Рішення № 55695266, 02.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р. Справа № 911/4490/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Грищенко О. М. (довіреність б/н від 25.03.2013 р.);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс", м. Київ

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп", с. Мархалівка, Васильківський район;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дніпро-Нікополь", с. Дмитрівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез", смт Гніздичів, Жидачівський район, Львівська область;

про стягнення 817, 43 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" про солідарне стягнення 100, 00 грн штрафу та стягнення з ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" 717, 43 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-2 свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно з договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., укладеним між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь", та угоди № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р., укладеної між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс", та невиконанням відповідачем-1 свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно з договором поруки № 11-03-2015-1 від 11.03.2015 р., укладеним між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" та ТОВ „ПК Трейдсервісгруп".

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2015 р. порушено провадження у справі № 911/4490/15 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" про стягнення 817, 43 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 28.10.2015 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ТОВ „Корпорація „Агросинтез".

28.10.2015 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 26-11/10 від 26.10.2015 р. про уточнення позовних вимог у справі № 911/4490/15, у якій він просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 7 000, 00 грн штрафу, а також стягнути з відповідача-2 на свою користь 64 285, 94 грн штрафу.

28.10.2015 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист № 26-14/10 від 26.10.2015 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.

Заява № 26-11/10 від 26.10.2015 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

28.10.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.11.2015 р.

29.10.2015 р. до канцелярії суду від позивача надійшло додаткове обґрунтування № 29-11/10 від 29.10.2015 р., що долучене судом до матеріалів справи.

11.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.11.2015 р.

25.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.12.2015 р.

02.12.2015 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, не надали.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2009 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" (постачальник) та ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" (покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3, за умовами якого постачальник зобов'язався у строки, передбачені договором, передати у власність покупця насіннєвий матеріал (надалі „товар" або „насіння") та хімічні засоби захисту рослин (надалі „товар" або „препарати"), а покупець зобов'язався прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом на ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Розділом 2 договору передбачено, що найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату укладення договору. Кількість товару (кількість насіння відповідного гібриду або сорту, кількість препаратів відповідного виду), який зобов'язаний поставити постачальник, може коливатися у межах +/- 5 % від кількості вказаної в специфікаціях. При цьому, покупець оплачує фактично поставлену йому кількість товару. Вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладання. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними.

03.04.2009 р., 22.05.2009 р., 29.07.2009 р., 01.09.2009 р. сторонами підписані специфікації № 1, № 2, № 3, № 4 до договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 на суму 352 492, 46 грн.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав, поставивши відповідачу товар, а саме:

- 15.04.2009 р. на загальну суму 156 997, 20 грн, що підтверджується видатковою накладною № А-00000616 від 15.04.2009 р. та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ № 88 від 15.04.2009 р. на ім'я ОСОБА_2

- 28.04.2009 р. на суму 8 814, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № А-00000845 від 28.04.2009 р. та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ № 92 від 28.04.2009 р. на ім'я ОСОБА_2

- 25.05.2009 р. на суму 2 332, 44 грн, що підтверджується видатковою накладною № А-0001199 від 25.05.2009 р. та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ № 102 від 25.05.2009 р. на ім'я ОСОБА_3

- 03.06.2009 р. на суму 33 075, 12 грн, що підтверджується видатковою накладною № А-0001287 від 03.06.2009 р.;

- 03.06.2009 р. на суму 10 210, 20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 0001293 від 03.06.2009 р.;

- 25.08.2009 р. на загальну суму 105 771, 02 грн, що підтверджується видатковою накладною № А-0001541 від 25.08.2009 р. та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ № 143 від 25.08.2009 р. на ім'я ОСОБА_3

- 01.09.2009 р. на суму 35 292, 48 грн, що підтверджується видатковою накладною № А-0001588 від 01.09.2009 р.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання та передав відповідачу товар на загальну суму 352 492, 46 грн.

Згідно з п. 2.3. договору вартість договору складається із суми всіх специфікацій в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.

Розділом 5 договору передбачено, що за користування товарним кредитом відповідач сплачує позивачу проценти у розмірі 11 % (розмір визначено в специфікаціях) річних від вартості отриманого і неоплаченого товару.

Як вбачається із матеріалів справи, вартість даного договору становить 365 354, 80 грн., з урахуванням 12 862, 34 грн процентів.

Відповідно до п. 6.1. договору покупець зобов'язався оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані в специфікаціях.

Оплата товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника (п. 6.2. договору).

Враховуючи, що відповідачем була здійснена часткова оплата поставленого товару на загальну суму 311 999,90 грн, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.07.2010 р. становила 53 354, 90 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 р. у справі № 18/84-10 за позовом ТОВ „Корпорація „Агросинтез" до ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" про стягнення 382 387, 51 грн позов задоволено частково і присуджено до стягнення з ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Корпорація „Агросинтез" 382 011, 54 грн, із яких: 130 354, 90 грн основного боргу, 109 606, 44 грн штрафу, 11 959, 80 грн пені, 5 624, 45 грн інфляційних втрат, 119 598, 16 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 4 867, 79 грн індексаціїціни товару та судові витрати у розмірі 3 820, 11 грн державного мита та 235, 76 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2010 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 р. у справі № 18/84-10 скасовано в частині стягнення штрафу та змінено в частині стягнення основного боргу і розподілу господарських витрат, і частину другу резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: „Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дніпро-Нікополь" (53261, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Дмитрівка, вул.Леніна,94, код ЄДРПОУ 33215138, п/р 2600030178770 від. ПІБ м.Нікополь, МФО 305534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агро синтез" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 26008976712744 в Запорізькій філії „Першого українського міжнародного банку", МФО 313623) основний борг в сумі 53 354, 90 грн, пеню в сумі 11 959, 80 грн, інфляційні втрати в сумі 5 624, 45 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 119 598, 16 грн, індексацію ціни товару в сумі 4 867, 79 грн, витрати у сплаті державного мита у розмірі 1 954, 05 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120, 72 грн".

Рішенням господарського суду Київської області від 24.07.2013 р. (суддя Карпечкін Т. П.) у справі № 911/2014/13 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" про стягнення 106 877, 17 грн позов задоволено частково і присуджено до солідарного стягнення з ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 1000, 00 грн - пені, 823, 99 грн - витрат по сплаті судового збору, 2 700, 00 грн - витрат на оплату послуг адвоката, а також присуджено до стягнення з ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 37 043, 76 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами, 2 262, 37 грн - пені, 893, 27 грн - втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2014 р. у справі № 916/776/14 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ТОВ „Совагро", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" про стягнення 2 623, 67 грн позов задоволено повністю і присуджено до солідарного стягнення з ТОВ „Совагро", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 2 623, 67 грн 3 % річних, 700, 00 грн вартості послуг адвоката, 1 827, 00 грн судового збору.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2014 р. (суддя Лилак Т. Д.) у справі № 911/4379/14 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" про стягнення 4 215, 43 грн позов задоволено повністю і присуджено до солідарного стягнення з ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 300, 00 грн заборгованості (курсової різниці), 130, 02 грн судового збору, 71, 17 грн грн витрат на оплату послуг адвоката, а також присуджено до стягнення з ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 3 915, 43 грн заборгованості (курсової різниці), 1 696, 98 грн судового збору, 928, 83 грн витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2014 р. (суддя Мальована Л. Я.) у справі № 911/5566/14 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" про стягнення 752, 12 грн позов задоволено повністю і присуджено до солідарного стягнення з ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 2 000, 00 грн штрафу, 5 000, 00 грн витрат на послуги адвоката, 1 827, 00 грн судового збору, а також присуджено до стягнення з ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 724, 95 грн штрафу, 3 578, 19 грн пені, 619, 53 грн 3 % - річних, 1 481, 37 грн інфляційних втрат, 38 438, 92 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.04.2015 р. (суддя Ярема В. А.) у справі № 911/1044/15 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" про стягнення 106 881, 49 грн позов задоволено повністю і присуджено до солідарного стягнення з ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 10 000, 00 грн штрафу, а також присуджено до стягнення з ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 96 881, 49 грн штрафу, 1 936, 98 грн судового збору, 609, 00 грн витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката та з ТОВ „ПК Трейдсервісгруп" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 200, 00 грн судового збору, 609, 00 грн витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 р. у справі № 911/1044/15 залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені вищевказаними судовими рішеннями.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

15.11.2012 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та позивачем було підписано угоду № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні, згідно умов п. 1.1. якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р.

Згідно з п. 1.2. угоди № 15-11/12-48 за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1. угоди № 15-11/12-48 вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 717 525, 19 грн.

Пунктом 2.2. угоди № 15-11/12-48 передбачено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., є загальною сумою (розміром) пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 03.10.2010 р. по 15.11.2012 р.

Пунктом 6.1. угоди № 15-11/12-48 визначено строк його дії, згідно якого ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.

15.11.2012 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та позивачем було підписано акт прийому-передачі документів, згідно умов якого відповідно до угоди № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р. первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання документи згідно переліку.

06.04.2013 р. ТОВ „Корпорація „Агросинтез" звернулось до боржника - відповідача-2 із повідомленням б/н від 15.11.2012 р. про заміну кредитора у зобов'язанні, у якому повідомило відповідача-2 про те, що за угодою № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р., укладеною між позивачем та ТОВ „Корпорація „Агросинтез", останнє відступило новому кредитору - позивачу право вимоги щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат у загальному розмірі 717 525, 19 грн, що нараховані відповідно до умов чинного законодавства у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р. Факт направлення ТОВ „Корпорація „Агросинтез" повідомлення відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком № 6682 від 06.04.2013 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 06.04.2013 р.

01.08.2014 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та позивачем було підписано додаткову угоду № 3 до угоди № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р., згідно з умовами п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти пункти 1.1., 1.2., 2.1. угоди у наступній редакції:

„п. 1.1. Первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3 % річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р.

Згідно з п. 1.2. угоди № 15-11/12-48 за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1. угоди № 15-11/12-48 вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 113 106, 64 грн.

11.03.2015 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 11-03-2015-1, згідно з умовами п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру штрафу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р., укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми пені у розмірі 7 000, 00 грн.

Пунктом 6.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

19.03.2015 р. новий кредитор - позивач звернувся до боржника - відповідача-1 із вимогою № 16-1/03 від 16.03.2015 р., у якій вимагав у триденний строк із моменту отримання даної вимоги виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 11-03-2015-1 від 11.03.2015 р.

У березні 2015 р. відповідач-1 звернувся до позивача із відповіддю № 57 від 23.03.2015 р. на вимогу, у якій повідомив, що виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 11-03-2015-1 від 11.03.2015 не в змозі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару, заміною сторони у зобов'язанні, забезпеченням виконання зобов'язання здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, враховуючи вищевикладене та на підставі вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що у відповідності до угоди № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р., укладеної між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс", до останнього перейшло право вимоги виконання відповідачем-2 обов'язку по оплаті, у тому числі, штрафу від суми основної заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., укладеним між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь".

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів на свою користь штраф, передбачений договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., за прострочення відповідачами виконання обов'язку по оплаті товару понад 30 календарних днів всього на загальну суму 7 000, 00 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку, а також стягнути з відповідача-2 на свою користь штраф, передбачений договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., за прострочення відповідачами виконання обов'язку по оплаті товару понад 30 календарних днів всього на загальну суму 64 285, 94 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктами 8.2.3 та 2.3 договору передбачено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

Вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідачів у солідарному порядку штрафу від суми основної заборгованості у розмірі 7 000, 00 грн та про стягнення із відповідача-2 штрафу від суми основної заборгованості у розмірі 64 285, 94 грн за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р. та за договором поруки № 11-03-2015-1 від 11.03.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідачів понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 4 000, 00 грн.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 4 000, 00 грн підтверджуються договором № 01-3/04-15 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.04.2015 р., укладеним між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" та адвокатом Грищенком О. М., актом б/н від 01.04.2015 р. прийому-передачі документів, актом від 04.06.2015 р. здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 р., платіжним дорученням № 795 від 21.05.2015 р. на суму 4 000, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (ідентифікаційний код 38267861), Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дніпро-Нікополь" (ідентифікаційний код 33215138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (ідентифікаційний код 38039872) 7 000 (сім тисяч) грн 00 (нуль) коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дніпро-Нікополь" (ідентифікаційний код 33215138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (ідентифікаційний код 38039872) 64 285 (шістдесят чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн 94 (дев'яносто чотири) коп. штрафу та судові витрати 609 (шістсот дев'ять) грн 00 (нуль) коп. судового збору, 2 000 (дві тисячі) грн 00 (нуль) коп. витрат на послуги адвоката.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (ідентифікаційний код 38039872) судові витрати 609 (шістсот дев'ять) грн 00 (нуль) коп. судового збору, 2 000 (дві тисячі) грн 00 (нуль) коп. витрат на послуги адвоката.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

11 січня 2016 р.