Рішення № 55696113, 10.02.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2016 р.Справа № 922/6372/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут Донбасреконструкція", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство мост", м. Ізюм про стягнення 335805,34 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Інститут Донбасреконструкція" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство мост", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 235062,98 грн., проценти річних в розмірі 1963,64 грн., інфляційне збільшення боргу в розмірі 68342,13 грн., пеню в розмірі 26347,41 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору оренди нежитлового приміщення №01/01/14-3а, який був укладений між позивачем та відповідачем.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив. Присутній представник позивача у судових засіданнях, які відбулися 11.01.2016р. та 21.01.2016р. позовні вимоги підтримував.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 02 лютого 2010 року повернулась ухвала від 24 грудня 2010 року про відкладення розгляду справи, яка була направлена на адресу відповідача: 61046, Харківська області, м. Ізюм, вул. Некрасова, буд. 78, кв. 38, з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

01.01.2014 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №01/01/14-3а (далі по тексту - договір), відповідно до якого позивач надає відповідачу за плату у тимчасове користування нежитлове приміщення, яке розташовано на п'ятому поверсі будівлі за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167а. загальною площею 120,28 кв.м. згідно плану-схеми.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 5.4. договору, орендоване приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання акту прийому - передачі.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 01.01.2014 р.

Згідно з п.3.1 Договору він набуває чинності після його підписання, з дня складання акту приймання-передачі до нього, і діє до 31.12.2014 р.

Згідно ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином за відсутності укладання угоди про розірвання договору та акту прийому - передачі про передачу орендарем (відповідач) орендованого приміщення, судом встановлено, що договір діє і на даний час.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар щомісячно, до 25 числа місяця, що передує місяцю оренди, вносить орендну плату за користування орендованим приміщенням упродовж всього терміну дії договору.

Згідно з п.2.2 договору орендна плата на момент укладання договору складає 92,00 грн. за один квадратний метр, у т.ч. ПДВ у розмірі 15,33 грн. Розмір орендної плати за один повний календарний місяць складає 11065,76 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 1844,29 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 235062,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 235062,98 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлені до стягнення з відповідача: проценти річних в розмірі 1963,64 грн., інфляційне збільшення боргу в розмірі 68342,13 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 26347,41 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до п.6.1 договору, за порушення умов про своєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені становить 26347,41 грн.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому здійснено перерахунок пені за несвоєчасну оплату по договору.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 26024,69 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В решті частині задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 322,72 грн. позовні вимоги є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство мост" (61046, Харківська області, м. Ізюм, вул. Некрасова, буд. 78, кв. 38, ідентифікаційний код 13476514) на користь Приватного акціонерного товариства "Інститут Донбасреконструкція" (юридична адреса: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 167-А, фактична адреса: 87525, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Бахчиванджи, буд. 5-А, корп. 1, ідентифікаційний код 03328988) суму боргу у розмірі 235062,98 грн., проценти річних в розмірі 1963,64 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 68342,13 грн., пеню у розмірі 26024,69 грн. та судовий збір у розмірі 5032,18 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 322,72 грн. - у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 11.02.2016 р.

Суддя Ю.В. Светлічний