Ухвала суду № 55671450, 10.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/4085/15-ц Номер провадження 22-ц/775/388/2016

Головуючий в 1 інстанції Челюбєєв Є.В.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Агєєва О.В., Краснощокової Н.С.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1, треті особи Публічне акціонерне товариство «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Дженерал інвестмен ресурс», Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 22 грудня 2015 року про зупинення провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2015 року ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 як до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором № KKPOD.140338.001 від 05.07.2013 року.

22 грудня 2015 року в судовому засіданні представник третьої особи ПАТ «ЗНВКІФ «Дженерал інвестмент ресурс» ОСОБА_2 заявила клопотання про зупинення провадження у справі, у звязку з тим, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа за позовом ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ПАТ «ЗНВКІФ «Дженерал інвестмент ресурс», ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», ТОВ «Промислово-торгова компанія «Донвак-Мікс» про стягнення заборгованості за кредитним договором № KKPOD.140338.001 від 05.07.2013 року.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 22 грудня 2015 року провадження у справі за даним позовом зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ПАТ «ЗНВКІФ «Дженерал інвестмент ресурс», ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», ТОВ «Промислово-торгова компанія «Донвак-Мікс» про стягнення заборгованості за кредитним договором № KKPOD.140338.001 від 05.07.2013 року, яке перебуває в провадженні Господарського суду м. Києва.

На вказану ухвалу суду позивач ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Вважає, можливим розгляд даної справи, оскільки стягнення з боржника та/або поручителя може бути предметом окремих розглядів.

Також, посилається на той факт, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції, в порушення вимог пункту 4 частини 1 ст. 201 ЦПК України, а також ст. 210 ЦПК України, не вказав мотиви, з яких дійшов висновку про зупинення провадження у справі, у чому полягає взаємозвязок предметів розгляду двох справ та чому неможливо розглядати зазначену справу до розгляду іншої справи.

Сторони, належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи, не зявилися.

Від ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та від представника ОСОБА_1 надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, оскільки відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа за позовом ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ПАТ «ЗНВКІФ «Дженерал інвестмент ресурс», ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», ТОВ «Промислово-торгова компанія «Донвак-Мікс» про стягнення заборгованості за кредитним договором № KKPOD.140338.001 від 05.07.2013 року.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що обидві справи взаємоповязані між собою, при тому, що предметом розгляду в Господарському суді міста Києва є стягнення заборгованості з основного кредитора, вважав доцільним зупинити розгляд даної цивільної справи до набрання законної сили судовим рішенням в господарській справі.

Проте погодитися з вказаним висновком суду не можливо, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Положення даної норми має на увазі, що не можливо розглядати справу, оскільки обставини, які є підставою позову або заперечень на нього, є предметом дослідження у іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в абзацах 2 та 3 п. 33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК, а за наявності підстав, визначених статтею 202 ЦПК, має право як на зупинення, так і на відмову в задоволенні такої заяви.

Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що банк звернувся з даним позовом до ОСОБА_1, який за договором поруки №РХ039031.140252.001 від 05 липня 2013 року поручився за виконання зобовязань позичальником - ПАТ «ЗНВКІФ «Дженерал інвестмент ресурс».

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно частинам 1 та 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено п. п. 1.2 та 1.3 договору поруки №РХ039031.140252.001 від 05 липня 2013 року, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобовязання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі , що й боржник, включаючи сплату основного боргу процентів, комісій, пені витрат кредитора тощо.

У разі порушення боржником зобовязання боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобовязання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Як вбачається з матеріали справи, 20 липня 2015 року до Дзержинського міського суду Донецької області надійшов позов банку до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, який на забезпечення зобовязань за кредитним договором № KKPOD.140338.001 від 05.07.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ПАТ «ЗНВКІФ «Дженерал інвестмент ресурс» (третя особа у даній справі), уклав договір поруки №РХ039031.140252.001 від 05 липня 2013 року. (т. 1 а. с. 1 5)

24.07.2015 року у Господарському суді м. Києва зареєстрована позовна заява про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором до позичальника - ПАТ «ЗНВКІФ «Дженерал інвестмент ресурс» та поручителів юридичних осіб: ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», ТОВ «Промислово-торгова компанія «Донвак-Мікс». (т. 1 а. с. 106 108)

Тобто банк скористався своїм право на звернення до суду за захистом своїх прав відповідно до вказаних норм цивільного законодавства та умов договорів поруки, що не суперечить закону.

З огляду на викладене, відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Клопотання про зупинення провадження у справі було подано до суду 22.12.2015 року представником «ЗНВКІФ «Дженерал інвестмент ресурс». (а. с. 23 т. 2)

Суд першої інстанції, розглядаючи питання про зупинення справи, не зясував зазначених вище обставин та постановив ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч. 1 п. 4, 314 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» задовольнити.

Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 22 грудня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: