Постанова № 55697491, 27.01.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Справа №918/1022/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

прокуратури - Маринич В.В. (посвідчення № 030682 від 03.12.2014р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця Охнюк Надії Володимирівни на рішення господарського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року у справі №918/1022/15 (суддя Гудзенко Я.О.)

за позовом прокурора Сарненського району Рівненської області в інтересах держави в особі Вищого професійного училища №22 м. Сарни

до Фізичної особи-підприємця Охнюк Надії Володимирівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна по Рівненській області

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернення приміщення

Судом роз'яснено прокурору права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2015 року, рішенням господарського суду Рівненської було задоволено позов прокурора Сарненського району Рівненської області в інтересах держави в особі Вищого професійного училища № 22 м. Сарни до ФОП Охнюк Н.В., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - РВ ФДМ України по Рівненській області, про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернення приміщення та визнано недійсним Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 02 січня 2015 року, укладеного між Вищим професійним училищем №22 м. Сарни та ФОП Охнюк Н.В. про передачу в оренду частини нежитлового приміщення площею 163,1 м2 без інвентарю та обладнання, яке розташоване на території ВПУ-22, і зобов'язано ФОП Охнюк Н.В. звільнити та повернути частину нежитлового приміщення площею 163,1 м2 без інвентарю та обладнання, яке розташоване на території ВПУ-22 і знаходиться за адресою м. Сарни, вул. Технічна, 4, Вищому професійному училищу №22 м. Сарни шляхом підписання акту приймання-передачі, а також стягнуто з відповідача 1218,00 грн. - судового збору.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки на виконання умов Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 02 січня 2015 року нею були переобладнані приміщення, в якому проводились уроки виробничого навчання учнів цього навчального закладу, що передбачено ст. 25 Закону України "Про професійно-технічну освіту", а після закінчення занять, приміщення використовувалось, як їдальня (без реалізації алкогольних напоїв).

Прокурор у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки у відповідача відсутня ліцензія на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації, а тому проведення практичних занять на базі бару "Нептун" не може розцінюватись, як освітня діяльність, крім того, приміщення ВПУ №22 м. Сарни використовується фактично відповідачем для підприємницької діяльності, що не має ніякого відношення до навчального процесу.

17 грудня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 27 січня 2016 року.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

02 січня 2015 року, між ВПУ №22 м. Сарни, як орендодавцем, та ФОП Охнюк Н.В., як орендарем, було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди), згідно умов якого орендодавець передав до 31 грудня 2015 року, а орендар прийняв в тимчасове, оплатне користування державне окреме індивідуальне визначене майно - частину нежитлового приміщення, площею 163,1 м2 без інвентарю та обладнання, яке розташоване на території ВПУ-22 і знаходиться по вул. Технічна, 4 в м. Сарни, з метою використання його як бар "Нептун" та для проведення практичних занять з професії "Бармен", з орендною платою 249,37 грн., зменшується на 50%, оскільки бар "Нептун" служить одночасно лабораторією для навчання груп барменів. (а.с.30-32)

02 січня 2015 року, актом приймання-передачі, орендар прийняв, а орендодавець передав у користування частину нежитлового приміщення площею 163,1 м2 без інвентарю та обладнання, яке розташоване по вул. Технічна, 4 в м. Сарни на території ВПУ-22. (а.с.34)

01 вересня 2015 року, прокурор Сарненського району Рівненської області звернувся в інтересах держави в особі Вищого професійного училища № 22 м. Сарни до господарського суду Рівненської області з позовом до ФОП Охнюк Н.В., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - РВ ФДМ України по Рівненській області, про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернення приміщення. (а.с.2-8)

25 листопада 2015 року, рішенням господарського суду Рівненської було задоволено позов прокурора Сарненського району Рівненської області в інтересах держави в особі Вищого професійного училища № 22 м. Сарни до ФОП Охнюк Н.В., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - РВ ФДМ України по Рівненській області, про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернення приміщення та визнано недійсним Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 02 січня 2015 року, укладеного між Вищим професійним училищем №22 м. Сарни та ФОП Охнюк Н.В. про передачу в оренду частини нежитлового приміщення площею 163,1 м2 без інвентарю та обладнання, яке розташоване на території ВПУ-22, і зобов'язано ФОП Охнюк Н.В. звільнити та повернути частину нежитлового приміщення площею 163,1 м2 без інвентарю та обладнання, яке розташоване на території ВПУ-22 і знаходиться за адресою м. Сарни, вул. Технічна, 4, Вищому професійному училищу №22 м. Сарни шляхом підписання акту приймання-передачі, а також стягнуто з відповідача - 1218,00 - судового збору. (а.с.143-147 овом 2015 рокуа О)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до вимог чинного законодавства, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно п.2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року, прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Спірне державне майно - нежитлове приміщення площею 163,1 м2, яке закріплене Міністерством освіти та науки України за Вищим професійно-технічним училищем №2 м. Сарни на праві оперативного управління, було передано та використовується ФОП Охнюк Н.В. не для освітніх цілей, тому прокурором району було заявлено позов в інтересах держави в особі Вищого професійного училища №22 м. Сарни з метою відновлення порушених прав користування професійно-технічним навчальним закладом даною частиною приміщення для освітніх потреб.

Згідно п.1.1 Статуту Вищого професійного училища №22 м. Сарни у новій редакції, затвердженого Міністерством освіти і науки України наказом №34-1 від 14 березня 2013 року, ВПУ №22 м. Сарни є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України та є державним навчальним закладом третього атестаційного рівня.

Відповідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено з матеріалів справи, між сторонами по справі між ВПУ №22 м. Сарни, як орендодавцем, та ФОП Охнюк Н.В., як орендарем, було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності згідно умов якого орендодавець передав до 31 грудня 2015 року, а орендар прийняв в тимчасове, оплатне користування державне окреме індивідуальне визначене майно - частину нежитлового приміщення, площею 163,1 м2 без інвентарю та обладнання, яке розташоване на території ВПУ-22 і знаходиться по вул. Технічна, 4 в м. Сарни, з метою використання його як бар "Нептун" та для проведення практичних занять з професії "Бармен", з орендною платою 249,37 грн., зменшується на 50%, оскільки бар "Нептун" служить одночасно лабораторією для навчання груп барменів. (а.с.30-32)

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Прокурор в своїй позовній заяві, як на підставу позовних вимог, посилається на ч.1 ст. 207 ГК України, за приписами якої, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У п.3.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року роз'яснено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (ч.1 ст. 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на використання всупереч законові державної або комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 63 Закону УРСР "Про освіту", матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Також, ч.5 ст. 63 Закону УРСР "Про освіту" встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ФОП Охнюк Н.В. є: виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний).

Документів, що підтверджують наявність відповідної ліцензії на надання освітніх послуг ФОП Охнюк Н.В. надано не було, а тому надання орендованого приміщення, в якому розміщений бар "Нептун", для проведення практичних занять учнів цього навчального закладу не може розцінюватись, як проведення чи сприяння з освітньої діяльності даним підприємцем, відповідно до вимог до ч.5 ст.18 Закону України "Про освіту".

Таким чином, частина нежитлового приміщення площею 163,1 м2, що є державним майном і яке закріплене Міністерством освіти та науки України за Вищим професійно-технічним училищем №2 м. Сарни на праві оперативного управління, не може бути передано в оренду ФОП Охнюк Н.В. та використано не за призначенням, а колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора та визнання недійсним зазначеного вище Договору оренди нерухомого майна.

Оскільки Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності є недійсним, відповідно до ст. 216 ЦК України, ФОП Охнюк Н.В. зобов'язана звільнити частину нежитлового приміщення площею 163,1 м2 без інвентарю та обладнання, яке розташоване по вул. Технічна, 4 в м. Сарни, і повернути його в користування Вищому професійному училищу №22 м. Сарни.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 25.11.15 р. у справі №918/1022/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Охнюк Надії Володимирівни - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/1022/15 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Мамченко Ю.А.