Ухвала суду № 55695315, 09.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про забезпечення позову

Справа № 910/869/16 09.02.16

За позовом публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український Бізнес Банк" Білої Ірини Володимирівни

до товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Д"

про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити дії

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Соботник Р.В.(дов. від 11.01.2016)

Від відповідача: Сергєєва В.С.(дов. від 13.08.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним договору факторингу № 10 від 08.12.2014 та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 08.12.2014 та зобов"язання повернути документи, які були передані у зв"язку з укладенням вказаного договору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.01.2016 порушено провадження у справі №910/869/16 та призначено до розгляду на 09.02.2016.

В судове засідання 09.02.2016 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

В судовому засіданні 09.02.2016 позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить:

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код юридичної особи: 39042100) відступати на користь третіх осіб права вимоги, набутого товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код юридичної особи: 39042100) на підставі Договору факторингу № 10 від 08.12.2014, укладеному 08.12.2014 між публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» (місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Артема. 125; ідентифікаційний код юридичної особи: 19388768) та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (місцезнаходження: 01013, м. Київ. вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код юридичної особи: 39042100).

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що 08.12.2014 року між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ТОВ «Велес-Д» було укладено Договір факторингу № 10, 05.12.2014 року між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ТОВ «Велес-Д» було також укладено Договір факторингу № 9.

Як було встановлено з матеріалів справи № 332/3923/15-ц, 16.01.2015 між ТОВ «Велес-Д» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вікна Січ» (далі за текстом - ТОВ «Вікна Січ») було укладено договір про відступленпя права вимоги, на підставі якого ТОВ «Велес-Д» відступило, а ТОВ «Вікна Січ» прийняло право вимоги, яке ТОВ «Велес-Д» отримало на підставі договору факторингу № 9 від 05.12.2015 року.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Вищезазначений факт та положення ст. 517 ЦК України дає підстави вважати, що ТОВ «Велес- Д» можуть бути вчинені аналогічні дії щодо права вимоги, яке ним отримано на підставі Договору факторингу № 10 від 08.12.2014, що зробить неможливим виконання рішення господарського суду, зокрема, стосовно повернення документів, адже вони будуть передані новому кредитору (третій особі), якому ТОВ «Велес-Д» вірогідно відступить право вимоги по Договору факторингу № 10 від 08.12.2014.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст. 67 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним.

Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову -забезпечить можливість виконання рішення суду.

Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення. За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

З огляду на те, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду, то суд приходить до висновку вжити заходів до забезпечення позову, передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» відступати на користь третіх осіб права вимоги, набутого товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» на підставі Договору факторингу № 10 від 08.12.2014, укладеному 08.12.2014 між публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» співвідноситься з предметом позову щодо визнання недійсним договору факторингу № 10 від 08.12.2014 та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 08.12.2014 та зобов"язання повернути документи, які були передані у зв"язку з укладенням вказаного договору, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Тому, захід заявника-позивача про забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» відступати на користь третіх осіб права вимоги, набутого товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» на підставі Договору факторингу № 10 від 08.12.2014, укладеному 08.12.2014 між публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» підлягає задоволенню, так як безпосередньо стосується предмета спору та господарський суд визнає, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог заявника-позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване і належно вмотивоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, товари, тощо), які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якісними показниками на момент виконання рішення.

Дослідивши матеріали позовної заяви, обставини справи, характер позову суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки заявником наведені обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд вбачає наявність зв'язку між наведеними у заяві заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити повністю.

2. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код юридичної особи: 39042100) відступати на користь третіх осіб права вимоги, набутого товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код юридичної особи: 39042100) на підставі Договору факторингу № 10 від 08.12.2014, укладеному 08.12.2014 між публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» (місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Артема. 125; ідентифікаційний код юридичної особи: 19388768) та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (місцезнаходження: 01013, м. Київ. вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код юридичної особи: 39042100).

3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 09.02.2016, підлягає негайному виконанню в порядку встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 09.02.2017.

4. В силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

5. Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

6. Стягувачем за даною ухвалою є публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» (місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Артема. 125; поштова адреса 02660, м. Київ, проспект Ю.Гагаріна, буд. 23; ідентифікаційний код юридичної особи: 19388768).

7. Боржником за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код юридичної особи: 39042100).

Суддя Головатюк Л.Д.