Ухвала суду № 55665399, 10.02.2016, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

4-с/381/3/16

381/5252/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Антощенко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Фастів скаргу Скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із зазначеною скаргою, в якій просив суд , скасувати Постанову старшого державного виконавця Микитин К.О. № 49043477 від 17.12.2015 року «Про повернення виконавчого документа стягувачу», зобовязати державного виконавця усунути порушення та провести усі необхідні виконавчі дії направлені на виконання законного рішення суду та зобовязати ВДВС Фастівського МРУЮ Київської області повідомити про виконання ухвали суд та заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Свої вимоги скаржник обґрунтував тим, що підставою для оскарження діяльності державного виконавця слугує порушення норм чинного законодавства під час виконання виконавчого листа № 2-89/10 від 15 липня 2010 року виданого Фастівським районним судом Київської області, виданого на підставі рішення №2-89/10 від 17 травня 2010 року яким передбачено стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ ПриватБанк (є правонаступником ПАТ КБ ПриватБанк) заборгованість за кредитним договором в сумі 123089,93 доларів США. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №122КМ_В від 26.06.2007 року звернуто стягнення на житловий будинок загальною площею 163,2 кв.м. та надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,0426 га які розташовані за адресою Київська область, Фастівський район, село Борова, вулиця Котовського, будинок 1 шляхом продажу вказаного майна ЗАТ КБ ПриватБанк з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ЗАТ КБ ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ ПриватБанк судовий збір в сумі 1708,50 гривень та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 гривень.

Скаржник зазначає, що 21 жовтня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 49043477), боржнику наданий термін для самостійного виконання рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Між тим, 17.12.2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

В судове засідання представник скаржника не з'явився, направив до суду клопотання в якому просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Субєкт оскарження, старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області в судове засідання не зявився, але від старшого державного виконавця Микитин К.О. до суду надійшло заперечення проти скарги, де зазначено, щопозовні вимоги представника ПАТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Оскільки в ході примусового виконання рішення суду майно на яке можливо звернути стягнення не виявлено.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особидержавної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 15.07.2010 року Фастівським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ ПриватБанк (правонаступником є ПАТ КБ ПриватБанк) заборгованість за кредитним договором в сумі 123089,93 доларів США. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №122КМ_В від 26.06.2007 року звернуто стягнення на житловий будинок загальною площею 163,2 кв.м. та надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,0426 га які розташовані за адресою Київська область, Фастівський район, село Борова, вулиця Котовського, будинок 1 шляхом продажу вказаного майна ЗАТ КБ ПриватБанк з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ЗАТ КБ ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ ПриватБанк судовий збір в сумі 1708,50 гривень та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 гривень.

Так, стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області із заявою від 16.10.2015 року про примусове виконання рішення суду, яке вступило в законну силу 28.05.2010 року, відповідно до якої державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №49043477.

Разом з тим, у вказаному виконавчому провадженні №49043477 від 17.12.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», яка мотивована тим, що вступив у дію Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Між тим, відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Як вбачається з доданих до заперечень відділу ДВС Фастівського МРУЮ у Київській області документів, то вжитими вказаним органом заходами не встановлено іншого нерухомого майна боржника, на яке можливо накласти арешт або здійснити реалізації в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За вимогами ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права і свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За викладених обставин, суд не вважає такими, що заслуговують на увагу посилання скаржника на порушення державним виконавцем законних прав та інтересів стягувача, оскільки на порушення будь-яких конкретних його прав та інтересів скаржник не послався, а судом таких порушень в діях державного виконавця відділу ДВС Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області не встановлено, а відтак відсутні підстави для скасувати Постанови старшого державного виконавця Микитин К.О. № 49043477 від 17.12.2015 року «Про повернення виконавчого документа стягувану», та зобовязання державного виконавця усунути порушення та провести усі необхідні виконавчі дії направлені на виконання законного рішення суду та зобовязання ВДВС Фастівського МРУЮ Київської області повідомити про виконання ухвали суд та заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скарга в цілому є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 388 ЦПК України з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі - 609,00 грн.

Керуючись ст. ст. 209, 210, 293, 294, 386, 387, 388 ЦПК України, ст. 11, 17,19, 22, 23 Закону України Про виконавче провадження; суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 49094, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) на користь держави судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев"ять) грн. 00 коп.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя