Постанова № 55697452, 09.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2016 р. Справа№ 910/14054/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

за участі представників:

ПО "УЛАСП " - Хлебніков С.Г., довір. б/н від 30.04.2015

ПО "ОКУАСП" - Молчанов П.В., довір. б/н від 30.12.2015

ДП "УААСП" - Дитинюк Я.Л., довір. б/н від 30.12.2015

розглянувши апеляційну скаргу приватної організації "Українська ліга

авторських і суміжних прав"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015

у справі №910/14054/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом державної організації "Українське агентство з авторських та

суміжних прав"

до приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"

третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача

приватної організації "Організація колективного управління

авторськими і суміжними правами"

про стягнення 434891,86 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДО "УААСП"), яка є правонаступником державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДП УААСП) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - ПО "УЛАСП") зібраної авторської винагороди у сумі 434891,86 грн за договором про надання послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі №910/14054/15 позов задоволено. Стягнуто з ПО "УЛАСП" на користь ДО "УААСП" 434891 (чотириста тридцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто одну) грн 86 коп. зібраної авторської винагороди та 8697 (вісім тисяч шістсот дев'яносто сім) грн 84 коп. судового збору. Повернуто ДО "УААСП" 2 (дві) грн. 16 коп. надлишково сплаченого судового збору.

Не погоджуючись, ПО "УЛАСП" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі №910/14054/15, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 (в складі колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий, Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 01.12.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 до участі в справі залучено приватну організацію "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - ПО "ОКУАСП") в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог, розгляд скарги відкладено на 12.01.2016, витребувано в ПО "ОКУАСП" копії первинних документів, яким підтверджено надходження сум авторської винагороди на рахунки організації та подальшого її розподілу між третіми особами в період дії договору про надання послуг від 01.06.2012.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016, враховуючи перебування судді Остапенка О.М. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого Верховця А.А., суддів Пантелієнка В.О., Шипка В.В. Ухвалою суду від 12.01.2016 розгляд апеляційної скарги відкладався на 26.01.2016, витребувано в ДО "УААСП", ПО "УЛАСП" консолідовану інформацію щодо кожного конкретного твору з приводу якого заявлено наявність прав в управлінні, сум зібраної винагороди за використання майнових авторських прав, заявлених до стягнення, повторно витребувано в ПО "УЛАСП" витребувані раніше документи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016, враховуючи перебування судді Шипка В.В. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у справі сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М. Ухвалою суду від 26.01.2016 розгляд апеляційної скарги ПО "УЛАСП" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі №910/14054/15 відкладався на 09.02.2016. Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.02.2016, у зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, для розгляду скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженого рішення, скаржником зазначено про порушення норм процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, наголошено на тому, що ДП "УААСП" не підтверджено наявність прав щодо окремих об'єктів авторського права (суміжних прав), права на які заявлено, що і заявлена до стягнення сума, яка ґрунтується на встановленому укладеним між сторонами договору зобов'язанні щодо виплати (утримання) зібраної винагороди (15% від загальної суми), розрахована на підставі всієї суми зібраної винагороди. Вказуючи на наявність права збирати суми винагороди, підтвердженому отриманим свідоцтвом про облік організації колективного управління, ПО "УЛАСП" одночасно вказано, що визначити конкретні обсяги прав на музичні твори, які перебувають в управлінні ДП "УААСП" не вбачається можливим, що "справжній (коректний) розрахунок" здійснити складно, у зв'язку з чим просило розглянути питання призначення економічної (бухгалтерської) експертизи у справі.

Вирішуючи питання необхідності призначення відповідної експертизи, досліджуючи наявні в матеріалах докази, виходячи з предмету доказування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність такої необхідності, що призначення експертиз призведе до необґрунтованого затягування (розумного строку) розгляду справи, у т.ч. оскільки питання, які пропонуються бути поставленим на її вирішення фактично стосуються здійснення технічного розрахунку позовних вимог та визначення правильного розміру заборгованості. Судом враховано, що обставини про які вказано вже зумовили формування висновків про наявність підстав скасування ухвал про зупинення провадження у справах з мотивів відсутності потреби у спеціальних знаннях щодо поставлених на вирішення експертам питань (постанови Вищого господарського суду України від 22.09.2015 у справі №909/660/14; від 05.11.2015 у справі №910/13288/15; від 20.10.2015 у справі № 6/906/59/13-г), при вирішенні питання судом враховано й практику рішень Європейського суду з прав людини ("Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01.06.2006 та ін.).

Перевіряючи обґрунтованість доводів скаржника, переглядаючи в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі №910/14054/15, судом апеляційної інстанції витребувались від ПО "УЛАСП" копії первинних документів, яким підтверджено надходження сум авторської винагороди на рахунки організації та подальшого її розподілу між третіми особами в період дії договору про надання послуг від 01.06.2012, укладеного між ПО "УЛАСП" та ДП "УААСП". Ухвалами суду від 12.01.2016, 26.01.2016 витребувано в ДО "УААСП" та ПО "УЛАСП" консолідовану інформацію щодо кожного конкретного твору з приводу якого заявлено наявність прав в управлінні, сум зібраної винагороди за використання майнових авторських прав, заявлених до стягнення, копії первинних документів, яким підтверджено надходження сум авторської винагороди на рахунки організації та подальшого її розподілу між третіми особами, якщо такий був, в період дії договору про надання послуг від 01.06.2012. Вимоги суду виконані не були, попередження про відповідальність за їх невиконання проігноровані.

01.02.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ПО "УЛАСП" надійшла "заява про тлумачення змісту правочину" у межах провадження за апеляційною скаргою ПО "УЛАСП" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі №910/14054/15. За змістом поданої "заяви", ПО "УЛАСП" просило суд постановити рішення про тлумачення змісту правочину, а саме договору про надання послуг від 01.06.2012, укладеного між ДП "УААСП" та ПО "УЛАСП", який, на переконання заявника, "викликає надзвичайно багато запитань з точки зору визначення його предмету". В змісті поданої заяви наводились доводи на користь того, що ПО "УЛАСП" і ДП "УААСП" мають рівнозначний статус організації колективного управління авторськими і суміжними правами, і збираючи винагороди "за будь-які твори" законодавство не порушують, що на теперішній час достеменно встановити наміри сторін при укладенні договору встановити неможливо, "як версія" "ДП "УААСП" була менш гнучкою структурою для здійснення зборів, а ПО "УЛАСП" хотіла при здійсненні зборів за використання музичних творів якимось чином "спиратись" на більшу відомість організації, яка є старішою за ПО "УЛАСП", як мінімум, на вісім років".

Колегія суддів суду апеляційної інтонації, з'ясовуючи правову природу поданої ПО "УЛАСП" "заяви", встановлено, що в межах провадження у справі №910/14054/15 вимог про тлумачення змісту Договору від 01.06.2012 не заявлялось, ПО "УЛАСП" не зверталось з відповідною зустрічною позовною заявою про тлумачення умов Договору від 01.06.2012, разом з заявою ПО "УЛАСП" не надано доказів звернення до суду першої інстанції в загальному порядку з позовною заявою про тлумачення умов Договору від 01.06.2012, відкриття провадження за відповідною заявою в межах іншої господарської справи. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 в межах провадження у справі №910/14054/15 за апеляційною скаргою ПО "УЛАСП" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі №910/14054/15 заяву ПО "УЛАСП" про тлумачення змісту Договору від 01.06.2012, укладеного між ДП "УААСП" та ПО "УЛАСП" з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду по суті.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Згідно з ст. 99, ч. 2, 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги ПО "УЛАСП", подану на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі №910/14054/15, усних і письмових пояснень, реплік представників учасників провадження у справі в засіданнях суду апеляційної інстанції, клопотання і заяви, подані сторонами в межах провадження у справі, заслухавши доводи і міркування представника ПО "ОКУАСП", які в суті відтворювали і підтримували правову позицію ПО "УЛАСП", обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржене рішення залишенню без змін, зважаючи на наступні обставини.

Як вбачається, між позивачем (ДП "УААСП") і відповідачем (ПО "УЛАСП") було укладено Договір від 01.06.2012, згідно з яким відповідач (далі, але не виключно - Організація) зобов'язалась за завданням позивача (далі, але не виключно - Агенція) надати послуги щодо вчинення дій, спрямованих на захист майнових авторських прав, колективне управління щодо яких здійснює ДП "УААСП", збирати з користувачів, з якими ПО "УЛАСП" укладено ліцензійні договори, авторську винагороду за використання шляхом публічного виконання творів, майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні ДП "УААСП". До Договору від 01.06.2012 сторонами укладались додаткові угоди №1 та 2 від 02.07.2012 та 30.08.2012, якими окремі з умов основного договору викладені в новій редакції.

Умовами первинного Договору сторони визначили, що утриманню в рахунок оплати послуг за Договором ПО "УЛАСП" підлягала сума, розмір якої складає 15% від суми зібраної авторської винагороди на користь суб'єктів авторського права, що передали в колективне управління ДП "УААСП" свої майнові авторські права (п.п. 5.4.2 п. 5.3 Договору). Додатковою угодою №1 сторони дійшли згоди викласти п. 5.3 Договору в іншій редакції: утриманню на користь ПО "УЛАСП" підлягає сума у розмірі 15% від суми авторської винагороди, належної до виплати ДП "УААСП" (п. 1 додаткової угоди №1). Додатковою угодою №2 - перерахуванню на розрахунковий рахунок ДП "УААСП" підлягає сума авторської винагороди, що зібрана ПО "УЛАСП" з користувачів за використання об'єктів авторського права стосовно творів, майнові права на які знаходяться в колективному управління ДП "УААСП".

З укладенням Додаткової угоди №2 сторони визначились, що ПО "УЛАСП" не перераховує ДП "УААСП" суми авторської винагороди, належні до перерахунку правовласникам, колективне управління щодо об'єктів авторського права яких здійснює ПО "УЛАСП"; суми витрат, понесених ПО "УЛАСП" під час виконання Договору. ПО "УЛАСП" зобов'язується надати на безоплатній основі послуги щодо вчинення дій, спрямованих на захист майнових авторських прав, колективне управління щодо яких здійснює ДП "УААСП".

В процесі розгляду апеляційної скарги через відділ документального забезпечення суду від ПО "УЛАСП", ПО "ОКУАСП", ДО "УААСП" надходили письмові пояснення по суті спору з посиланням на наявні в матеріалах і додатково подані докази. Як вбачається, суть спору у справі точиться з приводу невиконання відповідачем умов Договору в частині перерахування зібраної з користувачів авторської винагороди за III, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року, що згідно поданого ПО "УЛАСП" до ДП "УААСП" становила 434891 (чотириста тридцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто одну) грн 86 коп.

ПО "УЛАСП" подано власний розрахунок розміру винагороди відповідно Договору від 01.06.2012, яка повинна була б бути перерахована на користь ДО "УААСП" - 242553 (двісті сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн 17 коп. В змісті поданого розрахунку наведено доводи, що ДО "УААСП" не було надано інформації про твори, права на які перебувають в управлінні, зокрема, ДО "УААСП", зазначено, що окремі з сум зібраної авторської винагороди ПО "ОКУАСП", відображені в Звіті, поданому ДО "УААСП", зібрані на підставі перебування окремих з прав в управлінні, зокрема, ПО "ОКУАСП".

ДО "УААСП" є організацію колективного управління, яка діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності від 11.12.2013 №539-н і зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві від 13.12.2013 №10741020000047929, свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України "Про облік організацій колективного управління" від 22.08.2003 №3/2003 та відповідно до положень ст. 47 - 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права.

Відповідно до своїх повноважень, передбачених положеннями ст. 47-49 Закону, позивач на території України управляє виключними майновими авторськими правами, на підставі чого укладає з юридичними та фізичними особами угоди (надає дозволи) на використання творів авторів (в тому числі шляхом публічного виконання), проводить збір, розподіл і виплату авторської винагороди, вчиняє захист порушених авторських прав.

За приписами ст. 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами, зокрема, через організацію колективного управління. Частиною 1 ст. 47 Закону передбачено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Згідно з ч. 4 ст. 47 Закону організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів. Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону передбачено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

01.06.2012 ДП "УААСП", що здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону та ПО "УЛАСП", що здійснює управління майновими правами суб'єктів авторського права та суміжних прав відповідно до Закону, на підставі свідоцтва від 24.01.2011 №19/2011 укладено Договір, за умовами якого:

- Організація зобов'язується за завданням Агенції надати послуги щодо вчинення дій, спрямованих на захист майнових авторських прав, колективне управління щодо яких здійснює ДП "УААСП", в обсязі і на умовах, встановлених Договором, а ДП "УААСП" зобов'язується оплачувати ПО "УЛАСП" зазначені послуги (пункт 2.1 Договору);

- на виконання умов Договору ПО "УЛАСП" зобов'язується надавати ДП "УААСП" такі послуги, зокрема, як:

збирати з користувачів, з якими ПО "УЛАСП" укладено ліцензійні договори, авторську винагороду за використання шляхом публічного виконання творів, майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні ДП "УААСП" на основі Закону, договорів з авторами та іноземними авторсько-правовими організаціями (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору);

отримувати від користувачів інформацію, необхідну для розподілу авторської винагороди - звіти про використані твори (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 Договору);

перераховувати ДП "УААСП" зібрану авторську винагороду (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Договору);

у разі виявлення порушень майнових авторських прав, щодо яких здійснює колективне управління ДП "УААСП", здійснювати фіксацію фактів порушення зазначених прав (підпункт 2.2.4 пункту 2.2 Договору);

- надання послуг здійснюється при використанні користувачами творів шляхом публічного виконання під час концертних заходів, що здійснюється включно, але не виключно:

а) на концертних/танцювальних майданчиках (нічними, рок-клубами тощо);

б) у відділах/будинках культури;

в) організаторами гастрольних заходів, що проводять гастрольні заходи, на яких використовуються музичні та літературні твори, крім драматичних та музично-драматичних творів (пункт 2.3 Договору);

- ПО "УЛАСП" зобов'язується, зокрема:

готувати та передавати ДП "УААСП" необхідні звіти та інші документи (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Договору);

здійснювати перерахування ДП "УААСП" зібраної авторської винагороди (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 Договору);

- ПО "УЛАСП" до 15 числа кожного календарного кварталу, наступного за звітним, надає ДП "УААСП" в письмовій формі та в електронному вигляді на електронну адресу:

звіт про зібрану авторську винагороду за формою, встановленою Додатком №1 до Договору (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 Договору);

копії звітів користувачів за відповідний звітний період (підпункт 5.1.2 пункту 5.1 Договору);

- ПО "УЛАСП" зобов'язане перерахувати на розрахунковий рахунок ДП "УААСП" суму авторської винагороди, належної до перерахунку, у строк не більше як 3 місяці з дня надання ДП "УААСП" звіту та засвідчених копій звітів користувачів за відповідний період в електронній формі (пункт 5.2 Договору);

- перерахунку ПО "УЛАСП" на розрахунковий рахунок ДП "УААСП" підлягає вся сума авторської винагороди, зібрана Організацією з користувачів за використання об'єктів авторського права, за вирахуванням:

сум авторської винагороди, належних до перерахунку правовласникам, колективне управління щодо об'єктів авторського права яких здійснює ПО "УЛАСП", а також іншим організаціям колективного управління - згідно з укладеними договорами (підпункт 5.4.1 пункту 5.3 Договору);

винагороди, належної до сплати за надання послуг ПО "УЛАСП" за Договором.

Сторони дійшли згоди, що утриманню в рахунок оплати послуг за Договором ПО "УЛАСП" підлягає сума, розмір якої складає 15% від суми зібраної авторської винагороди на користь суб'єктів авторського права, що передали в колективне управління ДП "УААСП" свої майнові авторські права (підпункт 5.4.2 пункту 5.3 Договору);

- Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) календарного року. Строк дії Договору буде автоматично продовжуватися на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заперечить проти його продовження (пункт 7.1 Договору);

- дія Договору припиняється, зокрема, у випадку позбавлення однієї зі сторін Договору статусу організації колективного управління (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 Договору).

- сторони погодилися, що у разі порушення однією стороною умов Договору або неналежного їх виконання інша сторона має право розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про його розірвання на адресу сторони, яка порушує умови Договору. У випадку надіслання рекомендованого листа з повідомленням про розірвання Договору на адресу сторони, яка порушує умови Договору такий договір вважається розірваним в 10 денний строк з моменту надіслання такого листа (пункт 7.4 Договору).

Додатками №1 та 2 до Договору сторонами було затверджено форми звіту про зібрану авторську винагороду та звіту про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям.

02.07.2012 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору (далі - додаткова угода №1), за умовами якої:

- сторони дійшли згоди викласти пункт 5.3 Договору у такій редакції:

перерахуванню на рахунок ДП "УААСП" підлягає сума авторської винагороди, зібрана ПО "УЛАСП" з користувачів за використання об'єктів авторського права, управління правами щодо яких здійснює ДП "УААСП" згідно з укладеними договорами, з вирахуванням витрат за надання послуг за Договором:

утриманню на користь ПО "УЛАСП" підлягає сума у розмірі 15% від суми авторської винагороди, належної до виплати ДП "УААСП" (пункт 1 додаткової угоди №1);

- додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, укладена у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, і є невід'ємною частиною Договору (пункт 3 додаткової угоди №1).

30.08.2012 Агенція та Організація уклали додаткову угоду №2 до Договору (далі - додаткова угода № 2), за умовами якої сторони дійшли згоди викласти:

- пункт 2.1 Договору у новій редакції, а саме: ПО "УЛАСП" зобов'язується за завданням ДП "УААСП" надати на безоплатній основі послуги щодо вчинення дій, спрямованих на захист майнових авторських прав, колективне управління щодо яких здійснює ДП "УААСП", в обсязі та на умовах, встановлених Договором, а ДП "УААСП" зобов'язується компенсувати ПО "УЛАСП" фактичні витрати, понесені підчас виконання Договору (пункт 2 додаткової угоди №2);

- підпункт 2.2.1 Договору - "укладати з користувачами ліцензійні договори та збирати на їх підставі авторську винагороду за використання шляхом публічного виконання творів, майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні ДП "УААСП" на основі Закону, договорів з Авторами та іноземними авторсько-правовими організаціями" (пункт 3 додаткової угоди №2);

- підпункт 2.2.3 Договору - "перераховувати ДП "УААСП" зібрану авторську винагороду за майнові авторські права на твори, які знаходяться в управління ДП "УААСП" (пункт 3 додаткової угоди №2);

- підпункт 3.1.2 Договору - "здійснювати перерахування ДП "УААСП" авторської винагороди за майнові авторські права на твори, які знаходяться в управлінні ДП "УААСП" (пункт 5 додаткової угоди №2)";

- пункт 5.1 Договору - "за наслідками кожного звітного півріччя ПО "УЛАСП" надає ДП "УААСП" в письмовій формі та в електронному вигляді на електронну адресу позивача в доступній формі інформаційний звіт про зібрану авторську винагороду. Впродовж тридцяти днів з дня отримання інформаційного звіту ДП "УААСП" в письмовій формі інформує ПО "УЛАСП" про те, на які саме твори майнові права знаходяться в колективному управлінні ДП "УААСП" з творів права на використання яких був наданий дозвіл відповідно до ліцензійних договорів. Сторони дійшли згоди, що інформаційний звіт за червень 2012 року включається до інформаційного звіту за друге півріччя 2012 року (пункт 8 додаткової угоди №2);

- пункт 5.1 Договору - "впродовж десяти днів після отримання і перевірки інформації про обсяг майнових авторських прав, що є в управлінні ДП "УААСП", ПО "УЛАСП" формує і направляє ДП "УААСП" остаточний звіт про зібрану авторську, винагороду для ДП "УААСП" (пункт 8 додаткової угоди №2);

- пункт 5.3 Договору - "перерахуванню на розрахунковий рахунок ДП "УААСП" підлягає сума авторської винагороди, що зібрана ПО "УЛАСП" з користувачів за використання об'єктів авторського права стосовно творів, майнові права на які знаходяться в колективному управління ДП "УААСП". При цьому ПО "УЛАСП" не перераховує ДП "УААСП":

суми авторської винагороди, належні до перерахунку правовласникам, колективне управління щодо об'єктів авторського права яких здійснює ПО "УЛАСП";

суми витрат, понесених ПО "УЛАСП" під час виконання Договору. Зазначені витрати мають бути не більше 15% від суми зібраної авторської винагороди на користь суб'єктів авторського права, що передали в колективне управління ДП "УААСП" свої майнові авторські права. У випадку якщо сума фактичних витрат перевищить розмір 15% від суми зібраної авторської винагороди на користь суб'єктів авторського права, що передали в колективне управління ДП "УААСП" свої майнові авторські права, сторони мають затвердити більший розмір таких витрат додатково.

суми авторської винагороди за використання творів, майновими правами на які ПО "УЛАСП" не управляє (пункт 8 додаткової угоди №2);

- пункт 5.4 Договору - "ПО "УЛАСП" зобов'язане перерахувати на розрахунковий рахунок ДП "УААСП" суму авторської винагороди, належної до перерахунку у строк не більше як 30 днів з дня погодження сторонами звіту" (пункт 8 додаткової угоди №2);

- пункт 5.5 Договору - "після перерахування ПО "УЛАСП" на розрахунковий рахунок ДП "УААСП" сум зібраної авторської винагороди, ПО "УЛАСП" надає ДП "УААСП" в письмовій формі та в електронному вигляді на електронну адресу позивача у двох примірниках акт прийому-передачі послуг зі збору авторської винагороди, що є, в тому числі, додатковим підтвердженням витрат, понесених ПО "УЛАСП" під час виконання Договору (пункт 8 додаткової угоди №2);

- пункт 5.6 Договору - "ДП "УААСП" підписує один примірник акту прийому-передачі послуг та повертає його ПО "УЛАСП". У разі непогодження з актом прийому-передачі послуг ДП "УААСП" письмово обґрунтовує свої претензії до нього і сторони в процесі переговорів доопрацьовують звітну документації. У випадку якщо шляхом переговорів сторони не дійдуть до спільної думки, то спір підлягає вирішенню в судовому порядку" (пункт 8 додаткової угоди №2);

- пункт 5.7 Договору - "належним доказом отримання стороною документів, про які йдеться у розділі 5 цього Договору є:

- чек поштового відділення, що підтверджує відправку документів за належною адресою, та опис вкладення зі штемпелем поштового відділення або супровідний лист ПО "УЛАСП" зі штемпелем ДП "УААСП" (що проставляється на вхідній документації), в якому зазначені документи, що передаються;

- супровідний лист ДП "УААСП" зі штемпелем ПО "УЛАСП" (що проставляється на вхідній документації), в якому зазначені документи, що передаються;

акт прийому-передачі послуг вважається погоджений та підписаний сторонами у разі, якщо ПО "УЛАСП" не отримає у порядку, визначеному пункті 5.5 Договору претензій до направленого у відповідності до пункту 5.6 Договору акту прийому-передачі послуг, протягом 15 робочих днів з моменту його направлення (пункт 8 додаткової угоди №2).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Керуючись пунктом 7.4 Договору, 28.03.2013 Агенція надіслала відповідачу лист від 27.03.2013 №06-02/1537, яким повідомила Організацію про розірвання Договору у зв'язку з невиконанням останньою його умов.

Отже фактично Договір було розірвано в силу пункту 7.4 Договору 08.04.2013.

Разом з тим, у пункті 10 додаткової угоди №2 сторони дійшли згоди викласти розділ 7 Договору у новій редакції, зокрема, пункт 7.3 яким встановлено, що після закінчення дії Договору взаємні фінансові зобов'язання не припиняють своєї дії до їхнього повного виконання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

24.07.2013 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою надати Агенції: звіти про зібрану авторську винагороду в письмовому вигляді за III, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком №1 до Договору; копії звітів користувачів за III, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року; звіт про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в розрізі концертних заходів та використаних творів за III, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком №2 до Договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.04.2014, залишеним без змін у наведеній нижче частині постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2014, зобов'язано Організацію надати Агенції: звіт про зібрану авторську винагороду в письмовому вигляді за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком №1 до Договору про надання послуг від 01.06.2012; звіт про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в письмовому вигляді в розрізі концертних заходів та використаних творів за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком №2 до Договору про надання послуг від 01.06.2012.

Оскільки станом на день розгляду спору відповідач не виконав умов Договору в частині перерахування зібраної з користувачів авторської винагороди за III, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року, що становить 434891,86 грн, позивач був змушений звернутися до господарського суду міста Києва за захистом порушеного права.

Згідно з наданої відповідачем інформації (лист від 14.02.2013 №14/02/13-04) на виконання умов Договору, зібрана Організацією загальна сума винагороди станом на 14.02.2013 становить 434891,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що:

- ДО "УААСП" є постійним і повноважним членом міжнародної неурядової організації - Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC), заснованої у 1926 році з метою забезпечення захисту творців духовних цінностей і координації технічної діяльності між товариствами авторів та композиторів;

- організації, які є членом CISAC, має повну і детальну інформацію щодо кожного члена та кожного твору, створеного його членами;

- товариство-член CISAC надає іншим його членам імена своїх членів, а також іншу інформацію, згідно якої їх члени можуть бути ідентифіковані;

- товариства можуть отримати дані за допомогою юридично дійсних та аутентичних електронних баз даних, які складають частину мережевого проекту;

- загальна інформаційна система CISAC ("Сis-15-Net"), в тому числі системи ІРІ (копія Сертифіката дійсності CISAC від 02.04.2013 наявна в матеріалах справи).

- у рамках співпраці з членами CISAC ДО "УААСП" укладено договори з організаціями колективного управління іноземних держав (США, Великобританії, Німеччини, Франції, Росії, Італії, Іспанії та ін.) про взаємне представництво інтересів із забезпечення охорони майнових прав авторів та їх правонаступників, на підставі яких Агенція періодично (не рідше одного разу на рік) перераховує зібрану авторську винагороду відповідним іноземним організаціям колективного управління, які в свою чергу забезпечують її виплату іноземним правовласникам.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова №12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Статтею 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) встановлено таке.

Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;

б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31 - 33 цього Закону;

в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону;

г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Організації колективного управління мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від осіб, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав. Після трьох років від дня надходження на рахунок організації колективного управління відповідних сум суми незапитаної винагороди можуть бути використані для чергових виплат суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав або спрямовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Під час розгляду справи позивач подав суду документи, що передбачають передачу в колективне управління прав на музичні твори, що заявлені у звіті (договори на управління майновими правами виконавців).

Отже судом встановлено обов'язок відповідача виконати умови Договору в частині перерахування зібраної з користувачів авторської винагороди за III, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року, що становить 434891,86 грн..

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що Агентство є організацією колективного управління у сфері авторського права в Україні, яка управляє на колективній основі майновими правами авторів (їхніх правонаступників) щодо музичних, драматичних і музично-драматичних творів, що підтверджується Свідоцтвом від 22.08.2003 №3/2003.

У листі Державної служби інтелектуальної власності України від 02.02.2015 №1-15/749 зазначено, що станом на вказану дату ДО "УААСП" перебуває на обліку державної служби інтелектуальної власності як організація колективного управління (свідоцтво від 22.08.2003 №3/2003).

Відповідач не надав суду належних та достатніх в розумінні статей 33, 34 ГПК України доказів, які б свідчили про нікчемність свідоцтва про облік організації колективного управління від 22.08.2003 №3/2003, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, станом на час розгляду даної справи по суті. Разом з тим, наявність у Організації Свідоцтва від 24.01.2011 №19/2011 на право самостійно здійснювати збір винагороди за використання об'єктів авторського права і суміжних прав, не дають підстав відповідачу ухилятися від виконання умов Договору. Договірні відносини відповідача та ПО "ОКУАСП" в суті не впливають на відносини Агенції та Організації щодо виконання умов Договору.

Як зазначав суд першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, всі інші заперечення та доводи відповідача проти заявлених позовних вимог не підтверджені належними і допустимими доказами. Досліджуючи "правову природу" укладеного між сторонами Договору, надаючи оцінку окремим з доводів стосовно того, що Договір не містить окремих з істотних умов, що і мотив укладення цього договору невідомий, оскільки ДО "УААСП" та ПО "УЛАСП" мають рівнозначний статус організацій колективного управління і згідно з Законом мають право самостійно збирати винагороду за використання об'єктів права інтелектуальної власності на підставі свідоцтва про облік організацій колективного управління, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності. Згідно з п. 5 ст. 15 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Відповідно до п. 2, 7 ч. 3 ст. 15 Закону виключним правом автора (чи особи, яка має авторське право) є в тому числі право на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами.

Згідно з ст. 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами. Відповідно до ст. 50 Закону, порушенням авторського права є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст. 15 Закону, з урахуванням передбачених ст. 21-25 Закону обмежень.

Статтею 49 Закону встановлено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;

б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням ст. 31-33 Закону;

в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до Закону;

г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у п. 49-1 постанови Пленуму від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", господарським судам необхідно мати на увазі, що згідно з приписами пункту "в" ч. 1 ст. 49 Закону до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.

Водночас згідно з положеннями ч. 2 ст. 49 Закону суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію 27 телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо).

Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

Згідно з п. "г" ч. 1 ст. 49 Закону, організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень. Згідно з ст. 7, 8 Закону суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у ч. 1 ст. 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, у т.ч. музичні твори з текстом і без тексту. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями ст. 31 цього Закону (ч. 1 ст. 15 Закону).

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти відтворення, публічне виконання і сповіщення творів, здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів. Цей перелік не є вичерпним (ч. 3 ст. 15 Закону). Статтею 17 Закону визначено, що авторами аудіовізуального твору є: режисер-постановник; автор сценарію і (або) текстів, діалогів; автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; художник-постановник; оператор-постановник. Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.

Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є: а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; б) фонограми, відеограми; в) передачі (програми) організацій мовлення (ст. 35 Закону). Згідно з ст. 36 Закону суб'єктами суміжних прав є: а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; г) організації мовлення та їх правонаступники.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Серед наявних матеріалів справи, і зокрема наданих ПО "УЛАСП" доказів, не містяться тих, які б підтверджували набуття саме цією організацією статусу суб'єкта авторського права - не надано доказів того, що остання не автором чи спадкоємцем авторів творів, права на які було заявлено, суми зібраної винагороди за які було задекларовано ПО "УЛАСП" в поданих ДП "УААСП" звітах, неодноразово витребувана судом консолідована інформація щодо кожного з конкретного твору, сум зібраної винагороди і, зокрема, подальшого її розподілу між суб'єктами авторського права ПО "УЛАСП" не надано (не надано її і ДП "УААСП"), ПО "УЛАСП" як і ДП "УААСП" не надано доказів того, що організація (-ії) є особою, якій автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права, особою, яка укладала договір про створення аудіовізуальних творів, вносила внесок у їх створення, укладало договір з організацією, якій передані майнові права, що здійснює (-вало) виробництво аудіовізуального твору тощо, в розумінні ст. 36 Закону ПО "ОКУАСП" не є суб'єктом і суміжних прав - лише організацією колективного управління майновими правами, якій, відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами.

При цьому, як вказано вище, ДО "УААСП" принаймні є постійним і повноважним членом міжнародної неурядової організації - Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC), заснованої у 1926 році з метою забезпечення захисту творців духовних цінностей і координації технічної діяльності між товариствами авторів та композиторів. У рамках співпраці з членами CISAC ДО "УААСП" укладено договори з організаціями колективного управління іноземних держав (США, Великобританії, Німеччини, Франції, Росії, Італії, Іспанії та ін.) про взаємне представництво інтересів із забезпечення охорони майнових прав авторів та їх правонаступників, на підставі яких Агенція періодично (не рідше одного разу на рік) перераховує зібрану авторську винагороду відповідним іноземним організаціям колективного управління, які в свою чергу забезпечують її виплату іноземним правовласникам.

Оцінюючи доводи скаржника стосовно того, що договір про надання послуг від 01.06.2012, укладеного між ДП "УААСП" та ПО "УЛАСП" "викликає надзвичайно багато запитань з точки зору визначення його предмету", слід зазначити, що і мотив укладення цього договору випливає зі змісту наданих пояснень, заяв і клопотань безпосередньо ПО "УЛАСП": в змісті поданої "заяви про тлумачення змісту правочину" у межах провадження у справі наводились доводи на користь того, що ПО "УЛАСП" і ДП "УААСП" мають рівнозначний статус організації колективного управління авторськими і суміжними правами, і збираючи винагороди "за будь-які твори" законодавство не порушують, що на теперішній час достеменно встановити наміри сторін при укладенні договору встановити неможливо, але "як версія" "ДП "УААСП" була менш гнучкою структурою для здійснення зборів, а ПО "УЛАСП" хотіла при здійсненні зборів за використання музичних творів якимось чином "спиратись" на більшу відомість організації, яка є старішою за ПО "УЛАСП", як мінімум, на вісім років".

З урахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції повною мірою погоджується з висновками суду першої інстанції, розглянувши в процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги, перевірки законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, повторно розглянувши справу, вбачає доводи апеляційної скарги такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду (перегляду) справи, оскаржене рішення суду такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі №910/14054/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 11.02.2016

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков