Рішення № 55696300, 04.02.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2016 р. Справа №917/2419/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5 м. Полтава, 36022 в особі Новосанжарської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Чкалова, 11, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. Паризької Комуни, 40а, м. Полтава, 36020

про стягнення 4690,37грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: Гуйван Д.П. довіреність № 10-74/2111 від 23.12.2015р.

Кривенко Ю.В. довіреність № 10-75/3185 від 18.03.2015р.

від відповідача: Васюта А.І. довіреність б/н від 28.05.2015р.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4690,37грн. нарахованих на підставі Договору про постачання електричної енергії №0106 від 19.08.2008р., з яких 1076,64грн. пеня, 3495,97грн. індекс інфляції та 117,76 грн. три проценти річних.

Представники позивача на задоволенні позовних вимог наполягають, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву (вхід.№991 від 28.01.2016р.) проти задоволення позовних вимог заперечує частково з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. - 106-109).

В обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що у позивача не було законних підстав для пред'явлення позовних вимог про стягнення нарахувань за січень 2015 р. Як зазначає відповідача рахунок за січень 2015р. ним було оплачено в повному обсязі платіжним дорученням №8730 від 29.01.2015р., однак за вказаним платіжним дорученням фінансовою установою, ПАТ "Банк фінанси та кредит" кошти перераховані на розрахунковий рахунок позивача, не були. Відповідач у відзиві на позовну заяву, посилається на те, що зобов'язання по сплаті за спожиту електроенергію за січень 2015р. виконав вчасно та в повному обсязі, але кошти не були зараховані на рахунок позивача не з вини відповідача. В іншій частині позовних вимог позов визнає.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством "Полтаватеплоенерго" в особі Новосанжарської філії (постачальник за Договором; позивач по справі) та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (споживач за Договором; відповідач по справі) 19.08.2008 року був укладений Договір за № 0106 (далі - Договір) про постачання електричної енергії №01016 (а.с.10-13).

Даний Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін в порядку, визначеному законодавством України (п.п.9.4. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2011р. на виконання Закону України "Про акціонерні товариства" Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" було змінено своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго". Згідно рішення Загальних Зборів Акціонерів від 20 квітня 2011 року на базі Новосанжарської філії було створено 18 травня 2011 року Новосанжарську філію ПАТ "Полтаваобленерго".

Так за умовами Договору Постачальник зобов'язався продавати електричну енергію (як різновид товару) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 582 кВт, а Споживач зобов'язався оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (Розділ 1 Договору).

Порядок та строки виконання зобов'язань визначені підпунктами 2.3.3., 4.2.2 Договору, Додатком №2 "Порядок розрахунків", Додатком № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричні енергії та перелік об'єктів і точок комерційного обліку", Додатком № 4 "Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії".

Так Згідно п. 1 Додатку №2 "Порядок розрахунків" до Договору, розрахунковим вважається період з 8-00 годин 15 числа попереднього місяця до 8-00 години такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії, за регульованим тарифом.

Пунктом 2 вказаного Додатку№2 визначено порядок оплати коштів за фактично спожиту електричну енергію: "Відповідно до визначеної згідно пункту 3 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних (10 для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місці) днів від дня виписки рахунка.".

Як зазначає позивач, за розрахунковий період від 15 грудня 2014 року до 15 січня 2015 року відповідачу 15 січня 2015 року відповідно до Додатку № 2 до Договору було нараховано до сплати за спожиту активну електричну енергію 11499,91 грн., яку боржник оплатив 27 травня 2015 року.

За розрахунковий період від 15 червня 2015 року по 15 липня 2015 року відповідачу 15 липня 2015 року відповідно до Додатку № 2 до Договору було нараховано до сплати за спожиту активну електричну енергію 12 088,69грн. яку боржник оплатив 05 серпня 2015 року.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відомостей, акту, рахунку та випискою.

За умовами Договору, за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 - 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування та встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та три проценти річних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками.

Крім того, порядок та розмір нарахування штрафних санкцій сторонами обумовлений п. п. 9, 10 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору.

Як вказує позивач, відповідачем було прострочено оплату вказаних рахунків, у зв"язку з чим ним нараховані пеня за несвоєчасну оплату спожитої активної електричної енергії в сумі 1076,64 грн., інфляційні донарахування із застосуванням індексу інфляції на суму заборгованості за активну електричну енергію в сумі 3495,97грн. та три проценти річних нарахованих за весь час прострочення платежу оплати за активну електричну енергію в сумі 117,76грн.

Рахунки на для оплати вище вказаних сум були вручені позивачем, представнику Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" та надіслані поштою, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків та поштового повідомлення (а.с.77-79).

Відповідач отримав рахунки на оплату нарахувань за порушення умов Договору про постачання електричної енергії №0106 від 19.01.2008 року, однак їх сплачено не було.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату спожитої активної електричної енергії в сумі 1076,64 грн., інфляційні донарахування із застосуванням індексу інфляції на суму заборгованості за активну електричну енергію в сумі 3495,97грн. та три проценти річних нарахованих за весь час прострочення платежу оплати за активну електричну енергію сумі 117,76грн.

Таким чином, загальна сума заявлена до стягнення, складає 4690,37грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Закон України "Про електроенергетику" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ, Правила), передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.1. ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач свої зобов"язання за Договором про постачання електричної енергії №0106 від 19.08.2008р. за січень 2015 р. та липень 2015 р. виконав належним чином. Як підтверджується матеріалами справи відповідач оплату виставлених рахунків провів поза межами строку встановленого договором, тому у позивача виникло право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом за допомогою калькулятора штрафів ІАЦ "Ліга" з урахуванням встановлених договором термінів, внесення оплати та кінцевого розрахунку було здійснено перевірку правильності нарахування позивачем 1076,64грн. пені за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію (за період з 15.01.2015р. по 05.08.2015р.), 3495,97грн. інфляційних нарахування за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію (за період з 15.01.2015р. по 05.08.2015р.), 117,76грн. 3% річних за несвоєчасну оплату (за спожиту активну електричну енергію (за період з 15.01.2015р. по 05.08.2015р (розрахунок в мат.справи а.с.80-82).

За результатами перевірки, встановлено, що заявлені 1076,64грн. пені за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію, 3495,97грн. інфляційних нарахування за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію та 117,76грн. 3% річних за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію, не перевищують розрахункових, є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що відповідно до ст. 30 України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним, зокрема, з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Крім того, п. 1 Додатку 2 до Договору визначено, що за дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії, за регульованим тарифом.

Враховуючи вищевикладене та відсутність доказів зарахування оплати по рахунку за січень 2015 р. на рахунок позивача згідно платіжного доручення №8730 від 29.01.2015р. у суду відсутні підстави вважати зобов'язання відповідача виконаним згідно даного платіжного доручення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об"єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Паризької Комуни, 40-а, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 033361661) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 0013819) в особі Новосанжарської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Чкалова, 11, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300; р/р 26031301358 Філія Полтавське обласне управління ПАТ "Ощадбанк"; МФО 331467; код ОКПО25717213 ) 1076,64грн. пені за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію (за період з 15.01.2015р. по 05.08.2015р.), 3495,97грн. інфляційних нарахування за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію за період з (15.01.2015р. по 05.08.2015р.), 117,76грн. 3% річних за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію (за період з 15.01.2015р. по 05.08.2015р.) та 1218,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено10.02.2016 р.

Суддя Погрібна С.В.