Рішення № 55686348, 09.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/30328/13-ц Провадження № 22-ц/772/12/2016Головуючий в суді першої інстанції Борисюк І. Е.Категорія 5 Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Войтко Ю.Б..,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2015 року в цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про виділення частки в натурі з майна та припинення права власності, -

встановила:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділення частки в натурі.

Свої вимоги мотивувала тим, що їй та відповідачці на праві спільної часткової власності належить будинковолодіння загальною площею 208,5 кв. м., яке розташоване в АДРЕСА_1. Вона є власницею 11/25 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, решта 14/25 - належать відповідачці ОСОБА_3

Посилаючись на відсутність згоди між співвласниками щодо самочинно побудованих будівель та її бажання користуватися конкретним матеріальним благом просила виділити її частку в натурі згідно висновку судово-будівельної технічної експертизи.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просила рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав, просив виділити позивачці в натурі частину житлового будинку згідно варіанту №1 додатку №1 додаткової судової будівельно-технічної експертизи №232, складеної ТОВ «Подільський центр судових експертиз» 10 грудня 2015 року.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_7 проти задоволення апеляційної скарги заперечували посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції є законними і обґрунтованими.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що право позивачки на виділ своєї частки із спірного будинковолодіння в натурі не підлягає судовому захисту оскільки мають місце самочинні добудови до цього будинку, які є законною перешкодою у вирішенні порушених позивачкою питань.

Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися неможливо.

Згідно свідоцтва про право власності від 25 жовтня 2006 року, виданого державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори на підставі ст. 60 СК України серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 належить 11/25 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, розташованого в АДРЕСА_1 (7) ( т. 2, а.с. 4).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 грудня 1990 року ОСОБА_3 належить 14/25 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, розташованого в АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 24).

Площа та конфігурація приміщень, право на які виникло у сторін - співвласників спірного будинку на підставі зазначених правовстановлюючих документів не змінено, що зафіксовано й відображено КП БТІ у технічних паспортах та у технічному паспорті, виготовленому ПП «Практик Буд» станом на 28.10.2015 року (т. 2, а.с. 154-158).

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами третьою, четвертою статті 357 ЦК України передбачено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна; співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією №55.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції №55 передбачено, що не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно - Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (стаття 41 Конституції України).

В практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, за допомогою яких слід оцінювати відповідність втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого Протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого Протоколу, якщо б хоча одного критерію не буде додержано.

З урахуванням практики ЄСПЛ щодо застосування статті 1 Першого Протоколу та згідно із засадами українського цивільного законодавства припинення права власності особи на майно допустиме тільки з підстав, чітко визначених законом.

Припинення права власності з підстав, коли фізична особа-власник здійснила самочинно добудову до належного їй на праві спільної часткової власності будинку національним законодавством не передбачено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що реальний поділ будинковолодіння, приміщення якого не є і не були самочинними не потягне за собою порушення суспільного інтересу та приватного інтересу відповідачки ОСОБА_3

У справі було проведено судово-будівельну технічну експертизу у суді першої інстанції та додаткову судово-будівельну технічну експертизу у суді апеляційної інстанції, в яких експертом запропоновані можливі варіанти поділу спірного будинковолодіння.

На підставі ст. 152 ЖК Української РСР, рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.02.2009 року №375 «Про надання дозволів на переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, під час судового розгляду», та ч. 1 ст. 52, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначені висновки судових експертиз погоджені органом місцевого самоврядування (т. 1, а.с. 207, т. 2, а.с. 248).

Визначаючи можливий варіант поділу спільного будинковолодіння в натурі колегія суддів виходить з того, що найоптимальнішим і таким, що потребує найменше затрат на перебудову, а також відповідає фактичному порядку користування, є варіант №1 додатку №1 висновку додаткової судово-будівельної технічної експертизи №232, складеного ТОВ «Подільський центр судових експертиз» 10.12.2015 року, який порівняно з іншими варіантами запропонованими експертом є повним і обґрунтованим.

Отже апеляційним судом встановлено, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З цих же підстав колегія суддів не приймає до уваги доводи представника відповідача та третьої особи, які збігаються з висновками суду першої інстанції, що оскаржується.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про виділення частки в натурі з майна та припинення права власності.

Виділити ОСОБА_2 в натурі 11/25 частки будинковолодіння АДРЕСА_1, частину житлового будинку літ. «А» площею 31,9 м2, до складу якої входить: кімната 1-3 - площею 15,9 м2, коридор 3-1 площею 5,6 м2, кухня 3-2 площею 10,4 м2, сарай літ. «Д», погріб під частиною будівлі літ. «Д/п», убиральню літ. «Ж», ? воріт № 4, ? хвіртки № 5 згідно варіанту 1 додатку 1 додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 232 складеного ТОВ «Подільський центр судових експертиз» 10.12.2015 року.

Виділити ОСОБА_3 в натурі 14/25 частки будинковолодіння АДРЕСА_1, частину житлового будинку літ. «А» площею 37,7 м2 до складу якої входять: кімната 2-5 площею 17,8 м2, частина кімнати 2-6 пл. 19,9 м2, прибудову літ. «а1», убиральню літ. «Е», ? воріт № 4, ? хвіртки № 5 згідно варіанту 1 додатку 1 додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 232 складеного ТОВ «Подільський центр судових експертиз» 10.12.2015 року.

ОСОБА_2 влаштувати дверний отвір між кімнатою 1-3 і коридором 3-1.

Припинити право спільної часткової власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки у розмірі 35 902 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

"З оригіналом вірно"

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.