Ухвала суду № 55689285, 10.02.2016, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/14/16-к

Провадження № 1-кп/647/31/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участю секретаря Дзежик Л.О.,

за участю прокурора Баліошенко В.О.,

за участю захисника - адвоката Бузіна О.В.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12014230090001380 за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Бериславського районного суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, в тому числі ст.291 КПК України. В обґрунтування клопотання посилались на наступне:

- обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 складено прокурором Балуком М.Г., хоча в ньому зазначено, що досудове розслідування проводилось слідчим Купчаком О.С., при цьому в обвинувальному акті не зазначено підстав, з яких прокурор не погодився зі слідчим при складанні ним обвинувального акту;

- обвинувальний акт не містить відомостей про потерпілого. Так, в обвинувальному акті зазначено, що своїми діями ОСОБА_2 завдав шкоду державним інтересам у великих розмірах, при цьому особу (фізичну чи юридичну), яка діє від імені держави не зазначено. В обвинувальному акті окремим розділом не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

- в доданому до обвинувального акту реєстрі, який складено і підписано слідчим, не зазначено номер, найменування та час проведення такої процесуальної дії як роз'яснення прав підозрюваному.

- під час досудового розслідування мало місце порушення права обвинуваченого на захист.

Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання та вважав за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу. Тобто, обвинувальний акт є тим підсумковим документом досудового розслідування, який не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені як між собою, так і з доданими до обвинувального акта додатками згідно вимог ч.4 ст.291 КПК України. При цьому реєстр матеріалів досудового розслідування має відповідати вимогам ч.2 ст.109 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії").

Виходячи з практики ЄСПЛ, з часу допиту ОСОБА_2 у якості свідка слідчий зобовязаний був забезпечити його право на захист відповідно до ст.20 КПК України.

Під час допиту ОСОБА_2 як свідка 12.12.2014 року був присутній захисник - адвокат Бузін О.В. Слідчому до справи було надано повноваження захисника та договір, згідно якого останній викунує функції захисника, захищає права, свободи і законні інтереси свідка, підозрюваного і т.д. в кримінальному провадженні. Однак в подальшому усі слідчі дії проводилися у відсутність захисника обвинуваченого. При цьому обвинувачений пояснив, що під час пред'явлення підозри слідчий надав йому для підписання пам'ятку з правами та обов'язками та зразок заяви про здійснення досудового розслідування без участі захисника. Памятку він підписав, однак її не отримував, заяву переписав зі зразка, хоча він мав на той час захисника про що усно повідомляв слідчого.

Відмову від захисника, відповідно до вимог ч.2 ст.54 КПК України, слідчий не фіксував.

Згідно з ч.2 ст.20 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника. Зі змісту реєстру вбачається, що підозрюваному, обвинуваченому не були роз'яснені його права, зокрема право на захист.

Обвинувальний акт не містить відомості про захисника, розписка захисника про отримання обвинувального акту відсутня.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час досудового розслідування мало місце порушення права обвинуваченого на захист, без усунення якого не можливо призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом. Обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого, анкетні відомості кожного потерпілого, прізвище, ім'я, по-батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання, розмір шкоди, завданої правопорушенням, розмір витрат на залучення експерта, дату та місце його складання та затвердження.

Як вбачається із матеріалів справи - обвинувальний акт складений прокурором Балук М.Г. 28 грудня 2015 року, однак із реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається, що обвинувальний акт складався слідчим, передавався для затвердження прокурору, який не погодився і із яких мотивів склав самостійно обвинувальний акт, про що не зазначено і в обвинувальному акті.

Складення обвинувального акту без зазначення мотивів не згоди з обвинувальним актом складеним слідчим і не відображення цього в реєстрі матеріалів досудового розслідування свідчить про те, що дії прокурора не відповідають вимогам ст. 291 ч.1 КПК України, в той час як ст. 291 КПК України наводить вичерпний перелік дій і відомостей, які повинні міститись в обвинувальному акті і в матеріалах які додаються до акту і дій при його складанні тому їх відсутність - не відповідність свідчить про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору відповідно до ст. 314 КПК України.

Крім цього обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору і за тими підставами що всупереч п.3 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті відсутні відомості про потерпілого участь якого у кримінальному провадженні є обов'язковою, при цьому з текту обвинувального акту вбачається, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 вартість вузлів та агрегатів, що стали предметами привласнення склала 225724,25 гривень, з яких 81787,56 гривень не відшкодовано, тобто потерпілій особі була спричинена шкода і 81787,56 гривень такої шкоди не відшкодовано, жодних відомостей про потерпілого обвинувальний акт не містить.

З обвинувального акту вбачається, що діями ОСОБА_2 завдано шкоду державним інтересам у великих розмірах. Не зважаючи на встановлене, представник потерпілого в відповідності до вимог ст. 55-58 КПК України до участі в провадженні не залучений.

Усунення виявлених недоліків на стадії підготовчого або судового розгляду справи законом не передбачено, у зв'язку з чим обвинувальний акт із зазначених вище підстав підлягає поверненню прокурору, як такий що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12014230090001380 за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Суддя Р.Р.Волошин