Рішення № 55684435, 04.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/614/16 Головуючий 1 інстанції: Вікторова В.В.

Справа № 642/8621/15-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Кіпенко І.С., Шаповал Н.М.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути зі ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № HАН2АК14350009 від 14.02.2008 року, а також судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги вказують на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду у межах позовної давності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову, виходив з того, що право позивача порушено, підлягає захисту, але позивач пропустив строк позовної давності.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції і на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення і ухвалює нове з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. А позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 отримала згідного договору кредиту грошові кошти.

ОСОБА_3 . не заперечує проти того, що нею були отриманні гроші у сумі зазначеній позивачем, але вважає, що не має заборгованості за кредитним договором і посилається на довідку від 11.03.209 року видану на ім'я УДАІ УМВС в Харківській області про відсутність заборгованості.

Довідки, яка б була видана на ім'я боржника про відсутність заборгованості за кредитним договором, у відповідача не має.

В судовому засіданні з пояснень позивача і відповідача встановлено, що довідка, на яку посилається відповідач, була видана для зняття заборони на відчуження транспортного засобу з метою його реалізації для погашення заборгованості і гроші отримання від продажу автомобіля були перераховані Банку в рахунок заборгованості, але їх не було достатньо до повного погашення кредиту. Платежів для повного погашення кредиту відповідач не здійснив, а тому і виникла заборгованість

Позивач довів, що гроші від реалізації автомобіля були враховані в погашення тіла кредиту та прострочених за кредитом проценті, що не заперечується відповідачем.

З кредитно-заставного №НАН2АК14350009 від 14.02.2008 року вбачається, що Банк зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит, а вона зобов'язується повернути кредитні гроші та сплатити проценти за користування та комісійної винагороди ті інші передбачені договором платежі.

Відповідач станом на 28.09.2015 року має заборгованість, яка відповідно до пояснювальної записки відповідача від 01.02.2016 року становить 18477грн.57 коп., з якої заборгованість за кредитом 8587 грн.31 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 2751 грн.98 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом 898 грн.15коп., штраф (фіксована частина) - 250 грн., процентна складова - 897 грн. 98 коп., пеня в сумі 5122 грн. 15 коп.

Щодо доводу відповідача стосовно застосування строку позовної давності, то судова колегія з цим не погоджується і не вбачає підстав для застосування строків позовної давності.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі

Як вбачається з п.17.1.5. договору дата погашення кредиту встановлена сторонами 13.02.2013 року. В п.14.11 кредитно-заставного договору зазначено, що сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю у 5 років.

Початок перебігу позовної давності передбачено ст.. 261 ЦК України і ч. 5 якої встановлює, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Термін дії кредитного договору встановлено до 13.02.2013 року. З урахуванням п'яти річного строку позовної давності, строк позовної давності спливає 13.02.2018 року. Позивав з позовом до суду звернувся 12.10.2015 року, тобто в межах строків позовної давності.

Судова колегія позовні вимоги позивача задовольняє частково, оскільки стягує пеню лише за один рік, за згодою позивача і згідно його розрахунку, а позовні вимоги містили вимоги про стягнення пені за весь час заборгованості.

Судові витрати на користь позивача судова колегія стягує відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України. Судові витрати складають 2557 грн. 80 коп., а саме судовій збір сплачений при подачі позовної заяви - 1218 грн. та при подачі апеляційної скарги - 1339грн.80 коп. і підлягають стягненню з ОСОБА_3

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач частково довів свій позов.

Керуючись ст..ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №НАН2АК14350009 від 14.02.2008 року в сумі 18477грн.57 коп., з якої заборгованість за кредитом - 8587 грн.31 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 2751 грн.98 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом -898грн.15 коп, штраф (фіксована частина) - 250 грн., процентна складова - 897 грн. 98 коп., пеня в сумі 5122 грн. 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий з бір в сумі 2557 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії