Постанова № 55696362, 08.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.02.2016 справа №905/855/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Бойченка К.І., Чернота Т.М.За участю представників сторін від позивача від відповідача Булаєва О.В., за довіреністю; Харитонова М.І., за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м. Краматорськ, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областівід16.12.2015р. (підписано 16.12.2015р.)у справі№ 905/855/15 (головуючий суддя Шилова О.М., судді Паляниця Ю.О., Філімонова О.Ю.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м. Краматорськ, Донецька областьдоПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька областьпростягнення 16 746 888,43 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1 876 762,00 грн. пені та 93 838,10 грн. - 3% річнихВ С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м. Краматорськ, Донецька область (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область (Відповідач) про стягнення 19 611 902,15грн. заборгованості за активну електроенергію.

Позивачем в суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України було зменшено розмір позовних вимог, позивач остаточно просив стягнути 16 746 888,43 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1 876 762,00 грн. пені та 93 838,10 грн. - 3% річних. Зазначені вимоги прийняті судом до розгляду.

Рішенням господарського суду від 16.12.2015р. позовні вимоги позивача задоволено частково, зменшено розмір пені з 1 876 762,00грн. до 1 101 430,98грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 16 746 888,43грн. заборгованості за активну електричну енергію, 1 101 430,98грн. пені, 78 673,65грн. - 3% річних та 71 837,64грн. - судового збору. Відстрочене виконання рішення строком на 1 рік з моменту набрання даним судовим рішенням законної сили.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в частині скорочення строку нарахування пені та 3% річних, зменшення розміру пені на 30% та надання відповідачу відстрочення виконання рішення.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд неправильно застосував норму ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, взявши до уваги тяжкий фінансовий стан боржника, не врахувавши матеріального стану та інтересу стягувача, а також на те, що судом необґрунтовано та безпідставно скорочено строк нарахування пені та 3% річних.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2016 р. змінено склад судової колегії, суддю Зубченко І.В. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2008р. між сторонами був укладений Договір про постачання електричної енергії № 30200000 (далі - Договір), за умовами розділу 1 якого, позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 452 000 кВА, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Строк дії договору, згідно з п.9.4, встановлено до 31.12.2009р. включно. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

До Договору сторонами були підписані Додаткові угоди №1 від 01.05.2011р. та №6 від 03.01.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно п/п 3.2 п. 3 Додатку №2 "Порядок розрахунків" до Договору, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату отриманих від позивача рахунків самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, зокрема, до 06 числа (включно) щомісяця сплачувати суму остаточного розрахунку за попередній розрахунковий період.

Вбачається, що позивач у період березня - травня 2015 року поставив відповідачу електричну енергію загальним обсягом 32 041 409 кВт/год та виставляв рахунки на оплату за спожиту електроенергію за березень 2015р. №35/30200000 від 31.03.2015р. на суму 12 150 970,18 грн., за квітень 2015р. № 35/30200000 від 30.04.2015р. на суму 9 595 918,25 грн. та за травень 2015р. №35/30200000 від 31.05.2015р. на суму 9 265 013,72 грн. та не заперечується сторонами, з яких відповідачем сплачено за поставлену електричну енергію 14 265 013,72 грн., отже у відповідача несплаченим залишився перед позивачем борг у сумі 16 746 888,43 грн., що сторонами не оспорюється

Виставлені рахунки були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на рахунках (т.1, а.с. 47, 126).

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судова колегія вважає вірним рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за поставлену електричну енергію в розмірі 16 746 888,43 грн.

У зв'язку з виконанням відповідачем свого обов'язку по оплаті поставленої активної електричної енергії не в повному обсязі, позивачем також нараховані до стягнення пеня в сумі 1 876 762,00 грн. та 3% річних в сумі 93 838,10 грн.

Відповідно до п/п 4.2.1 п. 4 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.

За змістом п. 7 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору, у разі порушення відповідачем узгоджених цим Додатком термінів оплати рахунків за активну електроенергію, отриманих відповідачем згідно п.п. 3.1, 5.2 цього Додатку до Договору, позивач згідно діючого законодавства України та умов Договору нараховує пеню і надає відповідачу відповідний рахунок на оплату пені.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неотримання відповідачем вчасно спірних рахунків саме з вини останнього та внаслідок невиконання ним зобов'язань за Договором, за наступних підстав.

Виходячи з умов п.п. 1.3, 1.4, 2.1, 3.1 Додатку № 2 до Договору, п. 6.11 Правил користування електричною енергією, складності схеми приєднання електроустановок відповідача (Додатки № 3.1, 3.2 до Договору) та інших особливостей енергопостачання відповідача, останній може здійснювати остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом відповідного розрахункового періоду лише на підставі виставленого позивачем рахунку.

Отже саме на позивачеві лежить обов'язок надати цей рахунок відповідачу.

Умовами Договору передбачений порядок надання такого рахунку за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Кірова, буд. 15 кімн. 20 (Горлівське територіальне відділення енергозбуту ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі") (п.п. 2.1, 2.4 Додатку № 2 до Договору).

Іншого порядку отримання відповідачем рахунку вимогами Договору в редакції, що діяла на спірний період - не передбачено.

Оскільки вищезазначене місце знаходиться на тимчасово окупованій території, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо початку періоду прострочення лише з моменту перебігу 5-денного строку на оплату рахунку (п.п. 2.1, 2.4, 3.1, 3.2 Додатку № 2 до Договору) після його фактичного отримання.

Судом першої інстанції визначено, що оскільки п.п. 3.2, 7 Додатку №2 встановлений обов'язок відповідача здійснювати оплату отриманого від позивача остаточного рахунку, нарахування пені здійснюється з неоплатою саме отриманих відповідачем рахунків, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що прострочення оплати рахунків за активну електричну енергію, отриману у березні 2015 року, настало з 12.04.2015р., за квітень 2015 року - з 19.05.2015р. та за травень 2015 року - з 10.06.2015р.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені та 3% річних, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягненню підлягає пеня в розмірі 1 573 472,83грн.: за березень 2015 року - в сумі 919 186,51грн. за період 12.04.2015р. - 24.06.2015р.; за квітень 2015 року - в сумі 583 642,15грн. за період 19.05.2015р. - 24.06.2015р., за травень 2015 року - в сумі 70644,17грн. за період 10.06.2015р. - 24.06.2015р. та 3% річних в розмірі 78 673,65грн.: за березень 2015 року - у сумі 45959,33грн. за період 12.04.2015р. - 24.06.2015р.; за квітень 2015 року - у сумі 29182,11грн. за період 19.05.2015р. - 24.06.2015р. та за травень 2015 року - у сумі 3532,21грн. за період 10.06.2015р. - 24.06.2015р.

Судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок господарського суду про зменшення вищезазначеного розміру пені на 30% - з 1 573 472,83грн. до 1 101 430,98грн. за наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Зазначені вимоги закону при вирішенні спірного питання судом дотримано.

Крім того, судом першої інстанції взято до уваги скрутне матеріальне становище відповідача, що підтверджене фінансовою звітністю підприємства за 9 місяців 2014 року, за 2014 рік, за I півріччя та за 9 місяців 2015 року, з якої вбачається, що підприємство несе збитки (т. 1, а.с. 145, 146, т. 2, а.с. 3- 8) та значний розмір стягнутої суми, а також враховано, що зазначене частково спричинене обставинами, які не залежать від волі відповідача (проведення АТО в Донецькій та Луганській областях, руйнування налагоджених господарських зв'язків та неможливість оперативно встановити аналогічні за обсягом взаємовідносини з новими контрагентами).

Судом першої інстанції на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України було надано відстрочення виконання рішення на 1 рік, з яким позивач не погодився.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Факт проведення антитерористичної операції на території Донецької області, артилерійський обстріл м. Краматорська у 2014р. є загальновідомою обставиною та додаткового підтвердження не вимагає.

Матеріали справи містять баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2014р., баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2014р., баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2015р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2014р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2015р., що підтверджують його вкрай незадовільний фінансовий стан. Так, станом на 30.09.2014р. кредиторська заборгованість ПАТ "ЕМСС" становила 3 053 927 грн.; станом на 31.12.2014р. - 3 658 038 грн., станом на 30.09.2015р. - 5 801 933 грн., за 9 місяців 2014 року чистий фінансовий результат: прибуток відсутній, збитки Товариства за звітний період становлять 1 567 106 грн.; за 2014р. - чистий фінансовий результат: прибуток відсутній, збитки Товариства за звітний період становлять 2 652 567 грн.; за 9 місяців 2015р. - чистий фінансовий результат: прибуток відсутній, збитки Товариства за звітний період становлять 1 781 071 грн.

Окрім того, лист Краматорського міського управління юстиції головного територіального управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України №4-9-11312 від 25.06.2015р., звіти про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 30.09.2014р., на 31.12.2014р. та на 01.10.2015р., довідка Публічного акціонерного товариства №17/805 від 01.07.2015р. про несвоєчасність виплати заробітної плати за період з 01.01.2015р. по 30.06.2015р., довідка керівника ПДО від 01.04.2015р. щодо виконання виробничого плану 1 картала 2015р., довідка по контрактам на поставку продукції ПАТ "ЕМСС", вказують, що наслідком означеної операції на території Донецької області, а також зважаючи на зміст сертифікату Торгово-промислової палати України №3891 про форс-мажорні обставини (вих. №1527/05-4 від 03.04.2015р.), лист ПАТ "АК ПІБ" №20-9-2/2015/1203 від 07.05.2015р., є фінансова неспроможність відповідача, що не виступає господарським прорахунком, і такі негативні наслідки господарської діяльності не відносяться до природних господарських втрат.

За таких підстав судова колегія вважає обґрунтованим висновок господарського суду про надання відстрочення виконання рішення за клопотанням відповідача, у зв'язку з наявністю вищенаведених виключних обставин, враховуючи часткову сплату відповідачем основної суми заборгованості за спожиту за спірний період електроенергію, значний розмір стягнутої суми, фактичний строк прострочення грошових зобов'язань з боку відповідача, ступінь його вини у виникненні цього спору, а також відсутність можливості у відповідача сплатити зазначену суму одразу.

Доводи апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовують.

Отже суд першої інстанції дослідив всі надані сторонами докази та всі обставини справи, якими вони обґрунтовують заявлені вимоги та заперечення, порушень процесуального права при розгляді та винесенні судом першої інстанції оскаржуваного рішення судовою колегією не встановлено.

На підставі вищенаведеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 16.12.2015 р. у справі № 905/855/15 є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, через що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м. Краматорськ, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.12.2015 р. у справі № 905/855/15 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. апеляційному суду

5. ГСДО