Рішення № 55695525, 10.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/168/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016 Справа № 908/6146/15

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м Запоріжжя

до відповідача: Міського комунального підприємства "Основаніє", м Запоріжжя

про стягнення 71647, 83 грн.

суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, на підставі довіреності б/н від 03.12.2015 р.;

від відповідача - Петрова Л.І., на підставі довіреності № 380 від 04.01.2016 р.;

До господарського суду Запорізької області звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м Запоріжжя із позовною заявою до Міського комунального підприємства "Основаніє", м Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 71647, 83 грн. за договором оренди нерухомого майна від 29.12.2012 р., яка складається з суми інфляційних втрат в розмірі 67 037, 96 грн., 3 % річних в розмірі 46 09, 87 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 17.12.2015 р., справу 908/6146/15 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2015 р. порушено провадження у справі № 908/6146/15. Справі було присвоєно номер провадження № 10/168/15, її розгляд призначено на 20.01.2016 р.

У судовому засіданні 20.01.2016 р. представник позивача підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві. Відповідач у судове засідання 20.01.2016 р. не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи. Суд клопотання прийняв та задовольнив. Також надав письмові заперечення на позовну заяву.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Беручи до уваги надане клопотання про відкладення розгляду справи, судом було відкладено розгляд справи на 10.02.2016 р. о 10:15 год.

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2016 р. підтримав свої вимоги та просив суд задовольнити їх повністю. Відповідач у судовому засіданні 10.02.2016 р. проти позову заперечував.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 10.02.2016 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2012 р. між ОСОБА_1, в якості орендодавця, і МКП «Основаніє», в якості орендаря, був укладений договір оренди нерухомого майна, згідно з п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 72,7 кв.м, літ. А-3, за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

- насосну №1 площею 44,8 кв.м (першого поверху);

- бойлерну №4 площею 27,9 кв.м (підвального поверху).

Крім зазначених приміщень в сумісне користування орендарю передаються приміщення загальною площею 192 кв.м, а саме: технічні приміщення 1,2,3,5,8,9 відображені в експлікації підвальних приміщень.

Згідно п.9.1 договору, цей договір діє з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За актом приймання-передачі від 29.12.2012 р. позивач передав, а відповідач прийняв орендовані приміщення.

В договорі оренди не зазначено про те, що ОСОБА_1 виступає в якості фізичної

особи-підприємця. Разом з тим слід враховувати, що предметом договору оренди виступає

майно, яке призначене для використання у господарській діяльності. Як на момент укладення даного договору, так і на теперішній час позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Таким чином, спір, що виникає з даного договору, повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 908/3374/15 від 25.08.2015 р. було встановлено, що вищевказаний договір був пролонгований сторонами на строк, на який він укладався, тобто є дійсним по теперішній час.

Позивач зазначає, що протягом строку дії договору з боку відповідача неналежним чином виконувались взяті на себе договірні зобов'язання в частині здійснення розрахунків за орендовані приміщення.

На час подання позову до суду відповідач орендовані приміщення не звільнив та продовжує ними користуватись.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.09.2015 р. у справі 908/4953/15, яке набрало чинності, стягнуто з МКП «Основаніє» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 94200,00 грн. Інфляційні витрати та 3% річних з«МКП «Основаніє» не стягувались.

Сума основного боргу у розмірі 94200, 00 грн. на час розгляду справи по суті відповідачем не була оплачена.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Втрати від інфляції нараховуються за період з січня 2014 р. по серпень 2015 р.

Розмір втрат від інфляції за вказаний період становить 67037, 96 грн., 3% річних нараховуються за період з 01.01.2014 р. по 31.08.2015 р. Розмір 3 % річних за вказаний період становить 4609, 87 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань позивач змушений звернутися в суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків від господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з наданих до суду документів, свої зобов'язання за договором оренди позивачем виконано у повному обсязі, а саме, спірне приміщення передано відповідачу в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору оренди щодо сплати орендної плати станом на момент подання позову до суду утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 71 647 грн. 83 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, на адресу суду надав свої письмові заперечення.

Виходячи з вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м Запоріжжя до Міського комунального підприємства "Основаніє", м Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 71647, 83 грн. за договором оренди нерухомого майна від 29.12.2012 р., яка складається з суми інфляційних втрат в розмірі 67 037, 96 грн., 3 % річних в розмірі 46 09, 87 грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що матеріали справи містять обґрунтованих докази для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, так як вони не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та повністю спростовуються належними доказами наданими до суду позивачем.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м Запоріжжя до Міського комунального підприємства "Основаніє", м Запоріжжя.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А; код ЄДРПОУ 20485152) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) - суму інфляційних втрат в розмірі 67037 (шістдесят сім тисяч тридцять сім) грн. 96 коп. та суму 3 % річних в розмірі 4609 (чотири тисячі шістсот дев'ять) грн. 87 коп. та1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору

Видати відповідний наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 11.02.2016 р.