1 а.с. 193-194)

30.07.2015 року департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за результатами розгляду звернення ОСОБА_4, що надійшло від адміністрації Президента України, надано відповідь, в якій зазначено, що 30.04.2015 року до Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції надійшов виконавчий лист Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року № 824/56/15-а про зобов'язання Голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці видати наказ про надання ОСОБА_4 відпустки по догляду за дитиною. 30.04.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання вказаного виконавчого листа. Однак, начальником відділу державної виконавчої служби 29.07.2015 року скасовано вказану постанову та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Контроль за виконання рішення суду залишено на контролі начальника відділу державної виконавчої служби. (Т. 1 а.с. 195-196)

Між тим, з оскаржуваним наказом ОСОБА_4 ознайомився тільки 28.08.2015 року в приміщенні Чернівецької митниці ДФС. В той же день позивач отримав копію трудової книжки, що підтверджується актом Чернівецької митниці ДФС України від 28.08.2015 року. (Т. 1 а.с. 66)

Позивач, вважаючи наказ про звільнення протиправним, оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи заявлений позов, дійшов висновку, що застосування відповідачем при звільненні позивача пункту 5 частини 1 статті 40 КЗпП України є необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено факт безперервної непрацездатності позивача упродовж більш як чотирьох місяців підряд.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, оскаржив його до апеляційного суду з тих підстав, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом з порушенням строку, встановленого частиною 3 статті 99 КАС України, а тому позов слід було залишити без розгляду на підставі статті 100 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судова колегія погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин, з врахуванням наступного.

Відповідно до частини 4 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Так, за змістом частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлено, що відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2015 року, адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено, - визнано протиправною бездіяльність відповідача - голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці Міндоходів ОСОБА_7 та зобов'язано його видати наказ про надання ОСОБА_4 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім того, зазначеним рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року встановлено, що представником позивача на ім'я відповідача було подано заяву про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.12.2014 року.

Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Встановлено, що ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду, якою було залишено без змін постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року, проголошено 14.04.2015 року у відкритому судовому засіданні у присутності представника відповідача голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці Міндоходів ОСОБА_7, - ОСОБА_8., яка відповідно 14.04.2015 року набрала законної сили.

За таких умов, спірний наказ Чернівецької митниці ДФС від 17.04.2015 року № 213-о "Про звільнення ОСОБА_4." прийнятий в порушення положень частини 4 статті 40 КЗпП України, а тому є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки є судове рішення, яким зобов'язано видати наказ про надання ОСОБА_4 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з 29.12.2014 року), яке набрало законної сили 14.04.2015 року, тобто до винесення спірного наказу.

Приписами частини 2 статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 3 статті 14 КАС України невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В даному випадку відповідачем постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року виконано не було, що є порушенням чинного законодавства, за яким передбачено відповідну відповідальність.

З цих самих підстав, апеляційний суд вважає помилковими доводи апелянта про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, вставленого частиною 3 статті 99 КАС України, та щодо не звернення позивачем із заявою про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки є безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (ст. 240-1 КЗпП України).

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 19 постанови від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", дія трудового договору працівника продовжується у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство).

Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації (реорганізації) державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідовується (реорганізовується), включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої (реорганізованої) установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 27.05.2014 року у справі № 21-108а14 та від 28.10.2014 року у справі № 21-484а14.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Крім того, внесення 29.04.2015 р. до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Чернівецька митниця Міндоходів не є перешкодою для поновлення порушеного права позивача та не виключає обов'язку відповідача вжити заходів щодо працевлаштування позивача за його згодою на посаді, яка рівнозначна (рівноцінна) раніше зайнятій посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Вадул - Сірет" Чернівецької митниці Міндоходів.

За змістом частини 3 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Згідно довідок Чернівецької митниці ДФС від 17.09.2015 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_4 становила 1253,00 грн., а середньоденна заробітна плата - 61,12 грн.

Таким чином, стягнення з Чернівецької митниці ДФС на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід здійснити за період з 18.04.2015 по 07.10.2015 року (включно) із врахуванням середньоденної заробітної плати позивача у сумі 61,12 грн.

За змістом пунктів 2, 3 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до частини 5 статті 235 КЗпП України та частини 1 статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що спірний наказ Чернівецької митниці ДФС від 17.04.2015 року № 213-о "Про звільнення ОСОБА_4." є протиправним, а тому позивача необхідно поновити на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Вадул - Сірет" Чернівецької митниці Міндоходів, допустивши рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання, а також стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 лютого 2016 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.