Постанова № 55689019, 05.02.2016, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/2337/15-п

Номер провадження 3/580/2/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2016 року м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Чхайло О. В., при секретарі судового засідання - Івановій О.І., з участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, потерпілого - ОСОБА_3, розглянувши матеріали, які надійшли від Лебединського ВП (м. Лебедин) ГУНП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

за ст. 124 КУпАП;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 29.11.2015 року о 12:00 год. на автодорозі Суми-Лебедин на мосту через р. Псел. в с. Бишкінь Лебединського району Сумської області, керуючи автомобілем «Ford Transit» д/н 8396АС, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку руху, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України. В результаті даної ДТП вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що в той день близько 11 год. він за кермом автомобіля «Ford Transit» д/н 8396АС виїхав з м. Суми в напрямку м. Лебедин. На деяких ділянках дороги на той час була ожеледь у тому числі і в місці, де сталася ДТП, а саме на мосту через р. Псел біля с. Бишкінь. По цій причині він не зміг прийняти всі міри, які від нього залежали, щоб попередити цю ДТП. Вважає, що якби дорожня організація своєчасно обробила спецзасобами дорожнє покриття, то цього б не сталося.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 29.11.2015 року близько 12 год. він на своєму автомобілі марки «Toyota» їхав в напрямку м. Суми. Так як дорожнє покриття було складне, то він рухався приблизно зі швидкістю 30 км/год. Виїхавши на міст, він побачив, що на зустріч йому рухається автомобіль «Ford» білого кольору. Через деякий час цей автомобіль став зміщуватись в його бік. Після цього відбувся удар. Лівою частиною автомобіль «Ford» вдарив його автомобіль в ліве переднє колесо. Внаслідок цього його авто вдарилося ще й у відбійник мосту. Від удару спрацювали обидві подушки безпеки.

Свідок ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні, показав, що він перебував у той день в складі слідчо-оперативної групи і за повідомленням чергового виїхав разом з слідчим Безуглим П.В. за с. Бишкінь, де сталася ДТП з участю двох автомобілів. Коли вони закінчили описувати пригоду, надійшло повідомлення про ще одну ДТП на мосту біля с. Бишкінь. На службовому автомобілі вони підїхали і зупинилися перед автомобілем «Toyota» з лівого боку по напрямку до м. Лебедин. Вони відмітили гальмівні шляхи обох автомобілів. В цей час рух транспорту не зупинявся і проходив по правій стороні проїжджої частини дороги. На той момент на мосту була ожеледиця і він памятає, що дощ почався після 8 год. ранку. ОСОБА_1 йому повідомив про те, що на мосту його автомобіль стало заносити і по цій причину відбулася ДТП.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав покази, які є аналогічними показам свідка ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні, показав, що він виїхав в той день з м. Лебедин до м. Суми. Зранку йшов дощ, а температура повітря була мінусова і дорога зразу ж вкривалась кригою. Їхати було складно, а тому він увімкнув два мости та рухався другою передачею. Коли підїхав до місця пригоди, то сліди автомобіля «Ford» було чітко видно.

Свідок ОСОБА_7, допитана в судовому засіданні, показала, що в той день вона перебувала в автомобілі разом з ОСОБА_3 і коли вони виїхали на міст, то вона побачила, що їм на зустріч рухається автомобіль «Ford». Коли той перебував на мосту, його понесло на зустрічну смугу руху. Потім стався удар.

Свідок ОСОБА_8, допитаний в судовому засіданні, показав, що 29.11.2015 року в якості пасажира рухався з м. Суми на автомобілі, яким керував ОСОБА_1, і неподалік від мосту побачив автоаварію на дорозі. В звязку з тим, що там були працівники поліції вони вирішили їхати далі. Виїхавши на міст зі швидкістю 30 км/год., автомобіль потрапив у невелику ямку і їх стало зносити на зустрічну смугу руху. В цей час на дорозі в протилежному напрямку він побачив автомобіль чорного кольору, який на його думку рухався зі швидкістю близько 80-100 км/год. Дорожнє покриття на мосту було вкрите льодом близько 1-1,5 см. Після цього відбулося зіткнення автомобілів. Їх авто протягло по дорозі ще метрів 40. Він побачив, що на місці пасажира у легковому автомобілі перебувала жінка, яка хваталася чи за руки водія, чи за кермо, намагаючись уникнути ДТП, так як на його думку водій розгубився. Він вважає, що ДТП можливо було уникнути якби водій легкового автомобіля рухався з меншою швидкістю.

Вислухавши ОСОБА_1, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а доводи останнього та його захисника в тій частині, що 29.11.2015 року близько 12:00 год. були погані погодні умови (незадовільне дорожнє покриття), а саме спостерігалась ожеледь і відповідні дорожні служби на їх думку зобовязані були заздалегідь прийняти всі міри для того щоб покриття було в належному стані, а не порушення ПДР ОСОБА_1, не заслуговують на увагу.

Так, з повідомлення Лебединського ВП(м. Лебедин) ГУНП України в Сумській області № 791 від 26.01.2016 року, наданого на запит захисника ОСОБА_1, вбачається, що при обстеженні місця скоєння ДТП незадовільних дорожніх умов, які сприяли або стали причиною ДТП не виявлено. Терміни ліквідації зимової слизькості, які передбачені ДСТУ-3587-97, не порушені.

Даючи пояснення інспектору ВП (м. Лебедина) ОСОБА_4 ОСОБА_1 (а.с. 6) вказав, що він не зміг справитися з керуванням транспортним засобом після чого виїхав на смугу зустрічного руху з подальшим зіткненням з автомобілем НОМЕР_3, який рухався у зустрічному напрямку.

Потерпілий ОСОБА_3 як під час надання пояснень в ході складання адмінпротоколу (а.с.5), так і в судовому засіданні вказував на те, що автомобіль «Ford» виїхав на його смугу руху з подальшим зіткненням в ліву передню частину автомобіля. Також пояснив, що він рухався зі швидкістю близько 40 км/год.

Такі пояснення потерпілого ствердила свідок ОСОБА_7

Тому покази свідка ОСОБА_8 в тій частині, що автомобіль «Toyota» рухався зі швидкістю близько 80-100 км/год., а водій ОСОБА_3 розгубився і пасажирка намагалася запобігти ДТП в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Пояснення ОСОБА_3 про те, що пригода сталася саме на його смузі руху стверджуються також протоколом і фотоматеріалами, доданими до справи, та не заперечуються й самим ОСОБА_1

Пояснення ОСОБА_1 і сторони захисту, що на їхню думку за таких дорожньо-кліматичних умов швидкість, яку вибрав останній, а саме 30 км/год. була достатньою для уникнення ДТП суд вважає необєктивними, так як вони суперечать вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, де вказано, що «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку…».

На думку суду даних вимог ПДР водій ОСОБА_1 недотримався, так як швидкість руху, яку він вибрав, не відповідала дорожній обстановці і за таких обставин він не зміг впоратися з керуванням свого транспортного засобу, що привело до скоєння ДТП, а не погодні, дорожні умови.

Суд також не може погодитися з тим, що винним у ДТП є ОСОБА_3, бо той перевищив швидкість руху, не застосував гальмування, не вчинив інших дій щоб запобігти ДТП. Такі доводи сторони захисту нічим не стверджуються, а тому не знайшли свого підтвердження. При цьому суд приймає до уваги той факт, що зіткненні автомобілів відбулося саме на стороні руху автомобіля, яким керував потерпілий, а автомобіль «Ford» виїхав на зустрічну смугу.

Посилання сторони захисту на те, що при складанні протоколу інспектор субєктивно віднісся до факту дорожньо-транспортної пригоди, склав протокол лише на ОСОБА_1 і при цьому порушив вимоги КУпАП й відомчі нормативні документи, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, про що уже було вказано вище в мотивувальній частині постанови суду.

Також суд не приймає до уваги доводи захисника про те, що схема ДТП складена не належним чином, оскільки даний документи суд не покладає в основу свого рішення, а приймає до уваги протокол про адміністративне правопорушення та інші докази, зібрані в ході судового розгляду.

Оскільки вина ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди знайшла своє підтвердження в повному обсязі, то суд не може задовольнити клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у звязку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Щодо закриття провадження у справі в звязку з закінченням строків накладення на особу адміністративного стягнення, то в цій частині суд виходить з вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, яка говорить, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Тому двохмісячний строк, на який посилається захисник, застосуванню у даному випадку не підлягає.

Отже, суд вважає необхідним визнати ОСОБА_1 винним у скоєному і його дії слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП, так як він вчинив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Враховуючи викладене, обставини справи, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини притягнутого, що він свою вину не визнав, у скоєному не розкаявся, вважаю за необхідне обрати останньому стягнення, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень, а саме у виді штрафу.

За правилами ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 38, 124 КУпАП;

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (протоколом про адміністративне правопорушення від 29.11.2015 року серія АП2 № 182353) та стягнути з нього на користь держави штраф в розмірі 340 грн. зарахувавши дані кошти на розрахунковий рахунок 31111149700001, ГУК у Сумській області/ 21081300, код ЄДРПОУ 37970404, банк отримувача ГУК у Сумській області, МФО 837013.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 275,60 грн. на користь держави, отримувач коштів Лебединське УДКУСУ у Сумській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37345566, банк отримувача ГУДКУ в Сумській області, код банку отримувача (МФО) 837013, рахунок отримувача 31216206700214, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі до апеляційного суду Сумської області апеляційної скарги через Лебединський районний суд Сумської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк предявлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання три місяці з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Суддя: О. В. Чхайло