Рішення № 55695714, 08.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016р. Справа№ 914/4433/15

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Варол», м. Львів

про: стягнення 104 767,67 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Яценко А.В. - дов. №609 від 04.02.2016 року,Безушко О.І.- дов. №88 від 06.01.2016 року,

відповідача: не з'явився.

Учасникам судового процесу роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Приватного підприємства «Варол» про стягнення 104 767,67 грн. Ухвалою від 29.12.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.01.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору оренди № 29/2011/КЕВ від 01.08.2011р. не повернув позивачу орендоване майно, внаслідок чого позивачем відповідачу нарахована неустойка у розмірі 104767,67 грн.

Рух справи відображено в ухвалах суду які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 08.02.2016 р. представники позивача з'явились, позов підтримали, вимоги ухвал суду виконали.

В судове засідання 08.02.2016 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвали про порушення провадження у справі від 29.12.2016 р. та про відкладення розгляду справи від 14.01.2016 р. та 28.01.2016 р. надсилалися місцевим господарським судом на адресу Приватного підприємства «Варол», яка зазначена у позовній заяві та у спеціальному витязі з ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань за електронному запитом від 15.01.2016 р. №21615224 станом на 14.01.2016 р., а саме за адресою: 79044, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 5, ЄДРПОУ 37693484.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобовязувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.02.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази, оглянувши оригінали документів, судом встановлено таке.

01.08.2011р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (орендодавець, позивач у справі) та Приватним підприємством «Варол» (орендар, відповідач у справі) укладено Договір оренди № 29/2011/КЕВ нерухомого військового майна, розташованого у Львівському гарнізоні за адресою: Львівська, обл., вул. Княгині Ольги, 5/104, військове містечко № 1, буд. № 104 (надалі - Договір оренди).

Вказаний Договір оренди укладений строком на 2-а роки 364 дні, що діяв з 01.08.2011р. до 30.07.2014р.включно (п.10.1. Договору оренди).

12.05.2014р. з метою продовження Договору оренди відповідачем подано позивачу заяву з проханням продовжити дію вказаного Договору оренди.

Листами від 09.07.2014р. № 2974, від 16.07.2014р., від 01.08.2014р. № 3855, від 27.08.2014р. № 4170 позивачем повідомлено орендаря про припинення дії Договору оренди внаслідок закінчення строку на який його було укладено та про необхідність звільнення орендованих приміщень і поверненні я майна за актом приймання - передачі до КЕВ м. Львова. При прийнятті такого рішення було враховано неналежне оформлення звіту про експертну оцінку, що унеможливлювало подальше продовження дії Договору оренди .

Також враховано, що рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2015 року у справі № 914/2908/14 за позовом ПП «Варол» до КЕВ м. Львова про зобов'язання продовжити Договір оренди № 29/2011/КЕВ від 11.08.2011р. у позові відмовлено. Дане рішення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2015р. залишено без змін. Судовими рішення встановлено, що Договір оренди №29/2011/КЕВ від 01.08.2011р. нерухомого військового майна припинив свою дію 30.07.2014р.

Рішення господарського суду Львівської області від 20.07.2015 р. у справі №914/1713/15 за позовом КЕВ м. Львова до ПП «Варол» про звільнення орендованого майна і стягнення неустойки в сумі 63 994,21 грн., вирішено:

« 1. Позов задоволити частково.

2. Зобов'язати боржника: Приватне підприємство "Варол" (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Кн. Ольги, буд. 5; ідентифікаційний код 37693484) звільнити та повернути за актом приймання - передачі стягувачу: Квартирно - експлуатаційному відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ідентифікаційний код 07638027) нежитлові приміщення площею 316,2 кв.м. будівлі № 104 військового містечка №1 за адресою: Львівська, обл., вул. Княгині Ольги, 5/104.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Варол" (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Кн. Ольги, буд. 5; ідентифікаційний код 37693484) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ідентифікаційний код 07638027) 62 199,47 грн. неустойки та 3 045,00 грн. витрати по сплаті судового збору.

4. В частині стягнення 1 794,74 грн. неустойки - відмовити.»

Як встановлено судом у рішенні господарського суду Львівської області від 20.07.2015 р. у справ №914/1713/15, орендар протягом трьох робочих днів після припинення дії Договору оренди (п. 10.9. Договору оренди) зобов'язаний був повернути орендована майно, оскільки орендарем не повернуто майно у встановлений термін, то орендодавцем орендарю нараховується неустойка згідно виставлених рахунків (копії в матеріалах справи), право на яку виникає як встановлено судом з 05.08.2014р., а не з 31.07.2014р. як зазначено позивачем (30.07.2014р. - договір припинив свою дію; три робочих дні: 31.07.2014р. четвер, 01.08.2014р. п'ятниця, 04.08.2014р. понеділок) в порядку ст. 785 ЦК України.

Дані рішення набрали законної сили, а тому в силу ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) мають преюдиційне значення в даній справі та не підлягають доказуванню.

Так, відповідно до п.10.7 Договору оренди, чинність Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.9. Договору оренди у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом 3-х робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання - передачі про повернення майна покладається на орендаря (п.10.10. Договору оренди).

Відповідно до п.10.11. Договору оренди якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної оренди плати за користування майном за час прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем передано майно позивачу15.10.2015 р., що підтверджується актом приймання передачі від 15.10.2015 р.

За неналежне виконання умов Договору оренди позивач просить стягнути з відповідача неустойку за період з 01.04..2015 р. по 15.10.2015 р. у розмірі 104767,67 грн. Однак, як вбачається із деталізованого розрахунку неустойки (вх. №4451/16 від 03.02.2016 р.), то в заявлену до стягнення суму неустойки 104 767,67 грн., позивачем включено 103 690,86 грн. неустойки за період з 01.04.2015 р. по 15.10.2015 р. та заборгованість відповідача з орендної плати за період з 31.07.2014 р. по 04.08.2014 р. в сумі 1076,81 грн.

Станом на час прийняття рішення судом, відповідач доказів погашення заборгованості не подав, доказів зворотнього суду не представив, у визначеному законом порядку не заперечив проти позову.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 2 ст. 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Приписами ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено,у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно зі ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 10.9. Договору оренди у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом 3-х робочих днів повертається орендарем орендодавцю. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання - передачі про повернення майна покладається на орендаря (п.10.10. Договору оренди).

30.07.2014р. чинність Договору оренди №29/2011/КЕВ від 01.08.2011р припинилася в наслідок закінчення строку, на який його було укладено, що встановлено судовими рішення у справі № 914/2908/14, а саме: рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2015 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2015р.

Як встановлено судом, орендар протягом трьох робочих днів після припинення дії Договору оренди (п. 10.9. Договору оренди) зобов'язаний був повернути орендована майно, оскільки орендарем не повернуто майно у встановлений термін, то орендодавцем орендарю нараховується неустойка згідно виставлених рахунків (копії в матеріалах справи), право на яку виникає як встановлено судом з 05.08.2014р., а не з 31.07.2014р. як зазначено позивачем (30.07.2014р. - договір припинив свою дію; три робочих дні: 31.07.2014р. четвер, 01.08.2014р. п'ятниця, 04.08.2014р. понеділок). в порядку ст. 785 ЦК України.

З врахуванням вище наведеного, суд здійснивши перерахунок нарахованої неустойки з 05.08.2014р. по 31.03.2015р., з врахуванням часткових оплат відповідачем згідно виставлених рахунків, що підтверджується розрахунком заборгованості та банківськими виписками, поданими позивачем, приходить до висновку, що стягнення підлягає неустойка в сумі 62 199,47 грн., а в частині стягнення 1 794,74 грн. неустойки відмовити.

Рішення господарського суду Львівської області від 20.07.2015 р. у справі №914/1713/15 за позовом КЕВ м. Львова до ПП «Варол» про звільнення орендованого майна і стягнення неустойки в сумі 63 994,21 грн., вирішено:

« 1. Позов задоволити частково.

2. Зобов'язати боржника: Приватне підприємство "Варол" (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Кн. Ольги, буд. 5; ідентифікаційний код 37693484) звільнити та повернути за актом приймання - передачі стягувачу: Квартирно - експлуатаційному відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ідентифікаційний код 07638027) нежитлові приміщення площею 316,2 кв.м. будівлі № 104 військового містечка №1 за адресою: Львівська, обл., вул. Княгині Ольги, 5/104.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Варол" (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Кн. Ольги, буд. 5; ідентифікаційний код 37693484) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ідентифікаційний код 07638027) 62 199,47 грн. неустойки та 3 045,00 грн. витрати по сплаті судового збору.

4. В частині стягнення 1 794,74 грн. неустойки - відмовити.»

В силу ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), мають преюдиційне значення в даній справі та не підлягає доказуванню.

Належних та допустимих доказів неможливості повернення майна відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач повернув об'єкт оренди за Договором позивачу 15.10.2015 р., про що сторони склали акт приймання - передачі (міститься в матеріалах справи).

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити та передати за актом приймання - передачі орендоване майно у зв'язку із припиненням Договору оренди є документально та нормативно обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до п.10.11. Договору оренди якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної оренди плати за користування майном за час прострочення.

Відповідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як встановлено судом, у рішенні господарського суду Львівської області від 20.07.2015 р. у справі №914/1713/15, орендар протягом трьох робочих днів після припинення дії Договору оренди (п. 10.9. Договору оренди) зобов'язаний був повернути орендоване майно. Оскільки орендарем не повернуто майно у встановлений термін, то орендодавцем орендарю нараховується неустойка згідно виставлених рахунків (копії в матеріалах справи), право на яку виникає як встановлено судом з 05.08.2014р., а не з 31.07.2014р. як зазначено позивачем (30.07.2014р. - договір припинив свою дію; три робочих дні: 31.07.2014р. четвер, 01.08.2014р. п'ятниця, 04.08.2014р. понеділок). в порядку ст. 785 ЦК України.

Даним рішенням, суд стягував з відповідача на користь позивача неустойку в сумі 62 199,47 грн. за період з 05.08.2014 р. по 31.03.2015 р.

З врахуванням вище наведеного, суд здійснивши перерахунок нарахованої позивачем до стягнення неустойки за період з 01.04.2015р. по 15.10.2015р., приходить до висновку, що стягнення підлягає неустойка в сумі 103690,86 грн., так як 1076,81 грн. не є неустойкою, а рахується заборгованість з орендної плати відповідача за період з 31.07.2014 р. по 04.08.2015 р.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно ст. 49 ГПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 1571,52 грн., так як спір виник з вини відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2,12, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85 , 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Варол» (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Кн. Ольги, буд. 5; ідентифікаційний код 37693484) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ідентифікаційний код 07638027) 103690,86 грн. неустойки, 1076,81 грн. заборгованості з орендної плати, а всього 104 767,67 грн. заборгованості та 1571,52 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2016 року.

Суддя Долінська О.З.