Рішення № 55695431, 08.02.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" лютого 2016 р. Справа № 906/1721/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр" (м. Київ)

до приватного акціонерного товариства "Проектно-виробнича спеціалізована пересувна механізована колона № 4" (Житомирська обл., Житомирський район, село Довжик)

про стягнення 7925,27 грн

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 7925,27 грн заборгованості за договором про відкриття рахунку у цінних паперах №159-Е від 26.06.2013, з яких: 5400,00 грн основного боргу, 862,58 грн пені, 130,29 грн 3% річних та 1532,40 грн інфляційних втрат.

До початку розгляду справи на адресу суду від позивача надійшли, витребувані ухвалою суду від 19.01.2016, документи, а саме:

- довідка про заборгованість відповідача станом на 08.02.2016 (а. с. 55);

- пояснення від 05.02.2016 вих. № 11 щодо надання доказів на підтвердження надання послуг із зберігання цінних паперів, до яких додано довідку Національного депозитарію України від 04.02.2016 про стан рахунку позивача в цінних паперах на 04.02.2016 (рахунок зазначено під порядковим номером 209) (а. с. 56 - 65);

- пояснення від 05.02.2016 вих. № 10 щодо ліцензії, в яких зазначено, що на момент укладення договору з відповідачем позивач був зберігачем цінних паперів та здійснював депозитарну діяльність на підставі ліцензії НКЦПФР № 075883 від 24.09.2012, однак оскільки з прийняттям ЗУ "Про депозитарну систему України" ліцензії на провадження діяльності зберігачів цінних паперів припинили діяти, а зберігачі, що продовжили професійну діяльність на ринку цінних паперів відповідно до положень вище вказаного Закону були "перетворені" у депозитарні установи, з 12.10.2013 позивач продовжив виконання договору на підставі ліцензії НКЦПФР № 286642 на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме - депозитарної діяльності депозитарної установи (а. с. 66);

- копія ліцензії НКЦПФР № 286642 від 12.10.2013 на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності (а. с. 67);

- картка рахунок № 361 про сплату відповідачем в рахунок оплати послуг зберігання цінних паперів 1200,00 грн (а. с. 68).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув. Ухвала суду від 19.01.2016, направлена відповідачу на адресу 10004, м. Житомир, вул. Нескорених, 17 (х. Довжик), повернулася до господарського суду неврученою з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 51 - 53).

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

За п. 3.9.1 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі від 14.12.2015 та про відкладення розгляду справи від 19.01.2016 було надіслано відповідачу за належною адресою, при чому, першу ухвалу відповідач отримав 16.12.2015 (а.с.48), а друга - була повернута підприємством зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", зважаючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні до суду не надходило, при цьому в ухвалах суду відповідач попереджався, що у випадку неможливості направлення в судове засідання своїх повноважних представників, до дня судового засідання він мав право подати через канцелярію господарського суду витребувані ухвалою документи, тому суд вважає за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр" (позивач у справі) є учасником ринку цінних паперів, який з 24.09.2012 здійснював свою депозитарну діяльність зберігача цінних паперів на підставі ліцензії НКЦПФР серії АД № 075883 (а. с. 15), а з 12.10.2013 - депозитарної установи на підставі ліцензії НКЦПФР серії АЕ № 286642 (а. с. 67).

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (в редакції, що діяла з 01.01.2013, чинній на момент укладення договору) встановлено, що депозитарна діяльність це надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Як зазначено у п. 1.9 Положення про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 98 від 30.06.2000 (в редакції від 06.03.2012, чинній на момент укладення договору) рахунки в цінних паперах тим власникам цінних паперів, які є зареєстрованими особами в реєстрі власників іменних цінних паперів на дату припинення ведення реєстру такого випуску, що дематеріалізується, відкриваються та ведуться у зберігача на підставі договору про відкриття рахунків у цінних паперах власникам, що укладається емітентом та зберігачем під час дематеріалізації цього випуску у відповідності до вимог, що зазначені у цьому Положенні. Відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, зберігання акцій на цих рахунках здійснюється за рахунок емітента до моменту укладання договору про відкриття рахунку в цінних паперах власником цінних паперів та зберігачем.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2013 між приватним акціонерним товариством "Проектно-виробнича спеціалізована пересувна механізована колона № 4" (емітент/відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр" (зберігач/позивач) було укладено договір про відкриття рахунку у цінних паперах №159-Е (далі - договір, а. с. 9 -12).

Згідно з п. 1 договору сторони погодили, що емітент доручає та сплачує, а зберігач зобов'язується відкрити рахунки, здійснити зарахування дематеріалізованого випуску на рахунки в цінних паперах акціонерів, зберігати належні власникам цінні папери дематеріалізованого випуску на їх рахунках у цінних паперах до звернення акціонерів до зберігача, після чого надавати їм послуги щодо зберігання та обслуговування рахунків цінних паперів акціонерів відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за №999 від 17.10.2006, Положення про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за №98 від 30.06.2000, Внутрішнього положення/регламенту зберігача, чинного законодавства України та на підставі відповідних розпоряджень.

За п. 2.1 договору зберігач зобов'язався, окрім іншого:

- відкрити кожному власнику цінних паперів рахунок у цінних паперах на підставі розпорядження емітента та наданого реєстроутримувачем Переліку (реєстру) власників протягом 2 (двох) місяців з дати отримання заяви на відкриття рахунків у цінних паперах емітента;

- зарахувати цінні папери кожному власнику на його рахунок у цінних паперах не пізніше 2 (двох) місяців з дня отримання від депозитарію розпорядження про проведення дематеріалізації цих акцій у його системі депозитарного обліку та від емітента розпорядження про зарахування дематеріалізованих акцій на рахунки в цінних паперах власників дематеріалізованих акцій, оформленого за формою зберігача;

- здійснювати зберігання та облік цінних паперів дематеріалізованого випуску на рахунках у цінних паперах власників, відкритих емітентом згідно з цим договором;

- надавати емітенту тарифи та регламент зберігача, що є чинними на час підписання цього договору, та в подальшому надавати йому зміни та доповнення до регламенту і тарифів зберігача в термін не пізніш як за 10 робочих днів до початку набрання чинності цих змін шляхом розміщення на власному сайті.

У порядку, передбаченому Положенням № 98, та на виконання умов договору та розпорядження відповідача, позивачем було відкрито 58 рахунків у цінних паперах та проведено зарахування цінних паперів, складено Реєстр власників цінних паперів, про що повідомлено відповідача (а. с. 16, 57 - 65).

Умовами п.п. 4.1 - 4.3. договору визначено, що емітент оплачує послуги зберігача згідно з цим договором та відповідно до встановлених тарифів зберігача. Тарифи зберігача не повинні перевищувати максимального розміру, що встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України.

Плата вноситься емітентом щоквартально до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним кварталом. Облікові операції з цінними паперами, що призводять до нульового залишку на рахунку емітента, здійснюються на умовах передоплати.

Про зміну тарифів зберігач сповіщає емітента не пізніше, ніж за 10 (десять) днів до вступу нових тарифів в дію шляхом розміщення на власному веб-сайті: www.magistr.co.ua.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до п. 2.1 договору, зберігачем було надано емітенту тарифи та перелік послуг, що надає ТОВ "НВП "Магістр" ПрАТ "СПМК-4" (а. с. 14).

Відповідно до вказаних тарифів та переліку послуг, узгоджених емітентом, зокрема:

- вартість відкриття рахунків у цінних паперах становить - 2,00 грн (за одну операцію);

- абонентська плата - до 100 рахунків - 200,00 грн (за один місяць).

12.09.2014 на веб-сайті зберігача (ТОВ "НВП "Магістр") було опубліковано повідомлення про зміну з 01.10.2014 вартості обслуговування транзитного рахунку емітента на 300,00 грн за один місяць (а. с. 18).

На виконання умов договору, за період з 26.06.2013 по 30.09.2015 зберігач надав емітенту послуги з депозитарного обліку та обслуговування цінних паперів на загальну суму 6600,00 грн.

Однак, емітент всупереч п. 3.3 договору оплату зі зберігачем за надані послуги по зберіганню (обслуговуванню) цінних паперів дематеріалізованого випуску на рахунках у цінних паперах власників провів частково на суму 1200,00 грн (за період 26.06.2013 - 31.12.2013) (а. с. 17), внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед зберігачем існує заборгованість в сумі 5400,00 грн (6600,00 - 1200,00) (за період 01.01.2014 - 30.09.2015).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положення аналогічного змісту містяться в ст.ст. 525 і 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 5400,00 грн, несплачених відповідачем в рахунок оплати боргу за надані послуги по зберіганню (обслуговуванню) цінних паперів за період 01.01.2014 - 30.09.2015.

В той же час, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач, на підставі п. 7.4 договору, нарахував до стягнення з відповідача пеню, що згідно з розрахунком позивача становить 862,58 грн (а. с. 19).

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.4 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг зберігача емітент сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму заборгованості. До погашення заборгованості зберігач має право не здійснювати операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах емітента.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає вимогу про її стягнення у заявленій сумі обґрунтованою та такою, що відповідає умовам договору і вимогам чинного законодавства України.

Що стосується 3 % річних та інфляційних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а. с. 19), позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 1532,40 грн за період з квітня 2014 року по жовтень 2015 року (включно), а також 130,29 грн 3% річних за період з 15.04.2014 по 03.12.2015.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних та річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів повернення суми боргу у розмірі 5400,00 грн станом на день вирішення спору не надав.

З огляду на викладене, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню на суму 7925,27 грн, з яких: 5400,00 грн основного боргу, 130,29 грн 3% річних, 1532,40 грн інфляційних втрат та 862,58 грн пені.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Проектно-виробнича спеціалізована пересувна механізована колона № 4" (10004, Житомирська обл., Житомирський район, село Довжик, вул. Нескорених, буд. 17, код ЄДРПОУ 13545729) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр" (04655, м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, літ. А, поверх 1, офіс № 6, код ЄДРПОУ 34045290):

- 5400,00 грн основного боргу,

- 130,29 грн 3% річних,

- 1532,40 грн інфляційних втрат,

- 862,58 грн пені,

- 1218,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.02.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам - рек. з повід.