Ухвала суду № 55695173, 09.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.02.16р. Справа № 904/9947/15За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук Полтавської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Царичанка Дніпропетровської області

про стягнення 1 636 031 грн. 35 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, дов. № 1697 від 07.12.15р.;

від відповідача: ОСОБА_2, ФОП.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 1 636 031 грн. 35 коп., з яких: 914 94 грн. 89 коп. - основний борг, 20 143 грн. 94 коп. - 3% річних, 359 396 грн. 49 коп. - інфляційні втрати, 341 996 грн. 03 коп. - пеня, відповідно до умов договору на поставку нафтопродуктів від 02.01.2010р. № 2.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що позивачем при зверненні до суду із позовними вимогами про стягнення заборгованості за товар, поставлений у період з 13.01.2010р. по 06.08.2010р., пропущено строк позовної давності, тривалість якого встановлена ст.. 257 ЦК України та становить 3 роки. Як зазначає відповідач, строк позовної давності щодо вимоги про оплату за спірним договором сплив 27.08.2013р., у зв'язку із чим вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Крім того, відповідач зауважує, що позивачем не надано жодних первинних документів на підтвердження заборгованості в сумі 980 730 грн. 80 коп., яка, як зазначає позивач, рахувалась за відповідачем на момент укладання спірного договору, а також будь-яких бухгалтерських документів на підтвердження сплати відповідачем вартості товару на суму 1 990 900 грн. 00 коп. До того ж договір, доданий позивачем до позову, викладений в іншій редакції ніж той, що наявний у відповідача в частині строку його дії та порядку оплати товару. Просив в позові відмовити.

21.12.2015р. на адресу суду надійшли письмові пояснення на відзив позивача від 21.12.2015, в яких останній пояснив, що після укладання спірного договору позивачем було вирішено викласти договір № 2 від 02.01.2010р. у більш детальному викладенні, у зв'язку із чим нова версія договору підписана сторонами без зауважень та заперечень з боку відповідача; екземпляр договору в новій редакції був отриманий відповідачем особисто. Щодо позовної давності зауважив, що договір діє до повного виконання сторонами грошових зобов'язань; крім того, відповідачем протягом дії договору постійно здійснювались часткові оплати заборгованості за отримані нафтопродукти, а останній платіж було внесено 30.10.2014р., що свідчить про переривання перебігу позовної давності, тому твердження відповідача про пропуск вказаного строку позивачем не відповідає дійсності.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2015р. по справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та провадження по справі зупинено.

22.01.2016р. на адресу господарського суду надійшли матеріали справи разом із клопотанням експерта від 20.01.2016р. № 09/20/21/273 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме:

ФОП ОСОБА_1:1. Головна книга; 2. Документи бухгалтерського обліку (рахунок 361) з первинними документами підтверджуючі поставку товару ФОП ОСОБА_2 згідно з договором на поставку нафтопродуктів №2 від 02.01.10р.; 3. Первинні бухгалтерські документи на повернення товару чи оплати за договором на поставку нафтопродуктів №2 від 02.01.10р.; 4. Первинні документи, виписки банку підтверджуючи оплату за поставлений товар за договором на поставку нафтопродуктів №2 від 02.01.10р.

ФОП ОСОБА_2: 1. Головна книга; 2. Документи бухгалтерського обліку (рахунок 631) з первинними документами підтверджуючі придбання товару у ФОП ОСОБА_1 згідно з договором на поставку нафтопродуктів №2 від 02.01.10р.; 3. Первинні бухгалтерські документи на повернення товару чи оплати за договором на поставку нафтопродуктів №2 від 02.01.10р.; 4. Виписки банку, платіжні доручення та інші документи підтверджуючи оплату за поставлений товар за договором на поставку нафтопродуктів №2 від 02.01.10р.

Одночасно, експерт у поданому клопотання просить суд конкретизувати поставлені на вирішення судово-економічної експертизи питання, а саме на підставі якого договору на поставку нафтопродуктів № 2 від 02.01.2010р. необхідно здійснити розрахунок заборгованості відповідача. Крім того, оскільки в договорах на поставку нафтопродуктів № 2 від 02.01.2010р. чітко не визначено дату початку нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, експерти просить суд дату початку здійснення вказаних нарахувань.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2016р. поновлене провадження у справі та призначене судове засідання для витребування у сторін документів, необхідних для виконання експертизи.

02.02.2016р. на адресу господарського суду надійшло клопотання експерта від 22.01.2016р. № 09/20/21/335, в якому останній повідомляє суд, що у зв'язку із значною поточною завантаженістю експертів лабораторії економічних експертиз, призначена судом експертиза може бути проведена в строк, що перевищує 90 календарних днів. Відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (із змінами) запропоновано суду погодити строк проведення даної експертизи. Крім того, експертом надано копію рахунку на оплату експертизи, оригінал якого направлено для оплати позивачу.

На адресу суду позивачем 04.02.2016р. та 09.02.2016р. подані витребувані судом документи, а саме: оригінали первинних бухгалтерських документів підтверджуючих поставку нафтопродуктів згідно договору №2 від 02.01.2010р.; журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості по рахунку № 361; виписки банку; головну книгу; відомості по рахунку № 361 (розрахунки з вітчизняними покупцями) за період січень 2010р. - січень 2014р.

Відповідач витребувані судом документи не надав. Подав заяву, в якій зазначає, що законодавством України не передбачений обов'язок фізичної особи-підприємця щодо ведення головної книги, тому головна книга відповідачем не велася. Крім того, в матеріалах справи наявні раніше надані відповідачем документи, а саме: розшифровка поставок та оплат, звіти, виписки банку тощо. Водночас, відповідач зауважив, що ФОП ОСОБА_2 не визнає справжності деяких первинних документів, наданих позивачем з підстав оригінальності підписів, а також даних, зазначених в первинних документах, які суперечать даним, зазначеним у податкових накладних.

Представник позивача у судому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог від 08.02.2016р., відповідно до якої збільшив розмір заявлених позовних вимог на суму сплаченої позивачем вартості експертного дослідження в розмірі 14 784 грн. 00 коп.

Господарський суд не приймає подану позивачем заяву в якості заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки витрати на оплату судової експертизи є судовими витратами, понесеними стороною під час судового розгляду справи, розподіл яких, за результатами судового розгляду визначений ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо клопотання експерта про конкретизування поставлених на вирішення судово-економічної експертизи питань, суд зазначає наступне.

Згідно змісту позовної заяви та додатків до неї, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються на договорі на поставку нафтопродуктів від 02.01.2010р. № 2 (т. 1, а.с. 17-19), тому й розрахунки основної заборгованості, 3% річних, пені й інфляційних втрат необхідно виконувати з урахуванням умов вказаного договору.

Крім того, суд зауважує, що за приписами ст. 692 Цивільного кодексу України, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд має право призначити судову експертизу.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Керуючись ст. 41, ч. 1 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 904/9947/15.

2. Для проведення судової експертизи по справі № 904/9947/15, що виконується Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, погодити проведення експертизи в термін більш ніж 90 календарних днів.

3. Повернути матеріали справи №904/9947/15 до Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. В.І. Леніна, 17) для проведення судової експертизи.

4. Поставити наступні питання на вирішення судової експертизи:

1) Чому дорівнює загальна сума заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з урахуванням наданих в матеріали справи документів та строків позовної давності?

2) Чи вірно виконано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 розрахунок суми боргу, 3% річних, пені та інфляційних втрат за договором на поставку нафтопродуктів від 02.01.2010р. № 2, з урахуванням первинних документів? Якщо ні, надати детальний розрахунок.

5. Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

6. Зобов'язати сторони у разі потреби надати експерту необхідні для проведення експертизи документи або виконати необхідні дії.

7. Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз надати господарському суду висновок судового експерта, який повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання, висновок повинен бути в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Суддя І.А. Рудь