Рішення № 55688657, 02.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/46/16

Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І.

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Плавич Н.Д.

суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.

при секретарі - Коноваленко Х.В.

у відкритому судовому засіданні у присутності: представника компанії « НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп», по довіреності, ОСОБА_2

розглянула апеляційну скаргу представника компанії « НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп», який діє за довіреністю,

на рішення Київського районного суду м. Одеса від 02.12.2014р.

по справі за позовом ОСОБА_2 до компанії « НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп»

про зобов'язання повернути майно, -

ВСТАНОВИЛА:

в листопаді 2013р. позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 15.12.2010р. між компанією «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп» ( надалі- компанія) в особі повіреного (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір.

Відповідно до п.1.6 договору Іпотеки позичальником/ Іпотекодавцем ОСОБА_2 в іпотеку передано домоволодіння з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

В п.1.6.1 договору Іпотеки зазначено, що предметом Іпотеки є тільки домоволодіння з надвірними спорудами, а не майно, яке знаходиться в домоволодінні.

17.06.2013р. представники відповідача, скориставшись тимчасовою відсутністю його та членів його родини у домоволодінні, здійснили самочинний захват належного позивачу на праві власності домоволодіння з господарськими спорудами. Після захоплення будинку представники відповідача найняли охоронців і не пускають його та членів його родини до будинку, не дозволяють забрати власні речі, меблі, предмети побуту, речі, які є особистою власністю позивача і членів його родини за переліком, що зазначені в позовній заяві.(а.с.4-15,т1).

Стверджує, що все рухоме майно, що знаходиться в домоволодінні з господарськими спорудами, особисті речі, не є предметом договору Іпотеки, тому все це незаконно утримується відповідачем.

Наявність в домоволодінні АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачу, підтверджується Описом, складеним Страховою компанією «Остра». Позивач зазначав, що цей Опис став Додатком до Договору страхування всього рухомого майна. Внаслідок того, що відповідач захопив домоволодіння, позивач не встиг укласти договір Страхування всього переліченого в Описі майна.

Крім того, в домоволодінні АДРЕСА_1 знаходиться майно, що є особистою власністю родини позивача.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 316,317,319, 321, 387 ЦК України, позивач просив зобов'язати відповідача, компанію, в особі повіреного, повернути ОСОБА_2 належне йому на праві власності майно, яке знаходиться в домоволодінні з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

Одночасно з позовом про витребування майна позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом передачі майна, що знаходиться в будинку на зберігання ОСОБА_4 (а.с.16-20,т1)

Ухвалою суду першої інстанції від 20.11.2013р. в задоволені заяви про забезпечення позову в спосіб, який обрав позивач, відмовлено (а.с.41- 42, т1).

Представник позивача ОСОБА_2 по довіреності, подав заяву про розгляд позову ОСОБА_2 за його відсутності (а.с.55, т1).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2014р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково (а.с.108-113 т.1).

За заявою представника компанії ухвалою місцевого суду від 06.10.2014 р. скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2014р

При повторному розгляді справи рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2014р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково (а.с.241-247 т.1).

Суд зобов'язав компанію повернути ОСОБА_2 майно, що знаходиться в домоволодінні з надвірними спорудами за АДРЕСА_1, та складається з наступного:

Кабінет:

1.Диван французький (дерево + велюр), оливковий. 2.Стіл дерев'яний. 3..Крісло шкіряне. 4.Тумба під комп'ютер. 5.Вбудована шафа червоного дерева. 6. Картина (масло).

Вітальня 1-го поверху:

1.Піаніно Westermaner BERLIN. 2.Столовий гарнітур 9 предметів (стіл + 8 стільців). 3.Диван шкіряний 2 місця САLIА. 4 .Диван шкіряний 3 місця САLIА.

5. Крісла шкіряні 2 шт. САLIА. 6. ТВ SONY 60 LCD.7.тумба під телевізор. 8. Шкура підлогова зебра (натуральна). 9. стіл круглий. 10. картини масло 4 шт. 11. світильник + 2 бра. 12. Акваріум.

Кухня:

1.Меблі з магазину «Каштан» виробництва Італія. 2.ТВ SONY 32 LCD. 3.Холодильник Siemens Side by Side. 4.Кава-машина Siemens. 5.Ящик підігріву посуду Siemens. 6.Мікрохвильова піч Siemens. 7.Варильна поверхня Siemens. 8.Духовка-пароварка Siemens. 9.Мийка кухонна Porshe DESIGN. 10.Кухонні меблі - (стіл (скло, дерево) + 4 стільці). 11. Барні стільці - 2 шт.

Бойлерна.

1.Бойлер. 2.Машина пральна Siemens S16-74. 3.Машина сушильна 46-51.

4.Програматор Viessmann VITOTRONIC 300-k typ MW2. 5.Парогенератор SAWO Finland STS90 (9kW). 5.Мийка постирочна керамічна виробництва Італія «Dolamite».

Спальня № 1

1.ТВ SONYL 55 LCD. 2.Ліжко. 3.Тумби приліжкові - 2 шт. 4.Комод. 5.ТВ тумба.

Ванна спальні № 1

1.Ванні меблі «Мойдодир» Villeroy&BOSH Memento трьохсекційний умивальник на 2 крани 2.Ванна Jacuzzi. 3.ТВ SONY 32 LCD. 4.Душова кабіна - піддон, Philipp Stark - скло. 5.Унітаз -Villeroy&BOSH. 6.Біде -Villeroy&BOSH. 7.Сушка для рушників Магgaroli 8.Змішувачі Zuceneti (1-й термозмішувач в душі, 2-й на біде)

Хол 2-го поверху

1.Диван трьохсекційний французький, дерево, велюр. 2.Крісло. 3.Пуф. 4.Консоль різьблена дерев'яна.

Ванна № 2

1.Шафа в ванній Philipp Stark. 2.Умивальник на 2 споживача Саtalano. 3.Біде Саtalano.

4.Унітаз Саtalano. 5.Термозмішувач у ванній GESSI. 6.Змішувач GESSI на умивальнику

7.Сушка для рушників Магgaroli

Дитяча № 1

1.Ліжко Мonte Cristo Mobil. 2.Тумби приліжкові 2 шт. Мonte Cristo Mobil

3.Комод Мonte Cristo Mobil. 4.Картина (масло)

Хол

1.Люстра кришталь Чехія Пресціоза

Мансардний поверх

1.Душова кабіна, кран. 2.Умивальник Villeroy&BOSH. 3.Унітаз Villeroy&BOSH

4.Змішувачі Villeroy&BOSH на умивальнику. 5.Змішувач душу GROHE

Дитячий кабінет

1.Стіл дерев'яний. 2.Прикладний стіл. 3.Диван. 4.Крісло офісне

Гостьовий дім

1.ХОЛОДИЛЬНИК Siemens. 2.Варильна поверхня Whігірооl. 3.Духовка Whігірооl

4.Кухонні меблі та витяжка. 5.Диван. 6.Стіл скляний + тумба. 7.Ліжко, дуб

8.Тумби приліжкові - 2 шт. дуб. 9.Шафа, дуб. 10.Комод, дуб. 11.Ванна. 12.Унітаз

13.Умивальник

Гараж

1.Роллетна система Ногmann.

Тераса

1.Барбекю. 2.ТВ SONYL 32 Bravia LCD

Садові меблі

1.Ліжко «Елеганс» 2 шт. 2.Тумби «Елеганс» 2 шт. 3.Матрац «Шарлотта» 180 х 200 - 2 шт.

4. Матрац «Шарлотта» 160 х 200

Спальня «М.С.»:

1.Ліжко 180 х 200 - 1 шт. 2.Тумбочки 2 шт. 3.Комод 1 шт.

Спальня «Ла-Скала»:

1. Шафа дводверна 1 шт. 2.Ліжко 180x200-1 шт. 3.Тумбочки 2 шт.4. Комод 1 шт. 5.Трап 1 шт.6.Постіль бамбук 3 шт. 7.Рушник 80 х 140 - 8 шт. 8.Рушник 50 х 80 - 8 шт. 9.Постіль Трен 1 шт. 10. Килим Сагоl. 11.Комплект меблів Вегgamo. 12.Стіл та 2 стільця. 13.Кондиціонери 8 шт. (а.с.241-247,т1).

З апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеса від 02.12.2014р. звернувся представник відповідача, компанії «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп», просить скасувати рішення місцевого суду, ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в позові в повному обсязі його вимог, посилаючись на те, що рішення є необґрунтованим, постановлено з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

В апеляційному суді представники компанії, які діяли почергово по довіреностям, доводи апеляційної скарги підтримали.

Позивач ОСОБА_2 вважає рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга компанії підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2 частково, суд виходив з того, що позивачем доведена належність йому на праві власності майна, що знаходиться в будинку шляхом надання чеків, накладних, копій договорів купівлі - продажу, актів виконаних робіт, договорів поставки та інше. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що майно, перелік якого наведений позивачем, знаходиться в домоволодінні, є власністю позивача, тому підлягає поверненню, за виключенням деяких предметів облаштування будинку (басейн, система очищення води, ставку, тощо), які не підлягають поверненню.

Колегія з вказаним висновком суду не погоджується.

У відповідності з вимогами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Підставою позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння ( це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача).

З позиції процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.

Позивач мав надати докази того, що його майно, про витребування якого ним заявлений позов, на праві власності належить йому, та те, що вказане майно залишилося в домоволодінні і є в натурі у відповідача.

Обставини справи наступні.

15.12.2010 р. між компанією «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТ корп» і компанією «Avior Shipping Limited» укладено договір, на підставі якого останній надано позику 1350000 доларів США під 18% річних.

В забезпечення виконання умов договору позики боржником, компанією «Avior Shipping Limited», компанія НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп» уклала з ОСОБА_2 Іпотечний договір від 15.12.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за №5382.

За умовами Іпотечного договору Іпотекодавець ОСОБА_2 передав в іпотеку компанії «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корпорейшн» ( іпотекодержатель) домоволодіння з надвірними спорудами АДРЕСА_1 житловою площею 251,0 кв.м, загальною площею 585.5 кв.м, власником якого був іпотекодавець.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 07.03.2013р. задоволено позов компанії «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп» до ОСОБА_2, про визнання за Іпотекодержателем, компанією права власності на домоволодіння з надвірними спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 585,5 кв.м, житловою площею 251,0 кв.м, яке складається в цілому з: літ. «А» житлового цегляного будинку, літ. «Б» гаражу з терасою; № 1-4 огорожі; І - басейну, розташованому на земельній ділянці площею 890 кв.м з кадастровим номером 5110136900:27:011:0197.

Право власності відповідача, компанії, на вказане домоволодіння було зареєстровано 27.03.2013р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності(а.с.60-61,т1).

При зверненні з позовом про витребування майна, позивач посилався на те, що спірне майно, перелік якого наведений ним в позові, належить йому на праві власності.

В підтвердження того, що в домоволінні АДРЕСА_1 залишилися меблі, предмети побуту, інтер'єру, особисті речі, які є власністю позивача і членів його родини, позивач ОСОБА_2 приєднав до своєї позовної заяви наступні копії:

накладні на ім'я замовника ОСОБА_2 на поставку меблів ( спальні, матраци) від 01.05.2013р.(а.с.28,29);

накладна на текстиль ( дата визначена нечітко, відсутні данні про замовника) (а.с.31);

договір на поставку меблів від 13.05.2013р.( відсутні данні про замовника) (а.с.32);

документ про оплату вартості та установки «акваріума» в домоволодінні АДРЕСА_1 з датою 11.07.2008р.(а.с.62);

накладну від 21.09.2009р., накладну від 10.09.2009р. на придбання меблів - платник ОСОБА_2 (а.с.63);

товарні чеки: 30.09.2008р., 23.10.2008р., 13.11.2009р.,13.11.2009р. на придбання меблів та предметів побуту (а.с.64);

договір на поставку товару між ОСОБА_2 та магазином «Санта роза» від 14.10.2008р.(а.с.65-68);

замовлення ОСОБА_2 від 28.11.2008р. на поставку меблі за адресою АДРЕСА_2 ( адреса будинку, де знаходиться майно ОСОБА_2 АДРЕСА_1)(а.с.69-71);

товарний чек від 09.06.2008р.на поставку сантехнічних приладів (а.с.72-74);

товарний чек і договір на поставку товару від 12.06.2008р. - адреса не зазначена (а.с.75-80);

комерційна пропозиція від 18.06.2008р. «на меблеві модулі» - адреса відсутня (а.с.81-82);

комерційна пропозиція магазина «Каштан» від 19.06.2008р. адреса та прізвище покупця не зазначено (а.с.83);

договір поставки кухні, укладений ОСОБА_2 від 09.09.2009р.(а.с.84-85);

чек на поставку садової меблі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.90);

товарний чек від 22.10.2009р.(а.с.91);

договір купівлі - продажу меблів від 23.11.2009р., укладений на ім'я дружини позивача ОСОБА_5.(а.с.92-93);

рахунок - фактура на придбання предметів побуту від 23.11.2009р.(а.с.94);

акт виконаних робіт від 20.05.2009р.(а.с.95);

накладна від 15.09.2009р.(а.с.96);

накладна від 15.09.2009р.(а.с.97);

накладна від 15.09.2009р.(а.с.98);

накладна від 15.09.2009р.(а.с.99);

договір з замовником на вітражі (а.с.101);

товарний чек на кухню від 03.02.2009р.(а.с.102);

товарний чек від 03.02.2009р. (а.с.103). Копії документів знаходяться у першому томі цивільної справи в двох томах.

Аналізуючи документи, що представлені позивачем в підтвердження права власності, колегія виходить з того, що у 2008-2009р. позивач здійснював ремонтні роботи у домоволодінні АДРЕСА_1, упорядковував будинок, купував меблі, сантехнічні прилади, предмети побуту та інтер'єру.

Між тим накладні, чеки, договори на поставку меблів, предметів побуту за 2008-2009р.р. не можна вважати доказом того, що зазначені речі залишилися в домоволодінні на час пред'явлення позову про зобов'язання повернути майно в листопаді 2013р.

Так, деякі чеки, накладні, договори не містять інформації про те, що саме ці меблі й предмети побуту, які позивач вимагає повернути як свою власність, є предметом спору.

Декілька накладних, договорів не містить інформації, хто замовник, куди поставлялися предмети побуту та меблі.

Крім того, чекі, накладні, які надав позивач, не охоплюють за своєю кількістю всіх предметів побуту, меблів, що зазначив у свому позові ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_2 в підтвердження своїх вимог надав накладну на ім'я замовника ОСОБА_2 на поставку меблів ( спальні, матраци) від 01.05.2013р.(а.с.28,29), договір на поставку меблів від 13.05.2013р.(а.с.32), накладну на текстиль (а.с.31).

За доводами позивача, та висновком місцевого суду вказані документи є доказом того, що все, що зазначено в накладних за травень 2013р. є власністю позивача та незаконно утримується відповідачем, тому підлягає поверненню.

По матеріалам встановлено, що станом на 27.03.2013р. власником домоволодіння АДРЕСА_1 вже стала компанія « НОРСОН ІНВЕСТМЕНТ корп.» (а.с.60-61,т1). В квітні 2013р. в Київському районному суді м. Одеси розглядався спір за позовом компанії «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп» до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, виселення. Вказане підтверджується рішенням суду від 29.04.2013р.(а.с.58-59,т1).

З урахуванням того, що новим власником домоволодіння станом на 27.03.2013р., стала компанія, при наявності спору щодо домоволодіння АДРЕСА_1 між новим власником та наймачем, колегія критично ставиться до доводів позивача, що придбавши меблі, матраци по накладним в травні 2013р. ОСОБА_2 доставив все придбане ним майно в будинок, який йому вже не належав на праві власності.

В підтвердження того, що в домоволодінні АДРЕСА_1 знаходиться його власність, меблі, предмети побуту, які незаконно утримує відповідач, позивач приєднав до позовної заяви на трьох аркушах ксерокопію «додатку до договору Страхування» з переліком предметів побуту та меблів.

Колегією звернуто увагу, що проти кожного предмету побуту, меблів, інтер'єру стоїть запис про вартість цього майна, який зроблений рукою « в іноземній валюті (доларах США) (а.с.а.с.25-27,т1). Позивач пояснював, що мав намір укласти договір Страхування, був підготовлений проект, до якого виготовлений Опис майна. За поясненнями позивача сам договір Страхування він не встиг оформити, оскільки його будинок захопив відповідач.

Аналізуючи документ - Опис майна, що надав позивач, колегія дійшла висновку, що він не може бути доказом того, що всі рухомі речі, які зазначені в Описі, відповідач утримує в домоволодінні.

Опис майна має два підпису, це підпис ОСОБА_2, та підпис особи за прізвищем «В.В.Бурмістр - начальник відділу регулювання збитків СК « Остра» (а.с.25-27т1). Разом з тим, договір Страхування, у встановленому законом порядку не укладений та не зареєстрований.

Таким чином відсутній допустимий доказ того, що все майно, що вказане в «проекті до договору Страхування» знаходилося та знаходиться в домоволодіння АДРЕСА_1 та утримується відповідачем.

Колегія на підставі ухвал від 13.10.2015р., та 01.12.2015р. витребувала матеріали виконавчих проваджень з метою перевірки, чи було здійснено опис (меблів, предметів побуту) в домоволодінні АДРЕСА_1 та чи не передавалося майно на зберігання іншій особі при проведені виконавчих дій.

До апеляційного суду Одеської області з відділу примусового виконання рішень Головного управляння юстиції надійшов лист від 29.01.2016р. ( приєднаний до матеріалів справи) за змістом якого в архіві відділу відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Одеса від 29.04.2013р., хоча при перевірці бази ЄДРВП встановлено, що таке виконавче провадження у відділі на виконанні перебувало.

З Першого Київського відділу ДВС ОМУЮ надіслали копію виконавчого провадження №325 /4 , яке було відкрито за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2014р.

У вказаному виконавчому провадженні також відсутній опис майна ( меблів, предметів побуту) домоволодіння АДРЕСА_1.

У виконавчому провадженні є лист за підписом ОСОБА_10

В листі від 25.02.2015р. на ім'я начальника Першого Київського відділу ДВС ОСОБА_10 зазначала, що на підставі договору купівлі - продажу від 24.12.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, домоволодіння АДРЕСА_1 належить їй на праві власності, всі меблі в будинку належать їй, придбані нею при заселенні в будинок, на зберігання їй будь - які речі не передавалися (а.с.31 виконавчого провадження№325/4, яке приєднано до цивільної справи).

Колегія перевірила вказану інформацію та встановила, що дійсно, на підставі договору купівлі - продажу від 24.12.2014р., який був укладений між компанією «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп» (продавець) та ОСОБА_10 (покупець) , посвідченого приватним нотаріусом, а також додатку до договору між цими ж сторонами від 11.02.2015р., посвідченого приватним нотаріусом, ОСОБА_10 є власником домоволодіння з господарськими спорудами АДРЕСА_1 (ксерокопії договорів приєднані до справи).

При розгляді справи в апеляційному суді позивач ОСОБА_2, його представник, яка приймала участь в судових засіданнях апеляційного суду, не заявляли клопотань про витребування та перевірки доказів.

За позицією сторони позивача судом першої інстанції проведена значна робота, в справі достатньо доказів, що підтверджують законність вимог позивача. Не заявлялося жодного клопотання щодо вчинення процесуальних дій про витребування доказів або їх перевірку.

Судом першої інстанції по справі за позовом ОСОБА_2 про зобов'язання повернути майно рішення постановлювалися двічи: 21.02.2014р. (а.с.108-113), і 02.12.2014р. (а.с.241-246,т1).

При цьому, представник позивача ОСОБА_2, сам позивач ОСОБА_2, представник відповідача подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.233, 238, 239,т1). Кожна сторона, в тому числі позивач, його представник вважали за можливе, щоб спір про повернення майна розглядався без їх участі.

За висновком колегії позивач та його представник не вважали за необхідне скористуватись правами, які гарантовані ст.10 ЦПК України (Змагальність сторін).

Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлений цим Кодексом (ч3ст.10 ЦПК України).

При зверненні до суду з позовом про витребування майна позивач ОСОБА_2 одночасно подав заяву про забезпечення позову шляхом передачі майна, що знаходиться в домоволодінні АДРЕСА_1 на зберігання ОСОБА_4 (а.с.16-20).

Ухвалою суду першої інстанції від 20.11.2013р. в задоволені клопотання про забезпечення позову відмовлено(а.с.41-42,т1).

Позивач вказану ухвалу в апеляційному порядку не оскаржував. Більш того, ним та його представником в суді першої інстанції не було заявлено клопотань щодо забезпечення позову в інший спосіб, шляхом опису майна, його оцінки.

При задоволені позову ОСОБА_2 про повернення йому майна в резолютивній частині рішення суду зазначено лише перелік майна, що підлягає поверненню без визначення його вартості та індивідуальних особливостей.

За висновком колегії, кожна річ має свою ціну, яка визначається за згодою сторін або за оцінкою фахівців, з урахуванням часу експлуатації цих речей. Питання про ціну майна, що вимагає повернути позивач, протягом розгляду справи не ставилося і не з'ясовувалося

В підтвердження своїх доводів про те, що відповідач утримує його майно, позивач приєднав до матеріалів справи витяг з сайту реєлторів з продажу будинків в м. Одесі, фотознімки кімнат будинку, на яких відображені меблі, предмети побуту. Позивач стверджує, що меблі та предмети побуту є його власністю, та це підтверджує, що всі ці речі утримує відповідач. За поясненнями позивача будинок АДРЕСА_1 виставлений на продаж, за інформацією покупців, які оглядають будинок, всі меблі, предмети побуту, знаходяться в будинку.

Колегія, аналізуючи вказані доводи, дійшла висновку, що витяги з сайту ріелторів або фотознімки, які надав для огляду позивач, при відсутності інформації, коли вони зроблені, не дають підставу для висновку, що все це рухоме майно знаходиться в будинку, є в натурі та утримуються відповідачем.

Позивач посилався на те, що відповідач незаконно заволодів домоволодінням, який належав йому на праві власності і саме в такий незаконний спосіб утримує його майно.

В матеріалах справи є копія постанови про закриття кримінального провадження від 22.11.2013р., внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.11.2013р. за ознаками ст. 185ч3 КК України. В постанові зазначено, що нібито «ОСОБА_11 (повірений компанії в Україні, разом з ОСОБА_9 за допомогою співробітників державної виконавчої служби ОМУЮ шляхом пошкодження замків вхідних дверей проникли в домоволодіння за адресою м. АДРЕСА_1, після чого вкрали майно ОСОБА_2

В ході проведення досудового розслідування були проведені необхідні заходи для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, однак встановити достатні докази для підтвердження факту даного злочину не виявилося можливим, у зв'язку з чим було прийняте рішення про закриття кримінального провадження» (а.с.57,т1).

За висновком колегії вказаний документ спростовує доводи позивача, що відповідач самочинно захопив його домоволодіння, а також речі, які залишилися в ньому, оскільки в постанові зазначено, що виконавчі дії проводилися співробітниками державної виконавчої служби.

Надавши оцінку доказам, що зібрані по справі, поясненням і доводам позивача, запереченням представника відповідача, доказам, що надав позивач в підтвердження своїх вимог, колегія дійшла висновку, що з урахуванням вимог процесуального права позивач не надав допустимих доказів тому, що майно, про витребування якого ним заявлений позов, на праві власності належить йому, що вказане майно залишилося в домоволодінні і є в натурі, утримується відповідачем.

Порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права дає підставу для скасування рішення місцевого суду, у відповідності з вимогами ст. 314ч2 ЦПК України по справі постановюється нове рішення про відмову позивачу ОСОБА_2 в позові до компанії «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп.» про повернення майна.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2, 309ч1п.п.3, 4, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу представника компанії «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп» задовольнити, рішення Київського районного суду м.Одеси від 02.12.2014р. по справі за позовом ОСОБА_2 до компанії «НОРСОН ІНВЕСТМЕНТС корп» про зобов'язання повернути рухоме майно,- скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_2 до компанії «Норсон інвестментс корп» про зобов'язання повернути майно, яке знаходиться в домоволодінні з господарськими спорудами АДРЕСА_1

Рішення набирає чинності негайно після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Н.Д. Плавич

Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська