Ухвала суду № 55672889, 09.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №331/8151/15 Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.

Провадження № 22-ц/778/736/16 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кримської О.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

при секретарі: Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», третя особа: ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, 14 вересня 2015 року близько 15 години 00 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи тролейбусом «ЗІУ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснювала рух по проїзній частині бул.Шевченка в м. Запоріжжя. В цей же час напроти готелю «Four Points by Sheraton» з ліва по напрямку руху тролейбуса, у бордюрного каменя проїзної частини бул.Шевченка, був припаркований автомобіль «Toyota» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2. Водій тролейбусу ОСОБА_3 в зазначеному місці, при зміні напрямку руху не впевнилась в безпеці, в результаті чого скоїла наїзд на автомобіль «Toyota» державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль «TOYOTA» реєстраційний номер НОМЕР_1.

13 жовтня 2015 року постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя у ОСОБА_3 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказана постанова відносно ОСОБА_3 набула законної сили 26.10.2015 року.

Водій ОСОБА_3 під час скоєння адміністративного правопорушення керувала джерелом підвищеної небезпеки - тролейбусом «ЗІУ» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить Запорізькому комунальному підприємству міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», знаходилась в трудових відносинах з зазначеним підприємством, перебувала на посаді водія і правопорушення скоїла під час виконання трудових обов'язків.

Відповідно до висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню матеріального збитку №816 від 22 вересня 2015 року по факту спричинення ушкоджень КТЗ в наслідок ДТП вартість матеріального збитку, спричиненого володільцю автомобіля «TOYOTA» реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 43 845, 53 грн. Вартість експертного дослідження складає 790 грн.

На підставі зазначеного просив стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» на його користь 44 635, 53 грн. майнової шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 позов задоволено частково.

Стягнуто з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» на користь ОСОБА_4 суму спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 41 130,30 грн. та судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 вересня 2015 року близько 15 години 00 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи тролейбусом «ЗІУ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснювала рух по проїзній частині бул.Шевченка в м. Запоріжжя, при зміні напрямку руху не впевнилась в безпеці, в результаті чого скоїла наїзд на автомобіль «Toyota» державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 (а.с.5).

ОСОБА_3 перебувала з Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» у трудових відносинах, працюючи водієм.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.10.2015 року у справі № 333/7148 третю особу ОСОБА_3 визнано винною за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.6).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За нормами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 816 від 22 вересня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA», реєстраційний номер АР 8623ВХ, складає 40340,30 грн., втрата товарної вартості автомобіля - 3505,23 грн. (а.с.45-61).

ОСОБА_5 витрачено 790 грн. на це дослідження, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с40).

Задовольняючи частково в розмірі 41 130,30 грн. (40 340,30 грн. - вартість відновлювального ремонту без врахування втрати товарної вартості; 790 грн. - витрати на проведення експертного дослідження), суд врахував заперечення представника відповідача щодо стягнення збитків у розмірі відновлювального ремонту без нарахування втрати товарної вартості.

За змістом ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги містять лише незгоду з проведеною оцінкою пошкодженого автомобіля, проте, будь-яких належних та допустимих доказів стосовно іншого розміру вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, третьою особою ОСОБА_3, які б спростували розмір, вказаний у Звіті, як суду першої так і апеляційної інстанції не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України, при цьому, як передбачено в ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судова колегія вважає, що довід апеляційної скарги суттєвим не являється і не дає підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: