Постанова № 55697588, 10.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 924/1431/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Прокопчук В.В., довіреність б/н, від 16.01.2016р.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.15 р. у справі № 924/1431/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (суддя С.В. Заверуха)

до Дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція "№129 відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

про стягнення 3000,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (надалі - позивач) звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (а.с. 2-6) до ДП «Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 ВАТ "Центростальконструкція" (надалі -відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, в якій просить стягнути 3000,31 грн. шкоди.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.10.15 (а.с. 44-46) позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 ВАТ "Центростальконструкція" на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому 2769,51 грн. шкоди та стягнуто в дохід державного бюджету 1121,05 грн. судового збору. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому в дохід державного бюджету України 96,95 грн. судового збору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що видача відповідачем довідки №561 від 31.08.2006р. з недостовірними даними стало причиною, нарахування пенсії у розмірі більшому від обґрунтованого. Нарахування ж надмірного розміру пенсії призвело до необґрунтованих виплат, які фактично є бюджетними втратами.

Разом з тим судом встановлено, що довідка із достовірними даними видана 10.12.2013р. та акт перевірки також датовано 10.12.2013р., натомість нарахування пенсії за недостовірними даними здійснювалося по червень 2014р., тобто півроку після виявленого порушення.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що нарахування пенсії за період з січня 2014 року по червень 2014 рік повинно було здійснюватися з врахуванням відомостей зазначених в довідці від 10.12.2013р., а тому за вказаний період в діях відповідача відсутній один з елементів складу правопорушення, а саме вина.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 58-59) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.15 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не з'ясував, що опрацювання справ на наступний місяць здійснюється з 1 по 18 число діючого місяця, то на момент надходження довідки та акта відомість на січень 2014 р. вже була закрита.

Скаржник стверджує, що внаслідок проведення послідовних перерахунків для впорядкування розміру пенсії за період з 01.12.06 р. по 30.06.14 р., то таке впорядкування передбачає вчинення кількості операцій в програмній електронній пенсійній справі.

Враховуючи вказане, пенсійна справа була направлена в управління з координації та контролю за виплатою пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, пенсія гр.. ОСОБА_2 була впорядкована з 01.06.14 р.

Тому, позивач не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, в період з січня 2014 р. по червень 2014 р., який би міг слугувати підставою для стягнення з відповідача 230,80 грн. шкоди у формі надміру виплаченої пенсії.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що на момент подання позовної заяви, позивач були звільнений від сплати судового збору, а отже не може бути вирішено питання щодо стягнення з нього судового збору.

Представники відповідача та третьої особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача та третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 з 15.11.1996р. перебував на обліку та отримував пенсію за віком в Управлінні соціального захисту населення Хмельницької міської ради.

З 01.02.2001р. ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.

28.11.2006р. ОСОБА_2 звернувся до управління із заявою про проведення перерахунку пенсії з іншої заробітної плати, зокрема згідно довідки №561 від 31.08.2006р., виданої СУ-129 "Стальконструкція". Довідка підписана керівником та головним бухгалтером, а також скріплена печаткою підприємства.

10.12.2013р. з метою контролю за цільовим використанням коштів та правильністю призначення (перерахунку) пенсій, позивачем проведена зустрічна перевірка ДП Хмельницьке СУ-129 ВАТ "ЦСК" достовірності наданих документів про заробітну плату та стаж роботи для призначення пенсії гр. ОСОБА_2, який за даними документами працював у ДП Хмельницьке СУ-129 ВАТ "ЦСК". При перевірці використовувались відомості по нарахуванню заробітної плати за період з 01.01.1991 по 31.12.1995рр.

За результатами перевірки позивачем складено акт від 10.12.13 р. Даний акт підписаний представником пенсійного фонду та представником підприємства Кондратюк О.П. (гол. бухгалтер).

З акту вбачається, що під час перевірки встановлено розбіжність сум нарахованої заробітної плати, а саме: виявлена помилка в вересні 1992р. та червні 1993р. завищено суми заробітної плати, а в листопаді 1993р. занижено суму заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2013р. відповідачем видана нова довідка №132 про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2 на підставі особових рахунків за 1991-1995 роки, яка склала 2127,44 грн. Довідка підписана виконавчим директором та головним бухгалтером ДП "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція", скріплена печаткою товариства.

Водночас, з довідки (реєстру) від 10.06.14р. про розмір переплати за період з 01.12.2006р. по 30.06.14р. по пенсійній справі ОСОБА_2 вбачається, що за вказаний період розмір надміру виплаченої пенсії становить 3000,31 грн.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3000,31 грн. шкоди у формі надміру виплачених коштів ОСОБА_2

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Положення ст. 81 Закону України „Про пенсійне забезпечення" передбачають, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

В частині 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Приписи ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначають, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ст. 64 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.05 р., при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження; видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п. 2 "Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Враховуючи вказане, колегія суддів констатує, що чинним законодавством, саме на позивача покладено обов'язок щодо перевірки даних, необхідних для призначення, перерахунку пенсії.

Так, 10.12.2013р. спеціалістом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницький за участю представника відповідача проведено зустрічну перевірку достовірності видачі документів про заробітну плату та стаж роботи для призначення (перерахунку пенсій).

Даний акт містить висновок щодо помилковості довідки №561 від 31.08.2006р., а саме: виявлена помилка в вересні 1992р. та червні 1993р. завищено суми заробітної плати, а в листопаді 1993р. занижено суму заробітної плати.

Враховуючи вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що довідка про заробіток для обчислення пенсії №561 від 31.08.2006р. на ім'я ОСОБА_2, видана відповідачем, містила недостовірні дані щодо розмірів заробітку ОСОБА_2 А тому, видання відповідачем довідки №561 від 31.08.2006р. з недостовірними даними стало причиною, відповідно нарахування пенсії у розмірі більшому від обґрунтованого. Нарахування ж надмірного розміру пенсії призвело до необґрунтованих виплат, які фактично є бюджетними втратами.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що довідка із достовірними даними видана 10.12.2013р. та акт перевірки також датовано 10.12.2013р., натомість нарахування пенсії за недостовірними даними здійснювалося по червень 2014р., тобто півроку після виявленого порушення.

Враховуючи вказане, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування пенсії за період з січня 2014 року по червень 2014 рік повинно було здійснюватися з врахуванням відомостей зазначених в довідці від 10.12.2013р., а тому за вказаний період в діях відповідача відсутній один з елементів складу правопорушення, а саме вина.

За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за загальними правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Зокрема, неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 224 ГК України.

Суд зазначив, що за правовою природою, відшкодування збитків є мірою цивільно-правової відповідальності і потребують від кредитора доведення наявності шкоди (збитків) та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою (збитками).

Беручи до уваги наведені вище положення законодавства, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, а також те, що для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльність особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду, суд вважає, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення саме в період з січня 2014 року по червень 2014 рік, який міг би слугувати підставою для стягнення з відповідача 230,80 грн. шкоди у формі надміру виплаченої пенсії.

Колегія суду не бере до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, що внаслідок проведення послідовних перерахунків для впорядкування розміру пенсії за період з 01.12.06 р. по 30.06.14 р., таке впорядкування передбачає вчинення кількості операцій в програмній електронній пенсійній справі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження неможливості вчинення позивачем таких операцій з часу складання акта..

При цьому, враховуючи, що за твердженням позивача, опрацювання справ на наступний місяць здійснюється з 1 по 18 число діючого місяця, колегія суддів оцінює критично заперечення скаржника про те, що нарахування пенсії здійснювалось по червень 2014 р., на підставі довідки № 561 від 31.08.06 р.

При цьому, суд враховує, що довідка відповідача з достовірними відомостями та акт позивача датовані 10.12.13р., що відповідно надавало останньому підстави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 в грудні 2013 р.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо завданої шкоди неправомірними діями відповідача, її розмір, причинний зв'язок між діями відповідача та шкоди в розмірі 230,80 грн., не доведені в установленому законом порядку, а тому відсутні підстави для настання господарсько-правової відповідальності, у зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 230,80 грн. шкоди.

Разом з цим, суд зазначає, що з боку відповідача наявний склад правопорушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України (протиправна поведінка відповідача - подання недостовірної довідки; шкода - нарахування надмірного розміру пенсії в сумі 2769,51 грн.; причинний зв'язок - нарахування пенсії на основі недостовірних документів; вина відповідача - надання довідки за підписом керівника та головного бухгалтера).

З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку щодо відсутності належних правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 230,80 грн. на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим здійснений судом першої інстанції розподіл судових витрат в частині стягнення позивача в дохід державного бюджету України 96,95 грн. судового збору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На момент подання позовної заяви, відповідно ст.. 5 ЗУ "Про судовий збір", позивач був звільнений від сплати судового збору.

А відтак, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку в частині стягнення з позивача 96,95 грн. судового збору за розгляд позовної заяви, тому змінює оскаржуване рішення в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.15 р. у справі № 924/1431/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.15 р. у справі № 924/1431/15 змінити, виключивши з резолютивної частини рішення стягнення з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому судового збору в розмірі 96,95 грн. в дохід державного бюджету.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/1431/15 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.