Ухвала суду № 55694906, 23.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

23.12.2015р. Справа № 905/3647/15

Суддя господарського суду Донецької області Гринько С.Ю. розглянув матеріали заяви від 18.12.2015р. Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ

про вжиття запобіжних заходів.

СУТЬ ЗАЯВЛЕНОГО:

Від 17 грудня 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», м. Київ звернулося з позовною заявою про стягнення заборгованості до якої додана заява про вжиття запобіжних заходів № 55/2-08/1786-13218 та її копія щодо особи – Публічного акціонерного товариств «Концерн Стирол».

Заявник просить суд витребувати від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби відомості про наявність рахунків Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол», їх номери та назви відповідних установ в яких вони відкриті задля майбутнього наміру звернення до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти на рахунках Позичальника у зв’язку з існуванням ухилення Позичальником від сплати заборгованості та витрачання належних йому коштів на рахунках в інших банківських установах, відомості у яких відсутні у заявника.

Обґрунтовуючи заявлене, заявник посилається на договір № 476/31/1 від 25.08.2011 р. укладений між заявником та особою, щодо якої заявник просить застосувати запобіжні заходи, за яким Банк (заявник) надав Позичальнику (особа, щодо якої заявник просить застосувати запобіжні) на умовах повернення, строковості , платності, забезпеченості, та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 98000000,00 доларів США та терміном остаточного погашення не пізніше 26.02.2016 р. Заявник посилається на неналежне виконання Позичальником грошових зобов’язань за договором, у зв’язку з чим у Позичальника виникла заборгованість перед Банком в розмірі 7 006 552,89 доларів США та 60137,69 грн., на підставі чого заявником направлений позов до господарського суду Донецької області про стягнення даних сум з Позичальника.

Вивчивши матеріали заяви, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2015 року до господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про вжиття запобіжних заходів в формі витребування доказів.

Засоби забезпечення – це термінові тимчасові заходи, спрямовані на забезпечення позову або майнових прав заявника.

Підставою звернення з запобіжними заходами шляхом витребування у Державній податковій інспекції номери рахунків, назви відповідних установ в яких вони відкриті задля майбутнього наміру звернення до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти на рахунках Позичальника.

Вжиття засобів забезпечення є певною процесуальною гарантією забезпечення позову або майнових прав заявника, тобто гарантією захисту реального поновлення порушених матеріальних прав та охоронюваних законом інтересів зацікавлених осіб. З цією метою та як попереджувальний засіб від завдання значної шкоди заявникові, господарське процесуальне законодавство визначає підстави для застосування заходів забезпечення, а саме: невжиття таких заходів може ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення господарського суду або не відвернути завдання значної шкоди заявникові.

Підставою для вжиття запобіжних заходів позивач вказує неналежне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, прострочення заборгованості і можливість в подальшому звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти на рахунках Позичальника.

За цим, суд встановив, що перш за все, підставою заяви для вжиття запобіжних заходів є можливість невиконання боржником в майбутньому судового рішення за справою майнового характеру.

Другою підставою для застосування засобів забезпечення є наявність реальної загрози завдання значної шкоди заявникові. Необхідно зазначити, що неможливість виконання судового рішення в будь-якому випадку завдає заявникові матеріальної шкоди. Однак, якщо в першому випадку вжиття господарським судом засобів забезпечення пов’язано з наявністю обставин, що мають свідчити про неможливість виконання судового рішення, то в другому підставою для вжиття цих заходів є загроза завдання шкоди, наявність якої не залежить від можливості чи неможливості виконання судового рішення.

Запобіжні заходи вживаються господарським судом за заявою особи, яка має підстави побоюватися, що подання необхідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, а також підстави вважати, що її права порушено або існує реальна загроза їх порушення.

До господарського суду зацікавлені особи звертаються з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Розглядаючи справу по суті, приймаючи рішення, господарський суд захищає порушені або оспорювані суб’єктивні майнові права та охоронювані законом інтереси громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, та юридичних осіб різних форм власності.

Але реальне поновлення цих прав та інтересів можливе лише в рамках виконавчого провадження, на стадії примусового виконання судового рішення. Виконання судового рішення в межах виконавчого провадження зазвичай можливе лише за наявності у боржника необхідних коштів або майна. Саме для забезпечення реального виконання судового рішення та поновлення порушеного суб’єктивного права процесуальне законодавство передбачає можливість застосування господарським судом заходів забезпечення позову у вигляді розшуку всіх відкритих рахунків боржником в установах банків та майна, на яке можливо за ухвалою суду стягнення присудженого в грошовому еквіваленті боргу звернути стягнення.

Тягар доведення, за наявності підстав для вжиття заходів забезпечення, покладається на особу, яка подала заяву про вжиття запобіжних заходів.

Попри те, що невжиття заходів забезпечення позову в будь-якому випадку ускладнить або навіть унеможливить виконання судового рішення, зацікавлена сторона має довести наявність обставин, які на момент пред’явлення позову мають свідчити про реальну загрозу в майбутньому виконати рішення суду, тобто, залежно від предмета спору, мають підтверджувати відсутність у відповідача наявних грошових коштів (спірного майна) або виконання ним дій, спрямованих на його відчуження, передачу майна третім особам тощо.

Якщо заявник, обґрунтовуючи необхідність вжиття запобіжних заходів, посилається на наявність загрози завдання йому шкоди, він має навести докази про вчинення контрагентом дій, спрямованих на завдання шкоди, або наявність реальної загрози завдання шкоди, в тому числі зазначити характер завданої шкоди та її фактичний розмір.

Крім цього, за пунктом 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень (№ 512/5 від 02.04.2012 року із змінами та доповненнями 03.05.2015 року) тягар розшуку майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів покладається на органи державної виконавчої служби, які направляють запити до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, Державної казначейської служби України, банків, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і не офіційних.

Оскільки заявник, обґрунтовуючи необхідність вжиття запобіжних заходів, а саме витребування доказів, не врахував, що за статтею 38 Господарського процесуального кодексу України сторона по справі у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів тільки тоді, коли ненадання їх перешкоджає вирішенню спору по суті і відсутність таких доказів у заявника.

Заявник не довів і той факт, що на момент пред’явлення позову без отримання витребуваних відкритих банківських рахунків не зможе виконати рішення суду і, крім цього подана заява про вжиття запобіжних заходів разом з позовною заявою, що є порушенням ст. 43-4 Господарського процесуального кодексу України, тобто до подачі позовної заяви, за цим господарський суд відмовляє у заяві за недоведеністю підстав.

На підставі статті 43-1, 43-4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у заяві Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ про вжиття запобіжних заходів.

Копію ухвали направити заявнику.

Суддя С.Ю. Гринько