Ухвала суду № 55665516, 02.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/16513/14-ц Головуючий у І інстанції Кошель Л. М.Провадження № 22-ц/780/345/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 22 02.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

02 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Олійника В.І.,

суддів: Сліпченка О.І., Дмитрієвої Л.Д.,

при секретарі Петленко І.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року у справі за позовом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що відповідно до договору оренди, укладеного нею з відповідачем ОСОБА_2 26 липня 2013 року останній мав сплачувати їй (позивачу) орендну плату за користування 25,5 кв.м нежилого приміщення з мережею «Інтернет» за адресою: м.Біла Церква, вулиця С.Наливайка, 13, в розмірі 1 760 грн. на місяць.

Починаючи від лютого 2014 року відповідач почав порушувати умови договору в частині внесення орендної плати і станом на день закінчення договору оренди 31 липня 2014 року заборгованість відповідача з орендної плати становить 6225 грн., яку він відмовляється погасити добровільно. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість з орендної плати згідно договору від 26 липня 2013 року в сумі 6225 грн., пеню за прострочення виконання зобовязань згідно п.10.2 договору оренди в сумі 714 грн. 58 коп. та 1201 грн. 42 коп. інфляційних втрат згідно ст.625 ЦК України та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати борг за договором оренди нежитлового приміщення в сумі 8141 грн та 243 грн 60 коп судових витрат, всього - 8 384 грн 60 коп.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 липня 2013 року між Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою в особі президента ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого відповідачу було передано у тимчасове, платне користування нежитлове приміщення на третьому поверсі приміщення Київської обласної регіональної торгово-промислової палати за адресою: м.Біла Церква, вулиця Северина Наливайка, будинок №13, площею 25,5 кв.м з мережею «Інтернет» (кімната 313).

Відповідно до п.4.1. договору оренди оплата за користування орендованим приміщенням складала 1760 грн., включаючи оплату за опалення та користування інтернетом. За умовами п.5.1 договору оренди ОСОБА_2 повинен перераховувати щомісячно від 1 до 10 числа орендну плату авансовим платежем на банківський рахунок позивача згідно рахунку-фактури. Строк дії договору оренди від 01 серпня 2013 року до 31 липня 2014 року (п.12.1 договору).

В судовому засіданні також було встановлено, що від 01 лютого 2014 року по 31 липня 2014 року відповідач належним чином не вносив оренду плату, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 6 225 грн. Неодноразові звернення Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати до ОСОБА_2 з вимогами оплатити борг залишилися без реагування. (а.с.14,16,18)

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За ст.509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 526 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

2) зміна умов зобовязання.

3) сплата неустойки.

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 6 225 грн. є обгрунтованими.

Судом першої інстанції вірно не було взято до уваги посилання відповідача на той факт, що від квітня 2014 року він приміщенням не користувався, а тому і не повинен сплачувати орендну плату, оскільки в силу п.11.1 договору оренди позивач мав розірвати з ним цей договір в односторонньому порядку.

Так, згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 11.1 договору оренди передбачено право, а не обовязок орендодавця достроково розірвати договір при настанні певних обставин, в тому числі і при простроченні оплати орендарем орендної плати підряд два або більше разів.

Згідно ч.1 та ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку договір оренди достроково розірвано не було, строк його дії закінчився 31 липня 2014 року, як передбачено умовами договору. Підстав для звільнення відповідача від оплати орендної плати згідно ч.6 ст.762 ЦК України не передбачено.

Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що правомірними є також і вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення внесення платежів згідно п.10.2 договору оренди.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, інфляційні втрати від несвоєчасної сплати боргу в сумі 6225 грн. за період від лютого до листопада 2014 року складають 1201 грн. 42 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, задовольнивши позовні вимоги та стягнувши з відповідача на користь позивача борг за договором оренди нежитлового приміщення в сумі 8141 грн., з яких 6 225 грн. - заборгованість з орендної плати, 714 грн. 58 коп. -пеня за невиконання зобовязань, передбачена договором та 1201 грн. 42 коп. інфляційні втрати від прострочення виконання грошового зобовязання згідно ст.625 ЦК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Сліпченко О.І.

ОСОБА_4