Рішення № 55695788, 10.02.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 915/56/16

м. Миколаїв

позивач: Казанківський РВ УМВС України в Миколаївській області (56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 196), код 08674318

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизель Плюс" (54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, буд 3/4), код 33853841

про: стягнення 59 132 грн. 50 коп.

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Тебенко В.О. довіреність № 1 від 09.02.2016

Від відповідача - не з'явився

Ухвала господарського суду від 27.01.2016 про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача: вул. 7-а Поперечна, буд 3/4, м. Миколаїв, повернулась до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання». За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: вул. 7-а Поперечна, буд 3/4, м. Миколаїв. Тобто, ухвала суду направлялась на правильну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи за наявними документами, відповідно до ст. 75 ГПК України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 59 132 грн. 50 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором № 0348/т від 17.05.2012 р., щодо передачі оплаченого обсягу нафтопродуктів, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 612, 670 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимогу в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

17.05.2012 між Казанківським РВ УМВС України в Миколаївській області (надалі - позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизель Плюс" (надалі - відповідачем) укладено Договір № 0348/т (надалі - Договір) відповідно до якого Відповідач зобов'язується у обумовлені строки, в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність Позивача нафтопродукти, а саме: дизельне паливо, бензин А-80(76), бензин А-92, бензин А-95 (надалі - Товар), а Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити такий Товар.

Відповідно до пп. 2.1, 2.3, 3.1, 3.3 Договору Товар поставляється Позивачу партіями в автотранспорт Позивача на автозаправних станціях Відповідача (перелік яких на вимогу Позивача надається Відповідачем) згідно талонів на Товар, а Талони мають термін дії, який зазначено в Специфікації та видатковій накладній. Товар переходить у власність Позивача з моменту загрузки Товару в будь-який автотранспортний засіб Позивача та підписання Позивачем відповідної видаткової накладної Відповідача (акт приймання-передачі). Оплата Позивачем товару за цим Договором здійснюється у безготівковій формі, після підписання видаткової накладної (акт приймання-передачі). Загальна вартість Договору становить 63 700 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 4.1, 6.1, 6.2 Договору будь-яка сторона, що порушила умови Договору несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. Всі спори, що можуть виникнути за цим Договором або у зв'язку з ним, Сторони намагаються вирішувати шляхом переговорів. У випадку, якщо врегулювання спору шляхом переговорів виявляється неможливим, і якщо Сторони не можуть дійти згоди зі спірних питань, такий спір підлягає вирішенню в компетентному суді у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного Договору (п.7.1 Договору).

На виконання умов Договору та видаткової накладної на нафтопродукти № РНП-001317 від 17.05.2012 Позивач придбав у Відповідача паливно-мастильні матеріали, а саме: бензин А-80 у кількості - 1400 л. за ціною 10,50 грн. за літр; бензин А-92 у кількості - 3780 л, за ціною - 11 грн. за літр; бензин А-95 у кількості - 700 л., за ціною - 11,30 грн. за літр, всього на суму 63 700 грн. 00 коп. Відповідно до платіжного доручення № 85 від 18.05.2012 Позивач оплатив відповідачу повну вартість Товару в сумі 63 700 грн. (а.с.17-18).

Проте, Відповідач свої зобов'язання в частині поставки позивачу обумовленого договором Товару виконав частково на суму 4 567 грн. 50 коп., залишились недопоставленими бензин А-80 у кількості 950 л на суму 9 642 грн. 50 коп., бензин А-92 у кількості 3780 л на суму 41 580 грн. 00 коп., бензин А-85 у кількості 700 л на суму 7 910 грн. 00 коп., всього на суму 59 132 грн. 50 коп. Дана обставина підтверджується копією інвентаризаційного опису талонів на товар (а.с. 52-62).

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору, Позивач звернувся до ТОВ "Дизель Плюс" з претензією № 1 від 05.09.2015 р. за вих. № 5915 про стягнення боргу за договором про закупівлю нафтопродуктів у сумі 59 132 грн. 50 коп. (а.с. 21).

Відповідачем претензія залишена без реагування та виконання.

Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в сумі 59 132 грн. 50 коп. є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 83-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизель Плюс" (54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, буд 3/4, код 33853841) на користь Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області (56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 196, код 08674318) заборгованість в сумі 59 132 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто тридцять дві) грн. 50 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов