Постанова № 55697468, 04.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2016 р. Справа№ 901/1291/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Середюк Б.Л., довіреність № 09/05-7 від 16.01.2016,

відповідача: ОСОБА_3, директор,

третьої особи: ОСОБА_3, особисто.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013

у справі №901/1291/13 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 справу №901/1291/13 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2013 справу №901/1291/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 позов задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. та зареєстрований за №230, укладений між акціонерним банком "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рейдер" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11-В, ідентифікаційний код 30372059), предметом якого є нерухоме майно, а саме їдальню дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а), загальною площею 1661,0 кв.м. належить товариству з обмеженою відповідальністю "Рейдер" на підставі договору купівлі-продажу ВСТ 411633 від 10.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., за реєстровим номером 1477 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" 29.05.2006 року за реєстровим №46 в книзі №1 в рахунок задоволення грошових вимог до ОСОБА_3 (02152, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року по кредиту та по відсоткам в розмірі 816 859,97 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 6 529 161,74 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - їдальні дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а),загальною площею 1661,0 кв.м., шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 1 409 000,00 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11-В, ідентифікаційний код 30372059) на користь публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять ) грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейдер" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі №901/1291/13 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер", третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" 34410,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі №901/1291/13.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд відмовити повністю ТОВ "Рейдер" в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі №901/1291/13 без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.01.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 провадження у справі №901/1291/13 зупинено до закінчення розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/25249/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про визнання договору припиненим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 апеляційне провадження у справі №901/1291/13 поновлено, розгляд справи призначено на 04.02.2016, з урахуванням усунення обставин, що зумовили його зупинення, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 у справі №910/25249/13 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер", вказане рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку, а тому набрало законної сили. Крім того, в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6736/14 предметом спору якої були вимоги ТОВ "Рейдер" (майновий поручитель) до ПАТ "Енергобанк" про зобов'язання вчинити дії щодо звільнення предмету іпотеки від зобов'язань, якими він обтяжений за договором іпотеки від 31.03.2009, оскільки на думку ТОВ "Рейдер", позичальник - ОСОБА_3 зобов'язання щодо погашення кредиту виконав, а отже договір іпотеки є припиненим і Банк зобов'язаний звільнити предмет іпотеки від зобов'язань, якими він обтяжений відповідно до умов Іпотечного договору. Провадження у справі №910/6736/14 також було зупинено у зв'язку із призначенням судово-економічної експертизи. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі №910/6736/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у задоволенні позову ТОВ "Рейдер" було відмовлено. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 набрала законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку не оскаржена.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 04.02.2016, просив апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 04.02.2016, підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2007 між Акціонерним банком "Енергобанк" (попереднє найменування банку рішенням загальних зборів акціонерів банку від 28.05.2010 року змінено на Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року №514-VI) та ОСОБА_3 укладено договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 відповідно до п. 1.1. якого, в редакції додаткової угоди від 27.03.2009 року, банк відкриває позичальнику мультивалютну не відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 639 307,62 доларів США на строк з 31 серпня 2007 року по 30 серпня 2010 року на поточні потреби.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору, позичальник сплачує банку за користування кредитними коштами 16 відсотків річних по гривні та 13 відсотків річних по доларах США.

Пунктом 3.3. кредитного договору передбачено, що банк нараховує проценти із розрахунку встановленої у договорі процентної ставки і фактичної суми наданого позичальнику кредиту щомісячно в останній робочий день місяця за календарний місяць, а також в день повного погашення кредитної лінії. База розрахунку відсотків - 365(366) календарних днів. Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами щомісячно, не пізніше 05 числа місяця, що слідує за поточним, шляхом внесення або перерахування грошових коштів в валюті договору на рахунок № 37396912, відкритий в установі банку, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на вказаний рахунок.

У випадку виникнення простроченої заборгованості по кредитній лінії, позичальник зобов'язаний сплатити банку відсотки із розрахунку 28 (двадцять вісім) відсотків річних по гривні та 18 (вісімнадцять) відсотків річних по долару США і фактичної суми непогашеної заборгованості за весь період до повного погашення кредитної лінії.

Згідно з п. 3.4. кредитного договору, повне погашення кредитної лінії позичальник виконує не пізніше 30 серпня 2010 року. Погашення відбувається шляхом внесення або перерахування грошових коштів в валюті договору на рахунок № 37396912, відкритий в установі банку, при цьому датою повернення кредиту вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок.

На виконання зобов'язань за кредитним договором банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 639 307,62 дол. США грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника.

Відповідно до п. 3.5. кредитного договору, позичальник зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредитних коштів згідно з п.п. 1.1., 3.4. даного договору та сплату відсотків за користування кредитною лінією згідно з п. 3.3. даного договору.

18.01.2013 позивач звернувся до ОСОБА_3 з повідомленням-вимогою вих. №08/01-145 щодо повернення повної суми заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року. Проте, зазначена вимога залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 04.04.2013 в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 816 859,97 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 6 529 161,74 грн., з яких 639 307,62 дол. США заборгованість за кредитом, 177 552,35 дол. США заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 04.04.2013 факт наявності заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року по кредиту та по відсоткам нарахованим за період з 31.08.2007 по 03.04.2013 року в розмірі 816 859,97 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 6 529 161,74 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

31.03.2009 між Акціонерним банком "Енергобанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейдер" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. та зареєстрований за №230.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Пунктом 1.1. договору іпотеки передбачено, що цей договір забезпечує вимогу іпотеко держателя, що випливає з договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між іпотеко держателем та боржником, за умовами якого іпотекодержатель відкриває боржникові мультивалютну не відновлювальну відкличну лінію в сумі 639 307,62 дол. США на строк з 31 серпня 2007 року по 30 серпня 2010 року на поточні потреби, а боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредит в строк, передбачений договором, сплачувати щомісячні відсотки за користування кредитом відповідно до умов цього кредитного договору, а також можливу неустойку та інші витрати у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, що передбачене умовами кредитного договору.

Відповідно до вказаного договору іпотеки, ТОВ "Рейдер" передало в іпотеку банку нерухоме майно, а саме їдальню дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а),загальною площею 1661,0 кв.м. та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу ВСТ 411633 від 10.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., за реєстровим номером 1477 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" 29.05.2006 року за реєстровим № 46 в книзі №1.

Згідно ч. 1 статті 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 2.1.4. договору іпотеки, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з чинним законодавством у випадку, якщо в момент настання терміну виконання основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою згідно з цим договором, воно не буде виконане, письмово попередивши про це іпотекодавця.

У відповідності до п. 4.1. договору іпотеки, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Листом вих. №08/01-144 від 18.01.2013 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" з повідомленням-вимогою щодо повернення повної суми заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року.

Відповідно до п. 4.3. договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 4.4.1. договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим договором у встановлений строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

Згідно з п. 4.4.5. договору іпотеки, право визначення способу задоволення вимог належить іпотекодержателю.

Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, факт наявності у ОСОБА_3 заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року по кредиту та по відсоткам нарахованим за період з 31.08.2007 по 03.04.2013 року в розмірі 816 859,97 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 6 529 161,74 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і позичальником та відповідачем не спростований, а також враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року між акціонерним банком "Енергобанк" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рейдер" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. та зареєстрований за №230, тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про звернення стягнення на передане в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості у ОСОБА_3 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, шляхом проведення реалізації на прилюдних торгах.

Відповідно до ч.1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" та ч.2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом їх продажу на прилюдних торгах.

Відповідно до звіту про оцінку вартості майна №10-09-13 від 20.09.2013 року проведеної ТОВ "Українська оціночна компанія", ринкова вартість об'єкту оцінки (частини нежитлових приміщень дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться земельній ділянці, статус якої не визначений: будівля їдальні (літ. А) загальною площею 1631,4 кв.м., підвал під (літ. А.) загальною площею 29,80 м.кв, споруда навісу (літ. а) загальною площею 1661,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) становить 1 690 800,00 грн. з ПДВ або 1 409 000,00 грн. без ПДВ.

Таким чином, початкова ціна предмета іпотеки - їдальні дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а),загальною площею 1661,0 кв.м. для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження становить 1 409 000,00 грн.

Крім того, як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 у справі 910/25249/13 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про визнання договору іпотеки від 31.03.2009 припиненим на підставі того, що основне зобов'язання за кредитним договором не виконано.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі №910/6736/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у задоволенні позову ТОВ "Рейдер" про зобов'язання вчинити дії щодо звільнення предмету іпотеки від зобов'язань, якими він обтяжений за договором іпотеки від 31.03.2009 було відмовлено на підставі недоведеності ТОВ "Рейдер" факту виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, тому в силу приписів статей 3 та 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека за договором іпотеки є дійсною.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі №901/1291/13 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі №901/1291/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" - без задоволення.

2. Матеріали справи №901/1291/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран