Справа №225/5463/15-к
Провадження № 1-кп/225/42/2016
У Х В А Л А
13 січня 2016 року м. Дзержинськ
Колегія Дзержинського міського суду Донецької області у складі:
головуючого - суддіГеря О.Г.,
суддів Пискунова В.І., Андреєва В.В.
за участю:
секретаря судового засідання Савченко О.О.,
прокурора Яковенка А.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1
захисників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015050000000198 від 10.04.2015року,відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, пенсіонера, інваліда ІІ групи, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, ветерана ВСУ, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, -
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2583 КК України,
в с т а н о в и л а:
В ході досудового розслідування дійсного кримінального провадження відносно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому строк дії зазначеного запобіжного заходу був продовжений. Оскільки строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за ухвалою суду від 19.11.2015 року спливає 18.01.2016 року, колегії суддів необхідно розглянути питання доцільності продовження строку дії вказаного запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор Яковенко А.В., що входить до групи прокурорів по дійсному провадженню, зазначив, що на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати. Крім цього, тяжкість злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1 не дає підстав для застосування стосовно вказаного обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. У звязку з цим вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 належить продовжити ще на 2 місяці.
Захисник адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявила клопотання про зміну цього запобіжного заходу на інший, більш мякий. В обґрунтування вказаного клопотання захисник послалася на те, що стороною обвинувачення не наведено достатніх доказів того, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України. Крім цього, послалася на положення ст.ст.21, 22, 29, 62 Конституції України, ст.ст.5, 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини при розгляді справ щодо порушення вказаних вище норм Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням письмово викладених обґрунтувань свого клопотання, наявних характеризуючих обвинуваченого даних вважала, що продовження тримання ОСОБА_1 під вартою порушує його права і свободи, а тому вказаний запобіжний захід належить змінити на інший, більш мякий.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні також заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, та підтримали клопотання захисника ОСОБА_3 з підстав, вказаних нею у судовому засіданні та викладених у письмовому клопотанні.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши у відповідних межах матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ч.3ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду суд продовжує дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців.
У відповідності дост.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, й запобіжні заходи.
Згідно із п.5 ч.1ст.176 КПК України тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
Крім цього, у відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи, закріпленийст.5 Конвенції.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Таким чином, враховуючи обставини справи, склад і тяжкість злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1, а також суспільно-політичну обстановку, що існує тривалий час на території Донецької області, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку наявний суспільний інтерес, який полягає в засудженні та покаранні, в разі доведення винуватості, особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, повязаний з участю в терористичній групі чи терористичній організації.
У звязку з цим, рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, відповідає характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що у відповідності до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто у місті, яке у теперішній час непідконтрольне владі України, зареєстрованого належним чином місця перебування на контрольованій території Донецької області або іншої території України обвинувачений немає. Тимчасове проживання обвинуваченого у м. Маріуполі ніякими доказами не підтверджено.
Також колегія суддів вказує на те, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 18.01.2016 року, а судове слідство триває, зокрема, згідно з встановленим порядком дослідження доказів у справі суд має ще допитати експерта та самого обвинуваченого.
Підсумовуючи викладене вище та враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який характеризується значною суспільною небезпекою, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, колегія суддів вважає, що у даний час продовжує існувати ризик того, що, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_1 з метою уникнення кримінального покарання може перешкоджати встановленню істини у справі, зокрема, переховуватися від суду.
Тому, з метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов'язків, в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 належить відмовити, а строк тримання обвинуваченого під вартою належить продовжити на строк, що не перевищує двох місяців з дати ухвалення дійсного судового рішення.
Керуючись ст.ст.177, 183, 331 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 про зміну ОСОБА_1, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2583 КК України, запобіжного заходу відмовити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Артемівській УВП СІ УДПтСУ в Донецькій області (№6) відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 11 березня 2016 року включно.
Копії ухвали направити: прокурору, обвинуваченому - для відома, начальнику Артемівській УВП СІ УДПтСУ в Донецькій області (№6) - для відома та організації її виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Г о л о в у ю ч и й с у д д я:
С у д д і:
Судове рішення № 55670612, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області) було прийнято 13.01.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 225/5463/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: