Ухвала суду № 55687710, 10.02.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1510/4639/12

Провадження № 2/500/1090/16

УХВАЛА

Іменем України

10 лютого 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Баннікової Н.В.

при секретарі Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ізмаїл в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення сум боргу за договорами позики.

Відповідачем подано до суду заяву про забезпечення доказів, а саме: допит свідка ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1), який може підтвердити факт того, що відповідачем ОСОБА_1 розписка була написана під примусом та тиском.

У судовому засіданні відповідач заяву підтримав.

Заслухавши відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Доказами, згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором, проте, це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Проте, відповідач договір позики від 21.02.2010 р. шляхом подачі позовної заяви про визнання договору недійсним не оспорює.

Разом з цим, у відповідності до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд розяснює відповідачу право звернутись із відповідним позовом до суду про визнання договору позики недійсним з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 1051 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 57, 59, 133-135,137, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про забезпечення доказів - допит свідка - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис) З оригіналом згідно: Суддя:ОСОБА_4