Ухвала суду № 55683887, 04.02.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бабенко Ю. П.

Cправа № 644/8185/14-ц

Провадження № 2-п/644/17/16

04.02.2016

УХВАЛА

04 лютого 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря - Бойчук Є.В., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського райсуду м.Харкова від 10 грудня 2015 року, -

встановив:

10.12.2015 року судом постановлено заочне рішення по справі за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Даним рішенням суду було задоволено позовні вимоги і стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором № 455А-60 від 29.02.2008 року у розмірі 20480,50 доларів США та 125020 грн., а також було стягнуто в частковому відношенні з ОСОБА_3, ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі по 1827 грн. з кожного.

Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить вказане заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку. В обґрунтування своєї заяви відповідачка посилається на те, що суд при ухваленні рішення не врахував всіх обставин, що мають значення для повного та всебічного розгляду справи. Суд не дав оцінки тому, що заява про збільшення позовних вимог фактично містить зміну предмету і підстав позову. Крім того, посилається на те, що суд необґрунтовано стягнув 3% річних, не перевірив достовірність і правильність зробленого позивачем розрахунку заборгованості, не правильно стягнув суму неустойки, відступив від передбачених кредитним договором умов виконання зобовязань, не звернув уваги на те, що в договорі відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту, тобто припустився недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Також посилається на те, що суд не звернув уваги на те, що одночасно було застосовано подвійну відповідальність одного виду за одне й те саме правопорушення. Зазначила, що висновок суду про те, що вимоги про погашення суми боргу за кредитом надсилались відповідачам, є передчасним і не підтверджується матеріалами справи. Вказує, що відсутні підстави вважати, що у позивача виникло право вимагати достроково повернення кредиту. Також суд не дав оцінки тій обставині, що позивач знаходиться у стадії ліквідації, а отже була зупинена можливість виконувати розрахункові операції. Крім того, посилається на те, що відповідачка не повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 заяву підтримав.

Суд, дослідивши надані копії документів, заяви і клопотання в обґрунтування заяви про скасування заочного рішення, матеріали цивільної справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до п.1 ч.3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 неодноразово належним чином повідомлялися судовими повістками про час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи маються відповідні розписки. Незважаючи на це, відповідачі починаючи з 15.10.2014 року, коли було призначено перше судове засідання по справі, до суду жодного разу не зявилися. Процесуальні права відповідачів не були порушені, оскільки в ухвалі про відкриття провадження у справі їм було розяснено право та запропоновано подати до суду письмові заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують заперечення. Відповідачі неодноразово направляли до суду письмові заяви щодо розгляду справи, таким чином реалізували свої права на участь в розгляді справи. Крім того, в судовому засіданні приймали участь представники відповідача, які мали повноваження на надання суду доказів. Про розгляд справи 10.12.2015 року представник відповідача ОСОБА_1 був повідомлений безпосередньо в судовому засіданні 23.11.2015 року. Крім того, відповідачам 24.11.2015 року рекомендованими листами були направлені судові повістки про розгляд справи 10.12.2015 року за адресами, які маються в матеріалах справи. При цьому суд враховує, що відповідачі повинні добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами і своєчасно отримувати судові повістки і повідомлення. Із розписок, які повернулися до суду з поштового відділення видно, що повістки були відправлені з суду ще 25.11.2015 року і тривалий час не отримувалися відповідачами. Таким чином, суд вважає, що відповідачі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи і причини їх неявки не є поважними.

Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування заочного рішення суд враховує і те, що відповідачі та представник ОСОБА_1 не посилаються на докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, не надали суду такі докази. Письмовим доказам, які маються в матеріалах справи, судом при ухваленні рішення була дана належна оцінка, ці докази були досліджені судом. Суд розглядав справу на підставі наданих суду доказів, як це передбачено ст.60 ЦПК України.

Таким чином, небажання відповідачів приймати особисту участь у судових засіданнях, реалізація ними своїх процесуальних прав шляхом направлення до суду письмових заяв і клопотань, давали суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими сторонами, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України. При цьому суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню не лише в разі неявки в судове засідання відповідача з поважних причин, а і одночасно за умови, коли відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В звязку з вищевикладеним, з урахуванням вимог ч.1 ст.232 ЦПК України відсутні підстави для скасування заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 10.12.2015 року, а тому заяву ОСОБА_2 про скасування зазначеного заочного рішення суд залишає без задоволення.

Керуючись ст.ст.231, 232 ЦПК України, - суд

ухвалив:

Заяву відповідачки ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського райсуду м.Харкова від 10 грудня 2015 року, залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: