Рішення № 55696083, 08.02.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 лютого 2016 року м.Харків Справа № 913/40/16

Провадження №14/913/40/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»,

м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Укрзовніштрейдінвест», м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 13534 грн. 96 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Дохняк І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Керімов Р.Р., довіреність № 05/33 від 07.12.2015;

від відповідача: представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором №26/УС-18/15-599 від 22.06.2015 в загальному розмірі 13534 грн. 96 коп., з яких: 10194 грн. 00 коп. - основний борг; 2997 грн. 03 коп. - пеня; 220 грн. 76 коп. - інфляційні нарахування; 123 грн. 17 коп. - 3 % річних.

Відповідач витребувані судом документи не надав та правом на участь свого представника в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю спільним підприємством «Укрзовніштрейдінвест» (надалі - відповідач) був укладений договір №26/УС-18/15-599 від 22.06.2015 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору позивач зобов'язаний в порядку та на умовах договору передати на користь відповідача товар (дизельне паливо), а відповідач зобов'язаний на умовах цього договору прийняти товар та сплатити його вартість.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.07.2015 до Договору вартість одного літра дизельного палива становить 16 грн. 99 коп. без ПДВ.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що оплата вартості товару здійснюється відповідачем у продовж 30 календарних днів з дати отримання товару.

В рамках виконання умов договору, позивачем, згідно накладної №00000003065, на користь відповідача 06.07.2015 було передано 500 літрів дизельного палива загальною вартістю 10194 грн.00 коп.

Строк оплати вказаної вартості поставленого товару спливає 05.08.2015 (30 календарних днів, починаючи з 07.07.2015)

Однак вартість переданого товару відповідачем не сплачена.

На адресу відповідача позивачем було направлено претензію №04/ДМТС-794 від 18.09.2015 з вимогою сплатити вказану суму заборгованості.

Однак жодної відповіді на претензію від відповідача не надходило, заборгованість не сплачено.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі - 10194 грн., 2997 грн. 03 коп. - пені, 220 грн. 76 коп. - інфляційних нарахувань; 123 грн. 17 коп. - 3 % річних.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням. Відповідно до статті 174 цього Кодексу підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що оплата вартості товару здійснюється відповідачем у продовж 30 календарних днів з дати отримання товару.

В рамках виконання умов договору, позивачем, згідно накладної №00000003065, на користь відповідача 06.07.2015 було передано 500 літрів дизельного палива загальною вартістю 10194 грн. 00 коп.

Строк оплати вказаної вартості поставленого товару спливає 05.08.2015 (30 календарних днів, починаючи з 07.07.2015)

Однак вартість переданого товару відповідачем не сплачена.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі - 10194 грн. 00 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку (штраф та пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати за отриманий товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,2% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Отже розмір пені, з урахуванням п. 6.3 Договору, складає 2997 грн. 03 коп.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне збільшення суми відшкодування складає 220 грн. 76 коп.

Три відсотка річних від суми заборгованості відповідача складають 123 грн. 17 коп.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням суми основного боргу, пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, складає 13534 грн. 96 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Укрзовніштрейдінвест» про стягнення 13534 грн. 96 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Укрзовніштрейдінвест» (ідентифікаційний код 14295594, юридична адреса: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5) на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (ідентифікаційний код 33270581, юридична адреса: 93403, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5) борг - 10194 грн., 2997 грн. 03 коп. - пені, 220 грн. 76 коп. - інфляційні нарахування, 123 грн. 17 коп. - 3 % річних., витрати на сплачений судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп. Наказ видати.

У судовому засіданні 08.02.2016 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 11 лютого 2016 року.

Суддя Є.А. Лісовицький