Вирок № 55664557, 21.02.2012, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/109/2012

1/1003/114/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2012 Білоцерківський міськрайонний суд в складі:

головуючий суддя Сливка В. В. ,

при секретарі Святецька Н. В.,

з участю прокурора_____Турчина

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, несудимого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, несудимого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, пр-к Маслова, 3;

ОСОБА_6, 31.07.1988 р., народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючого у фактичному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину, неодруженого, несудимого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, -

Усіх трьох у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Наказом № 286 о/с від 29.05.2008 року по ГУ МВС України в Київській області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_4 призначено начальником сектору карного розшуку Сквирського районного відділу ГУ МВС України в Київській області.

Згідно «Функціональних обов?язків начальника сектору карного розшуку», затверджених 04.01.2010 року начальником Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області, до повноважень ОСОБА_4 входило, зокрема, керівництво сектором карного розшуку районного відділу по запобіганню, виявленню, розкриттю злочинів, розшуку злочинців, які ухиляються від слідства та суду, від відбування покарання; підбір кадрів та комплектування служб карного розшуку кваліфікованими кадрами, постійне поліпшення їх якісного складу, тощо.

Наказом № 21 о/с від 22.01.2010 року по ГУ МВС України в Київській області, ст. лейтенанта міліції ОСОБА_5 призначено старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Сквирського районного відділу ГУ МВС України в Київській області, до функціональних обов?язків котрого входило, зокрема, свєчасне здійснення заходів по попередженню, недопущенню та розкриттю злочинів, ведення оперативно-розшукових справ категорій «Злочин» та «Захист», здійснення інших оперативних заходів.

Наказом № 329 о/с від 13.07.2009 року по ГУ МВС України в Київській області лейтенанта міліції ОСОБА_6 призначено дільничним інспектором міліції (за рахунок посади оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків) сектору дільничних інспекторів міліції Сквирського районного відділу ГУ МВС України в Київській області.

Вподальшому, наказом № 46 від 26.01.2010 року по Сквирському РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 призначено виконуючим обов'язки оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів Сквирського районного відділу ГУ МВС України в Київській області, до функціональних обов'язків котрого входили, зокрема, організація та здійснення контролю за проведенням спільно з підрозділами ОВС операцій «Мак», «Опій», «Допінг»; здійснення контролю за проведенням оперативно-розшукових міроприємств по виявленню та документуванню осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів; контроль за оперативним відпрацюванням осіб в умовах ІТТ, СІЗО, ВК; здійснення оперативного супроводження кримінальних справ відносно осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів; розгляд скарг, заяв, листів громадян, які проживають на обслуговуваній дільниці, та здійснення контролю по відношенню до працівників відділу СБНОН.

Обіймаючи посади працівників правоохоронного органу, здійснюючого оперативно-розшукову діяльність, та будучи наділеними правом надавати вказівки правового характеру, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконували функції представників влади, а тому являлися службовими особами.

Проте у березні 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, використовуючи свої службові повноваженння всупереч інтересам служби, вчинили злочини: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочин, пов?язаний з отриманням хабара, ОСОБА_6 злочин, пов?язаний із службовим підробленням.

Вказані злочини скоєно за наступних обставин.

11.03.2010 року слідчим відділом Сквирського РВ було порушено кримінальну справу за ст. 307 ч. 2 КК України щодо ОСОБА_7. В ході розслідування вказаної справи виникла необхідність у проведенні обшуку за місцем проживання та реєстрації гр. ОСОБА_8 і після отримання дозволу суду слідчий Ковганич Л.В., у провадженні котрої перебувала зазначена кримінальна справа, направила доручення в порядку ст. 114 КПК України начальнику Сквирського РВ ГУ МВС. За вказівкою останнього проведення обшуків було доручено працівникам СКР Сквирського РВ, котрі здійснювали оперативний супровід цієї кримінальної справи.

12.03.2010 року, на виконання вказаного доручення, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, за участі експерта-криміналіста ОСОБА_9, за місцем проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_1, у якій разом з останнім зареєстровані та проживають його сестра ОСОБА_10 з чоловіком ОСОБА_11, було проведено обшук, під час якого у квартирі було виявлено наркотичний засіб канабіс та пристосування для його вживання.

У зв?язку з виявленням наркотичного засобу ОСОБА_5 допитав ОСОБА_10 у якості свідка і остання повідомила, що вона дійсно зберігала за місцем свого проживання вказаний наркотичний засіб та періодично вживала його разом з ОСОБА_8. Про це ОСОБА_5 було складено відповідний протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 12.03.2010 року.

Після проведення вказаних слідчих дій до вказаної квартири прибув чоловік ОСОБА_10 - ОСОБА_11, котрий являвся працівником Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили останньому про виявлення в його квартирі наркотичного засобу та пристрою для його вживання, а також про дані його дружиною свідчення, і, погрожуючи порушенням щодо ОСОБА_10 кримінальної справи, запропонували наступного дня з'явитись до Сквирського райвідділу міліції для вирішення питання про порушення чи непорушення за даним фактом кримінальної справи.

Одночасно ОСОБА_4, розуміючи, що про покази, дані ОСОБА_10, знає лише він та підлеглі йому працівники ОСОБА_5 і ОСОБА_6, умисно створюючи умови, за яких особа змушена дати хабара з метою запобігання шкідливих для неї наслідків, і тим самим схиляючи ОСОБА_11 до дачі хабара, пообіцяв допомогти у вирішенні зазначеного питання та домовитись зі своїм керівництвом про непритягнення його дружини ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності.

13.03.2010 року, близько 9 год., ОСОБА_11 та його дружина ОСОБА_10 прибули до Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області, розташований у м. Сквирі на вул. Щорса, 5.

В ході розмови, що відбувалась у приміщенні Сквирського РВ, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою між собою, керуючись метою власної наживи та отримання незаконної винагороди, висунули ОСОБА_11 вимогу надати їм грошову винагороду в сумі 15 000 гривень, а взамін пообіцяли переписати протокол допиту його дружини ОСОБА_10 від 12.03.2010 року, в якому були зафіксовані її визнавальні покази, та передати слідчому, в провадженні котрого перебуває кримінальна справа, що стане підставою для непритягнення останньої до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що всі подальші перемовини про день та час передачі грошей ОСОБА_11 повинен узгоджувати з ОСОБА_5.

З метою уникнення шкідливих наслідків для своєї дружини ОСОБА_11 погодився на вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак зазначив, що гроші передасть лише в разі повернення йому протоколу допиту його дружини.

Прагнучи до кінця реалізувати свій злочинний умисел, направлений на отримання незаконної винагороди від ОСОБА_11, ОСОБА_4 дав ОСОБА_6 вказівку переробити протокол допиту ОСОБА_10 та записати в ньому показання про те, що вилучені наркотичні засоби належать брату ОСОБА_10 - ОСОБА_8, і що про їх існування останній нічого не було відомо. При цьому ОСОБА_4 особисто надиктував ОСОБА_6 суть показань ОСОБА_10.

ОСОБА_6, достовірно знаючи про існування протоколу допиту ОСОБА_10, складеного напередодні під час обшуку ОСОБА_5, в якому остання зізналась у незаконному зберіганні знайдених у її квартирі наркотичного засобу та пристрою для його вживання, а тому повністю усвідомлюючи протиправність своїх дій, 13 березня 2010 року, близько 09 год., у приміщенні службового кабінету Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області склав новий протокол допиту свідка ОСОБА_10, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що допит ОСОБА_10 проведено 12.03.2010 року, в період часу з 22 год. 00 хв. до 22 год. 35 хв., за місцем проживання останньої, записав у ньому показання ОСОБА_10 про її, начебто, непричетність до зберігання виявлених у квартирі під час обшуку наркотичного засобу та пристрою для його вживання, і після того, як його підписала ОСОБА_10, поставив у вказаному підробленому таким чином протоколі, який є офіційним документом, свій особистий підпис. Вподальшому вказаний протокол працівниками СКР Сквирського РВ було передано до слідчого відділу Сквирського РВ та долучено до кримінальної справи, яка перебувала в провадженні у слідчого Ковганич Л.В..

Попередній протокол допиту ОСОБА_10, складений ОСОБА_5, залишився на зберіганні в ОСОБА_6.

Після цього ОСОБА_5 в період з 13.03.2010 року по 17.03.2010 року декілька разів телефонував ОСОБА_11 з вимогою передати хабар та узгодити дату та час його передачі. В ході розмов вони домовились, що передача хабара відбудеться 17.03.2010 року.

Будучи працівниками правоохоронного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розуміючи, що їхні злочинні дії можуть бути викриті, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попросили ОСОБА_12, котрий в минулому працював на посаді оперуповноваженого СКР Сквирського РВ, одержати від ОСОБА_11 гроші в сумі 15000 гривень та передати ці гроші їм. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили ОСОБА_12, що вказану суму коштів ОСОБА_11, начебто, брав у них вборг.

Одночасно, ОСОБА_4 зателефонував своїм підлеглим - оперуповноваженим СКР ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знайти у райвідділі ОСОБА_6 і забрати в нього протокол допиту свідка ОСОБА_10.

17.03.2010 року ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на автомобілі марки «ВАЗ 2108» під'їхали до автобусної зупинки, що на автомобільній дорозі Сквира - Попільня, де знаходився ОСОБА_12, і передали останньому протокол допиту ОСОБА_10

Цього ж дня об 11 год. 39 хв. ОСОБА_12, знаходячись у власному автомобілі НОМЕР_1, біля автобусної зупинки на автомобільній дорозі Сквира-Попільня, на відстані близько 3-х кілометрів від м. Сквири, одержав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 1800 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 17.03.2010 року становили 14358,06 грн., для подальшої передачі їх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості хабара за непритягнення до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів його дружини ОСОБА_10.

При цьому ОСОБА_12, виконуючи вказівку ОСОБА_4, передав ОСОБА_11 для подальшого знищення протокол допиту ОСОБА_10 з визнавальними показами останньої щодо належності їй виявлених під час обшуку в її квартирі наркотичних засобів.

Підсудний ОСОБА_4 не визнав себе винуватим в отриманні, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, хабара від ОСОБА_11. Показав, що після обшуку в квартирі ОСОБА_8 та виявлення там наркотичного засобу вони з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 привезли ОСОБА_10 додому в м. Білу Церкву, де в цей час знаходився її чоловік ОСОБА_11, одітий у форму працівника міліції. Останній був шокований тим, що в його квартирі знайшли наркотичні засоби і просив не надавати розголосу цьому факту, оскільки він являється працівником міліції. Вони сказали, щоб наступного дня ОСОБА_10 сама з?явилась до райвідділувідділу, і поїхали до м. Сквири.

Наступного дня в кабінеті першого заступника начальника Сквирського РВ ОСОБА_15 жодної розмови про отримання грошової винагороди за непритягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності між ним, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 не було. Про що розмовляли ОСОБА_15 та ОСОБА_11 він не чув.

Вийшовши з кабінету ОСОБА_15 він зустрів ОСОБА_5. Поговоривши вони вирішили допомогти ОСОБА_11, котрий виявився також працівником міліції, і у котрого у зв?язку з цією подією могли виникнути великі проблми по службі. Однак жодної розмови про отримання від останнього якоїсь грошової винагороди між ними не було.

Після цього він зайшов до кабінету ОСОБА_6 попросив останнього переписати протокол допиту ОСОБА_10, в якому та зізналась у зберіганні наркотичного засобу, і допоміг йому записати покази ОСОБА_10 про те, що виявлені у її квартирі наркотичний засіб та пристрій для його вживання належать не їй, а її брату ОСОБА_8.

17.03.2010 року він знаходився на роботі, коли близько 10 год. до нього підійшов ОСОБА_5 та попросив знайти ОСОБА_12, сказавши, що йому необхідно з ним зустрітися. Він зателефонував останньому і через деякий час вони з ОСОБА_5 зустрілися з ОСОБА_12 біля продуктового ринку м. Сквири. Про що розмовляли ОСОБА_5 з ОСОБА_12 він не чув, оскільки залишив їх наодинці.

Після цього вони з ОСОБА_5 поїхали до м. Тетіїва ремонтувати автомобіль. Він чув, як ОСОБА_5 з кимось розмовляв по телефону, однак про що - не пам?ятає.

Потім ОСОБА_5 запитав у нього де знаходиться старий протокол допиту свідка ОСОБА_10 і, дізнавшись, що протокол у ОСОБА_6, попросив зателефонувати комусь із працівників карного розшуку з тим, щоб ті знайшли ОСОБА_6, забрали у нього вказаний протокол та передали його ОСОБА_12, і він зателефонував ОСОБА_13 та попросив його зробити це. А через деякий час після цього їх затримали працівники СБУ за вимагання та отримання хабара від ОСОБА_11.

Категорично заперечує свою причетність до інкримінованого йому злочину і визнає себе винним у перевищенні службових повноважень, що виразилось у схилянні ОСОБА_6 до вчинення службового підроблення, і у службовому підробленні, оскільки він допоміг ОСОБА_6 переписати протокол допиту ОСОБА_10 та внести до нього завідомо неправдиві дані.

Підсудний ОСОБА_5 частково визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину і дав аналогічні показання. Ствердив, що після обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 вони привезли ОСОБА_10 додому до м. Білої Церкви і там зустрілися з ОСОБА_11 чоловіком останньої. ОСОБА_11 дійсно був шокований тим, що в його квартирі знайшли наркотичні засоби, і просив не надавати розголосу цьому факту, але вони сказали, що це неможливо.

Наступного дня він зустрів ОСОБА_4 в райвідділі. Вони поговорили про те, що ОСОБА_11 є їхнім колегою, що через виявлені у нього вдома наркотичні засоби його можуть звільнити зі служби в ОВС, і вирішили йому допомогти. Потім до нього підійшов ОСОБА_11 і попросив переписати протокол допиту його дружини, при цьому запропонував 15000 грн.. Вони обмінялись номерами телефонів і через деякий час по телефону домовились зустрітися у м. Сквирі біля ринку. Однак перед цим вони з ОСОБА_4 домовились про поїздку до м. Тетіїва і тому він попросив ОСОБА_12 під?їхати до ринку та забрати гроші у ОСОБА_11. Що це за гроші він останньому нічого не пояснював. На його прохання ОСОБА_4, який нічого не знав про його наміри, зателефонував оперуповноваженому СКР Сквирського РВ ОСОБА_13 і попросив його знайти у райвідділі ОСОБА_6, забрати в нього протокол допиту свідка ОСОБА_10 та віддати його ОСОБА_12.

Ствердив, що злочин скоїв один, і що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 нічого не знали про його наміри щодо отримання від ОСОБА_11 хабара, і що ніякої змови з цього приводу між ними не було.

Підсудний ОСОБА_6 не визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину. Ствердив, що особисто ніякої участі у вимаганні та отриманні хабара від ОСОБА_16 не брав, і що протокол допиту ОСОБА_10 переписав за вказівкою ОСОБА_4, котрий сам продиктував йому нові показання останньої.

Повністю визнає себе винним в службовому підробленні, оскільки на вимогу ОСОБА_4 переробив протокол допиту ОСОБА_10 та вніс до нього неправдиві відомості.

Однак вина підсудних у вчиненому підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_11. Останній підтвердив свої показання, дані на досудовому слідстві і в судовому засіданні 09.09.2010 року, та показав, що служить в органах МВС України і в 2010 році перебував на посаді інспектора патрульної служби Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області.

12.03.2010 року, приїхавши близько 00 год. 30 хв. додому, застав у квартирі ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та інших працівників міліції, від яких дізнався про те, що під час обшуку у помешканні, де він проживає разом з дружиною, було виявлено наркотичний засіб, і що його дружина зізналась у тім, що вказаний наркотичний засіб належить їй. ОСОБА_4 сказав, що його дружині загрожує кримінальна відповідальність і якщо ця стуація набуде розголосу, то його кар'єра в органах МВС закінчиться. При цьому пообіцяв допомогти йому і сказав з?явитися наступного дня до Сквирського райвідділу міліції до першого заступника начальника відділу ОСОБА_15.

13.03.2010 року вранці він з дружиною ОСОБА_10 та її батьком ОСОБА_17 приїхав до Сквирського РВ і ОСОБА_4 завів його з дружиною до кабінету ОСОБА_15. Останній попросив його дружину вийти з кабінету і після цього сказав, що стосовно його дружини ОСОБА_10 та її брата буде порушено кримінальну справу за ст. 309 КК України, а матеріали стосовно нього будуть передані до служби внутрішньої безпеки, після чого його звільнять з лав органів внутрішніх справ.

Далі ОСОБА_15 запропонував заплатити за непритягнення ОСОБА_10 та її брата до кримінальної відповідальності 5000 доларів США, однак він сказав, що у нього є лише 5000 гривень. ОСОБА_15 та інші сказали, що за таку суму ніхто нічого вирішувати не буде, проте поторгувавшись, зійшлись на сумі у 15000 гривень, але тільки за непритягнення до кримінальної відповідальності його дружини ОСОБА_10.

Після цього ОСОБА_15 сказав ОСОБА_4 завести ОСОБА_10 та її брата до окремого кабінету і переписати їх покази таким чином, щоб виявленні у їх квартирі наркотики належали тільки ОСОБА_8.

Доки переписувались покази останніх ОСОБА_4 показав йому ОСОБА_5 і сказав, що надалі всі питання розрахунку він має обговорювати з ним. Після цього ОСОБА_5 завів його до окремого кабінету і сказав щоб він якнайскоріше зібрав указану ОСОБА_15, ОСОБА_4 та ОСОБА_18 суму та тримав з ним зв'язок.

Вподальшому ОСОБА_5 три чи чотири рази телефонував йому та вимагав передачі обумовленої суми до ранку 17.03.2010 року.

Про все це він повідомив працівників міського відділу Служби Безпеки України і подальші дії вчиняв під їх контролем.

17.03.2010 року, близько 9 год., ОСОБА_5 знову зателефонував йому і повідомив де та кому він повинен передати гроші.

Отримавши від працівників СБУ попередньо помічені 1800 доларів США та звукозаписуючу апаратуру він приїхав до призначеного ОСОБА_5 місця зустрічі - автовокзалу м. Сквири, де до нього під'їхав на автомобілі ОСОБА_12. Останній сказав сісти до його автомобіля та віддати гроші йому, але він зателефонував ОСОБА_5 і сказав, що віддасть гроші лише після того, як побачить протокол допиту його дружини.

Через деякий час ОСОБА_12 хтось зателефонував і вони поїхали за місто у напрямку с. Попільня. Біля зупинки вантажних автомобілів до них під'їхав автомобіль, з якого вийшов чоловік і передав ОСОБА_12 протокол допиту ОСОБА_10. Далі ОСОБА_12 передав указаний протокол йому, а він передав останньому гроші, після чого ОСОБА_12 затримали працівники СБУ. /т. 2 а.с. 93-98, т. 5 а.с. 76-78/

Свідок ОСОБА_10 показала, що 13.03.2010 р., близько 19 год., працівниками міліції, у числі яких були ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, за місцем її проживання було проведено обшук, під час якого було знайдено наркотичну речовину. Останні склали відповідні документи і вона, не читаючи, підписала їх.

Потім приїхав з роботи її чоловік ОСОБА_11 і працівники міліції, повідомивши його про те, що трапилося, сказали їм приїхати наступного дня до Сквирського райвідділу міліції.

14.03.2010 року вранці вони з чоловіком та батьком приїхали до Сквирського райвідділу міліції і ОСОБА_4 завів її та Чоловіка до кабінету ОСОБА_15, проте останній попросив її вийти. Через деякий час її знову запросили до вказаного кабінету і ОСОБА_15 сказав, щоб вона йшла до кабінету ОСОБА_4 та переписала свої покази.

У кабінеті ОСОБА_4, де знаходився також її брат ОСОБА_8, ОСОБА_6 під диктовку ОСОБА_4 записав спочатку показання її брата про те, що все вилучене в її квартирі належить останньому, потім аналогічним чином, під диктовку ОСОБА_4, написав показання від її імені, які зводились до того, що вона про виявлений під час обшуку наркотичний засіб та пристрій для його вживання нічого не знає, і що наркотичні засоби вона не вживає, і вона їх підписала.

Після цього, коли вона вже виходила з приміщення кабінету, хтось за спиною, хто саме вона не бачила, сказав, що за зміну її показів необхідно заплатити 15000 грн..

Повернувшись до свого автомобіля вони з чоловіком розповіли про все батькові.

Вподальшому їм декілька разів телефонував і вимагав гроші ОСОБА_5, тому вони записали ці розмови на диктофон і чоловік звернувся із заявою про це до СБУ.

Аналогічні обставини підтвердив свідок ОСОБА_17, котрий ствердив, що про обставини вимагання хабара працівниками Сквирського райвідділу міліції йому відомо з розповіді його доньки ОСОБА_10 та її чоловіка ОСОБА_11.

Вподальшому ОСОБА_11 звернувся за допомогою до СБУ і 17.03.2010 року останній попросив відвезти його до м. Сквири, де він повинен був передати працівникам Сквирського райвідділу міліції гроші, які ті у нього вимагали, і вони удвох, на його автомобілі, поїхали до м. Сквири.

Дорогою працівники міліції декілька разів телефонували ОСОБА_11, цікавились де він в даний час знахолдиться і чому так довго їде. Коли вони приїхали до автостанції м. Сквири до них під'їхала машина марки «Шкода-Октавія», чорного кольору, і ОСОБА_11 сів до вказаного автомобіля. Через деякий час останній повернувся, нібито за грошима, після чого знову сів до вказаного автомобіля «Шкода» і кудись поїхав. А ще через якийсь час він дізнався, що працівники СБУ затримали працівників міліції під час отримання хабара від ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_12 показав, що 17.03.2010 року, коли він знаходився удома, йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 і запропонував зустрітися через 10 хвилин у м. Сквирі біля продовольчого ринку.

Близько 11 год. вони зустрілися у вказаному місці, куди ОСОБА_4 приїхав на автомобілі «Ніссан» під керуванням ОСОБА_5, і останній попросив зустрітися з чоловіком, як пізніше виявилося з ОСОБА_11, та отримати від нього гроші, оскільки в них на це немає часу. Після того, як він погодився, ОСОБА_5 повідомив про місце, де має відбутися зустріч з цим чоловіком, і сказав, що на зустріч з ним приїде їх колега на автомобілі «ЗАЗ», бежового кольору.

Після цього він приїхав до автостанції м. Сквири. Побачивши там схожий з описанням ОСОБА_5 автомобіль підійшов до нього і переконався, що в ньому знаходиться саме той чоловік ОСОБА_11. Останній запитав де документи і він відповів, що про документи йому нічого невідомо. Тоді ОСОБА_11 відійшов убік і комусь зателефонував зі свого мобільного телефона. Після цього йому (ОСОБА_12А.) зателефонував ОСОБА_4 і сказав куди підїхати, щоб забрати документи. На своєму автомобілі він з ОСОБА_11 під?їхали до вказаного місця, куди незабаром також на автомобілі приїхав співробітник карного розшуку Сквирського РВ ОСОБА_13. Останній передав йому якісь документи і він віддав їх ОСОБА_11, а той, у свою чергу, передав йому гроші в сумі 1800 доларів США. Після цього їх затримали працівники СБУ.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дещо змінив свої показання, дані на досудовому слідстві, в яких стверджував, що забрати у ОСОБА_11 гроші його просив ОСОБА_4, і заявив, що з таким проханням до нього звернувся ОСОБА_5. Проте суд критично ставиться до такої зміни показань свідком ОСОБА_12 і вірить його показанням на досудовому слідстві, які в цій частині об?єктивно підтверджуються іншими доказами, зібраними у справі, і не викликають в суду жодних сумнівів у їх достовірності. Показання останнього в судовому засіданні суд розцінює, як намагання допомогти підсудному ОСОБА_4, котрий є його кумом, полегшити відповідальність за скоєне.

Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що 17.03.2010 року, близько 11 год. 30 хв., йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 і попросив передати ОСОБА_14, щоб той зайшов ОСОБА_6, забрав у нього якийсь протокол і передав його ОСОБА_12, котрий буде його чекати на виїзді з м. Сквири на автомобілі «Шкода» чорного кольору, що він і зробив. ОСОБА_14 забрав у ОСОБА_6 протокол і вони удвох відвезли його ОСОБА_12.

Аналогічні обставини підтвердив свідок ОСОБА_14.

Свідок ОСОБА_15 показав, що в 2010 році працював на посаді начальника кримінальної міліції Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області і був присутнім 12.03.2010 року при обшуках та виявленні під час цих обшуків в місцях проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_8 наркотичних засобів.

Наступного після обшуку дня ОСОБА_10 та її чоловік ОСОБА_11 приходили у райвідділ до нього з приводу вказаної події і він доручив ОСОБА_4 розібратись у даній ситуації.

Ствердив, що про вимагання підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у ОСОБА_11 грошей за переписання протоколу допиту свідка ОСОБА_10 та непритягнення останньої до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичного засобу йому нічого не відомо.

Аналогічні обставини вбачаються з показань свідка ОСОБА_18.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_18 категорично заперечили свою будь-яку причетність до вимагання у ОСОБА_11 грошей за непритягнення його дружини до кримінальної відповідальності за зберігання наркотиків і тим самим спростували показання підсудного ОСОБА_5 на досудовому слідстві, в котрих той стверджував, що саме ОСОБА_15, у присутності ОСОБА_18, дав йому вказівку одержати грошові кошти від ОСОБА_11 за вирішення питання про непритягнення до відповідальності ОСОБА_10.

Допитана у якості свідка слідчий СВ Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_19 показала, що обшуки, під час яких в місцях проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було виявлено та вилучено наркотичні засоби, проводились за її вказівкою в рамках кримінальної справи, порушеної щодо ОСОБА_7.

Ствердила, що відносно ОСОБА_10 кримінальна справа за ст. 309 КК України не порушувалась, оскільки жодних даних про те, що виявлений під час обшуку за місцем її проживання наркотичний засіб належав їй, небуло.

Оперуповноваженими карного розшуку, котрі проводили вказані обшуки, їй було надано протоколи обшуку і протоколи допиту ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які свідчили про те, що виявлені в ході обшуків наркотичні засоби належать ОСОБА_20, і що ОСОБА_21 до їх зберігання непричетна.

Вина підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненому підтверджується також:

- заявою ОСОБА_11 від 16.03.2010 року, якою останній повідомив СБУ про те, що співробітники Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області вимагають у нього грошові кошти за непритягнення до кримінальної відповідальності його дружини ОСОБА_10; (т. 1 а.с. 13-14)

- протоколом огляду та вручення ОСОБА_11 17.03.2010 року, для подальшої передачі в якості хабара ОСОБА_4 та ОСОБА_5, помічених спеціальним невидимим люмінесцентним барвником коштів у сумі 1800 доларів США в кількості 18 купюр, номіналом 100 доларів кожна, з наступними серіями та номерами: АL 58277911 D, DF 58409253 А, FВ 02716037 D, FF 52445965 С, НВ 43322079 М, НL 18162028 Е, FJ 42196277 А, НК 29448658 В, НА 29366406 А, НВ 21893600 А, FF 41362613 С, FК 15304123 А, АВ 53612898 T, НС 35242865 А, НD 42787290 А, DС 13573053 А, DВ 46978929 D, АВ 48503201 J; (т. 1, а.с. 15-21)

- протоколом огляду місця події від 17.03.2010 року, під час якого в салоні автомобіля «Шкода Октавія», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, належного ОСОБА_12, затриманому на місці події відразу після отримання хабара, було виявлено грошові кошти в сумі 1800 доларів США всього 18 купюр, номіналом 100 доларів кожна, з серіями та номерами: АL 58277911 D, DF 58409253 А, FВ 02716037 D, FF 52445965 С, НВ 43322079 М, НL 18162028 Е, FJ 42196277 А, НК 29448658 В, НА 29366406 А, НВ 21893600 А, FF 41362613 С, FК 15304123 А, АВ 53612898 T, НС 35242865 А, НD 42787290 А, DС 13573053 А, DВ 46978929 D, АВ 48503201 J, а також виконаний на бланку та написаний рукописним текстом протокол допиту свідка ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_9, допитаної в м. Білій Церкві 12 березня 2010 року, на якому маються записи: Допитав - ОСОБА_5. Підпис - ОСОБА_10.

При освітленні ультрафіолетовою лампою на трьох з указаних грошових купюрах висвітлюється синім кольором слово «Хабар»; (т. 1 а.с. 25-27)

- протоколом огляду в якості речових доказів грошових коштів у сумі 1800 доларів США, вилучених під час огляду місця події 17.03.2010 року з автомобіля ОСОБА_12, який свідчить про те, що номери та серії вісімнадцяти стодоларових купюр, вилучених з автомобіляостаннього, повністю співпадають з номерами та серіями купюр, переданих незадовго до цього ОСОБА_11 для подальшої пердачі їх у якості хабара ОСОБА_4 та ОСОБА_5; (т.1, а.с. 22-24)

- протоколами обшуків від 12.03.2010 року, проведених працівниками Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області в м. Білій Церкві у квартирі АДРЕСА_2 і в будинку № 23 по вул. Колгоспній у с. Фурсах, Білоцерківського району, за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_8, в ході яких в указаних помешканнях було виявлено наркотичні засоби та пристрої для їх вживання; (т. 1 а.с. 31-32)

- довідкою Національного Банку України, з якої вбачається, що станом на 17.03.2010 року офіційний курс долара США до Української гривні становив 100 доларів США - 797,67 грн.; (т. 1 а.с. 33)

- власноручно написаною ОСОБА_5 явкою з каяттям, в якій останній добровільно зізнався у вимаганні та отриманні хабара від ОСОБА_11 за непритягнення його дружини ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності; (т. 1 а.с. 40-42)

- власноручно написаною ОСОБА_6 явкою з каяттям, у якій останній добровільно зізнався у підробленні протоколу допиту свідка ОСОБА_10; (т. 1 а.с. 50-51)

- протоколом огляду мобільних телефонів, а саме: мобільного телефона марки «Nокіа», модель - 1110 І, сірого кольору, належного ОСОБА_12, номер: 093-738-80-14. При огляді вказаного телефону встановлено, що у папці «вихідні дзвінки» записано виклики: «ОСОБА_4 Кум, номер телефону - 063-976-96-34». Вказаний дзвінок здійснено 17 березня 2010 року, о 11 год. 56 хв.». «ОСОБА_5, номер телефону - 093-356-2397. Вказаний дзвінок здійснено 17 березня 2010 року, о 11 год. 15 хв.». В папці «пропущені дзвінки» записано виклик: «ОСОБА_4 Кум, номер телефону - 063-976-96-34». Вказаний дзвінок здійснено 17 березня 2010 року, о 11 год. 48 хв.».

В папці «отримані дзвінки» записано виклик: «ОСОБА_4 Кум, номер телефону - 063-976-96-34». Вказаний дзвінок здійснено 17 березня 2010 року, об 11 год. 28 хв.».

Мобільний телефон ОСОБА_13, марки «Nокіа», модель - 6300, чорного кольору, номер телефону: 093-349-41-67. При огляді вказаного телефону встановлено, що за 17 березня 2010 року маються наступні вхідні, пропущені та вихідні виклики: «Пропущений дзвінок - ОСОБА_4, номер телефону - 063-976-96-34». Вказаний дзвінок здійснено 17 березня 2010 року, о 11 год. 50 хв.». «Вихідний дзвінок -

ОСОБА_4, номер телефону - 063-976-96-34». Вказаний дзвінок здійснено 17 березня 2010 року, о 11 год. 37 хв.». «Вхідний дзвінок - ОСОБА_4, номер телефону - 063-976-96-34». Вказаний дзвінок здійснено 17 березня 2010 року, о 11 год. 34 хв.».

Мобільний телефон ОСОБА_14,марки «Nокіа», модель - 7360, чорного кольору, номер телефону: 067-964-30-97. При огляді вказаного телефону встановлено, що за 17 березня 2010 року маються наступні пропущені дзвінки: «ОСОБА_5 -17.03.2010 року о 11 год. 57 хв., номер телефону 098-353-46-60». В папці отримані дзвінки за 17 березня 2010 року, маються наступні дзвінки: «ОСОБА_15 - 17.03.2010 року о 11 год. 41 хв., номер телефону 098-283-89-12», «ОСОБА_4 - 17.03.2010 року о 11 год. 07 хв., номер телефону 098-502-44-03».

Мобільний телефон ОСОБА_4, марки «Nокіа», номер телефону: 063-976-96-34. При огляді вказаного телефону встановлено, що за 17 березня 2010 року маються наступні вихідні дзвінки: «ОСОБА_13 - 17.03.2010 року о 11 год. 48 хв., номер телефону - 093-349-41-67», «Куми ОСОБА_12 - 17.03.2010 року, номер телефону - 093-738-80-14». В папці отримані дзвінки маються наступні виклики: «ОСОБА_13 - 17.03.2010 року, номер телефону - 093-349-41-67», «Куми ОСОБА_12 - 17.03.2010 року, номер телефону - 093-738-80-14».

Мобільний телефон ОСОБА_4, марки «Nокіа, номер телефону: 067-964-30-97. При огляді вказаного телефону встановлено, що за 17 березня 2010 року маються наступні вихідні, пропущені та вхідні дзвінки: вихідний дзвінок «ОСОБА_15 - 17.03.2010 року о 12 год. 19 хв., номер телефону - 098-283-89-12», вихідний дзвінок «Кум Немов - 17.03.2010 року, номер телефону - 067-964-30-97», вихідний дзвінок «ОСОБА_6 - 17.03.2010 року, номер телефону - 097-144-90-22».

Мобільний телефон ОСОБА_5, марки «Nокіа», номер телефону: 098-353-46-60. При огляді вказаного телефону встановлено, що за 17 березня 2010 року маються наступні вихідні, пропущені та вхідні дзвінки: вхідний дзвінок «Чумачелло - 17.03.2010 року о 12 год. 27 хв., номер телефону - 097-144-90-22», вихідний дзвінок «ОСОБА_15 - 17.03.2010 року о 12 год. 25 хв., номер телефону - 098-283-89-12», вихідний дзвінок «ОСОБА_14 - 17.03.2010 року о 11 год. 56 хв., номер телефону - 067-964-30-97», вихідний дзвінок «ОСОБА_12 - 17.03.2010 року о 11 год. 47 хв., номер телефону - 097-101-32-52. (т. 1, а.с. 109-111)

- копіями матеріалів кримінальної справи № 20-8386, порушеної 11.03.2010 року за ст. 307 ч. 2 КК України щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8; (т.1 а.с. 114-244)

- протоколами відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, під час яких останні підтвердили свої покази, дані в якості підозрюваних, розповіли про обставини вчинення ними протиправних дій і про те, які дії і ким були виконані; (т. 2 а.с. 74-87)

- висновком криміналістичної експертизи грошей № 149/1 від 21.04.2010 року, відповідно до якої, купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами АL 58277911 D, DF 58409253 А, FВ 02716037 D, FF 52445965 С, НВ 43322079 М, НL 18162028 Е, FJ 42196277 А, НК 29448658 В, НА 29366406 А, НВ 21893600 А, FF 41362613 С, FК 15304123 А, АВ 53612898 T, НС 35242865 А, НD 42787290 А, DС 13573053 А, DВ 46978929 D, АВ 48503201 J; виявлені 17.03.2010 р. під час огляду місця події в автомобілі «Шкода-Октавія», належному ОСОБА_12, відповідають встановленим зразкам купюр Федеральної Резервної системи США, виготовлені на підприємстві, що здійснює випуск грошових коштів відповідного типу; (т. 2 а.с. 203-204)

- висновком судово-хімічної експертизи № 56/5 від 20.04.2010 року, з якого вбачається, що на вилучених з автомобіля ОСОБА_12 18-ти грошових купюрах (АL 58277911 D, DF 58409253 А, FВ 02716037 D, FF 52445965 С, НВ 43322079 М, НL 18162028 Е, FJ 42196277 А, НК 29448658 В, НА 29366406 А, НВ 21893600 А, FF 41362613 С, FК 15304123 А, АВ 53612898 T, НС 35242865 А, НD 42787290 А, DС 13573053 А, DВ 46978929 D, АВ 48503201 J) є сліди хімічних речовин, яка в якості основного компонента містить 0-(2-бензоксазоліл) фенол.

На тампоні зі змивом з кистей правої руки ОСОБА_12, вилученому під час огляду місця події в автомобілі марки «Шкода-Октавія» 17.03.2010, є сліди хімічних речовин, яка в якості основного компонента містить 0-(2-бензоксазоліл) фенол.

Сліди хімічної речовини, виявленої на вказаних грошових купюрах та сліди, виявлені на наданих на дослідження тампонах зі змиву з кистей правої руки ОСОБА_12, мають однакову родову приналежність по хімічному складу та є слідами спеціального люмінесцентного барвника, який однаковий (в межах проведених досліджень) за своїми основними фізико-хімічними властивостями з барвником, надани в якості зразка, і яким вказані грошові кошти були помічені.

На представлених грошових купюрах номіналом 100 доларів США з серійними номерами DF 58409253 А, FК 15304123 А та FF 41362613 С є прихований напис: «Хабар СБУ», виконаний спеціальним фломастером, хімічна речовина якого має однакову люмінесценцію в УФП з хімічною речовиною наданого зразка напису «Хабар СБУ». Тобто, вони мають спільну родову належність; (т. 2 а.с. 205-207)

Протоколом огляду предметів, перегляду, прослуховування та роздруківки тексту розмов, згідно якого було проведено огляд лазерних дисків, які надійшли з ГУ БКОЗ СБ України в м. Києві та Київській області та диктофона і лазерного диска наданого ОСОБА_11, та було зроблено роздруківку з записів телефонних розмов, що записано на дисках і диктофоні. (т. 2, а.с. 217-232)

- роздруківками з'єднань абонентських номерів: 063-976-96-34; 098-502-44-03; 098-353-46-60; 098-283-89-12, що належать обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, виїмку яких проведено в операторів мобільного зв'язку «Лайф» та «Київстар»; (т. 2 а.с. 243-244, т. 3 а.с. 9-11, т. 3 а.с. 20-22, т. 3 а.с. 34-36)

- наказом № 286 о/с від 29.05.2008 року по ГУ МВС України в Київській області, яким старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 призначено начальником сектора карного розшуку Сквирського районного відділу ГУ МВС України в Київській області; (т. 4 а.с. 28)

- наказом № 21 о/с від 22.01.2010 року по ГУ МВС України в Київській області, яким старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5 призначено старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Сквирського районного відділу ГУ МВС України в Київській області; (т. 4 а.с. 42)

- наказом № 329 о/с від 13.07.2009 року по ГУ МВС України в Київській області, яким лейтенанта міліції ОСОБА_6 призначено дільничним інспектором міліції (за рахунок посади оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків) сектору дільничих інспекторів міліції Сквирського районного відділу ГУ МВС України в Київській області, і наказом № 46 від 26.01.2010 року, по Сквирському РВ ГУ МВС України в Київській області, яким ОСОБА_6 призначено виконуючим обов'язки оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Сквирського районного відділу. (т. 4 а.с. 51-53).

Дослідивши зібрані у справі докази, належним чином їх оцінивши, суд дійшов висновку про те, що вина підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в отриманні хабара від ОСОБА_11 доведена в судовому засіданні повністю, і що дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вірно кваліфіковані слідством за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції, яка діяла на день скоєння злочину, як одержання службовою особою хабара за виконання певних дій в інтересах того, хто дає хабара, поєднане з використаннм свого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Досудовим слідством підсудному ОСОБА_4, поряд з такою кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 368 КК україни, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, інкримінується в вину ще й така кваліфікуюча ознака, як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Проте суд вважає, що вказану кваліфікуючу ознаку підсудному інкриміновано помилково.

Перелік службових осіб, які займають відповідальне становище, визначено в п. 2 примітки до ст. 368 КК України, згідно з яким до таких осіб відносяться, зокрема, особи, зазначені в п. 1 примітки до ст. 364, посади яких згідно зі ст. 25 Закону України «Про державнцу службу віднесені до третьої, четвертої, п?ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

ОСОБА_4 під вказане визначення не підпадає, оскільки, як встановлено слідством та судом, обіймав посаду керівника одного із секторів Сквирського райвідділу міліції, а саме сектору карного розшуку, і здійснював, відповідно до своїх функціональних обов?язків, керівництво лише цим сектором. Рішення, які останній приймав, та вказівки, які надавав, стосувалися лише внутрішньої діяльності сектору і були обов?язковими до виконання лише підлеглими йому працівниками цього сектору.

Таким чином і сама посада, яку обіймав ОСОБА_4, і та діяльність, яку останній здйснював у межах своїх службових повноважень, не дають підстав вважати, що підсудний займав відповідальне становище. Тому суд вважає за необхідне виключити вказану кваліфікуючи ознаку з обвинувачення ОСОБА_4.

До заперечення ОСОБА_4 своєї причетності до одержання, за попередньою змовою з ОСОБА_5, хабара від ОСОБА_11 і до доводів останнього, в яких той стверджує, що, нібито, жодного разу не вів розмов про отримання грошової винагороди від ОСОБА_11 за непритягнення до кримінальної відповідальності його дружини, що переписати протокол допиту ОСОБА_10 він попросив ОСОБА_6 не з метою отримати хабара, а лише для того, щоби безкорисно допомогти ОСОБА_11, як колезі по службі, і що йому, начебто, нічого не було відомо про вимагання грошей у ОСОБА_11 ОСОБА_5, а також до часткового визнання вини ОСОБА_5 та його показань у тій частині, в якій останній, визнаючи факт отримання хабара від ОСОБА_11, стверджує, що діяв одноособово, без попердньої змови з ОСОБА_4, суд ставиться критично.

Як у своїх найперших поясненнях, даних 17.03.2010 року відразу після затримання (т. 1 а.с. 36-39), так і в показаннях, даних 18.03.2010 року під час допиту в якості підозрюваного (т. 2 а.с. 9-13), підтриманих у присутності захисника 23.03.2010 року під час допиту як обвинуваченого (т. 3 а.с. 64-65), ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вимаганні, за попередньою змовою з ОСОБА_5, грошей у ОСОБА_11 за непритягнення до кримінальної відповідальності його дружини, давав з цього приводу чіткі та послідовні показання.

Аналогічним чином ОСОБА_5 у своїй явці з каяттямм (т. 1 а.с. 40-42), у поясненнях, даних відразу після затримання (т. 1 а.с. 43-49), в показаннях, даних під час допиту в якості підозрюваного (т. 2 а.с. 35-41), підтриманих під час допиту як обвинуваченого (т. 3 а.с. 96-97), повністю визнав себе винним вчиненні злочину за попеердньою змовою з ОСОБА_4 і давав з цього приводу чіткі та послідовні покази.

Ці показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю узгоджуються як між собою, так і з показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10,Ю.В., з яких вбачається, що саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за узгодженням між собою, вимагали у останніх гроші за переписання протоколу допиту ОСОБА_10 та непритягнення останньої до кримінальної відповідальності.

Свідок ОСОБА_12 на досудовому слідстві категорично ствердив, що саме ОСОБА_4 просив його отримата гроші від ОСОБА_11.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили, що саме за вказівками ОСОБА_4 вони передали протокол допиту ОСОБА_10 ОСОБА_12.

Показання указаних свідків, рівно як і показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на досудовому слідстві, об?єктивно підтверджуються іншими доказами, тому суд не вбачає жодних підстав для сумнівів у їх достовірності.

В ході судового розгляду даної справи підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заявили про те, що визнавальні показання на досудовому слідстві ними були дані внаслідок застосування до них працівниками СБУ недозволених методів слідства. Проте під час призначеної судом перевірки цих заяв підсудних прокуратурою Київської області факти застосування до останніх недозволених методів слідства свого підтвердження не знайшли. Постановою старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області від 10.02.2012 року в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб ГВ по БКОЗ ГУ СБ України, які брали участь у затриманні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. (т. 4 а.с. )

Наведені докази повністю спростовують показання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні, в яких останні заперечують наявність між ними попередньої змови з приводу отримання хабара від ОСОБА_11 та участь цьому злочині ОСОБА_4. Тому суд розцінює ці показання ОСОБА_4, як намагання уникнути відповідальності за ст. 368 ч. 2 КК україни та добитися перекваліфікації його дій на ст. 365 ч. 1 та ст. 366 ч. 1 КК України, а показання ОСОБА_5 як намагання допомогти в досягненні указаної мети ОСОБА_4, і як намагання полегшити свою відповідальність за скоєне шляхом перекваліфікації його дій на ч. 1 ст. 368 КК України.

Дії підсудного ОСОБА_6 кваліфіковані досудовим слідством також за ч. 2 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою хабара за виконання певних дій в інтересах того, хто дає хабара, поєднане з використаннм свого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Однак суд, аналізуючи зібрані у справі докази, дійшов висновку про те, що така кваліфікація дій останнього є помилковою.

Згідно з пред?явленим обвинуваченням ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, приймав безпосередню участь у вимаганні та отриманні від ОСОБА_11 грошових коштів за непритягнення до кримінальної відповідальності його дружини ОСОБА_10. В основу такого обвинувачення покладено той факт, що саме ОСОБА_6, як це достовірно встановлено слідством, за вказівкою ОСОБА_4 переробив протокол допиту ОСОБА_10 від 12.03.2010 року з її визнавальними показаннями щодо зберігання у квартирі наркотичного засобу та пристрою для його вживання.

Проте у справі відсутні будь-які докази того, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійсно відбулась попередня домовленість з ОСОБА_6 щодо вимагання та отримання грошових коштів від ОСОБА_11, і що саме з метою отримання цих коштів ОСОБА_6, діючи відповідно до вказаної домовленості, підробив новий протокол допиту ОСОБА_10.

Сам ОСОБА_6 і на досудовому слідстві, і в суді категорично заперечив наявність такої домовленості між ним та ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Ствердив, що ніякої участі у вимаганні та отриманні грошових коштів від ОСОБА_11 не приймав, і що йому взагалі не було відомо про існування такої домовленності між будь-ким.

Заперечують факт попередньої змови з ОСОБА_6 з приводу отримання грошових коштів від ОСОБА_11, а також участь останнього у цих діях, і ОСОБА_4 з ОСОБА_5.

У всіх свої показаннях, як на досудовому слідстві, так і в суді, ОСОБА_6 стверджував, що переписав протокол допиту ОСОБА_10 за вказівкою і під диктовку ОСОБА_4. Зазначений факт також є достовірно встановленим і саме про це слідством зазначено в обвинуваченні підсудних.

Лише в показаннях, даних ОСОБА_6 на досудовому слідстві під час додаткового допиту в якості підозрюваного (т. 2 а.с. 26-31) (протокол першого допиту у справі відсутній) маються показання станнього про те, що лише наступного, після переписання протоколу допиту ОСОБА_10, дня та в послідуючі дні йому стало відомо про те, що чоловік ОСОБА_10 розмовляв з ОСОБА_15 з приводу передачі грошових коштів за непорушення кримінальної справи відносно останньої, і що після цього він сам зрозумів (ніхто інший про це йому не говорив), що йому також передадуть якусь грошову суму. Проте ці показання жодним чином не свідчать про те, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбулась попередня змова з ОСОБА_6 з приводу отримання хабара від ОСОБА_11.

До того ж суд не може вважати ці показання підсудного, від яких останній вподальшому відмовився, достовірними, оскільки досудовим слідством встановлено, і це підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (т. 2 а.с. 35-37), що ОСОБА_15 до вказаного злочину непричетний, і що жодних розмов з приводу отримання від ОСОБА_11 будь-яких грошових коштів він не вів.

Жоден із свідків, включаючи ОСОБА_11 та ОСОБА_10, не підтвердив наявності між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попередньої змови з ОСОБА_6 щодо отримання хабара від ОСОБА_11 і ніхто не підтвердив будь-якої участі ОСОБА_6 у діях, які вчиняли ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Не свідчать про наявність такої змови між останніми і дослідженні судом матеріали даної кримінальної справи.

За таких обставин суд вважає обвинувачення ОСОБА_6 в одержанні, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_23, хабара від ОСОБА_11 необгрунтованим та безпідставним. А тому вважає за необхідне перекваліфікувати дії останнього з ч. 2 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України і кваліфікувати їх, як службове підроблення, тобто складання завідомо неправдивого офіційного документу та внесення до нього завідомо неправдивих відомостей.

Доведеність вини підсудного ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину не викликає в суду жодних сумнівів.

Обираючи підсудним покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних останніми злочинів, пом?якшуючі та обтяжуючі їх відповідальність обставини, особистості підсудних.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5, частково визнали себе винними та щиросердно розкаялись у вчиненому. На утриманні ОСОБА_4 перебуває двоє малолітніх дітей.

Наведені обставини суд визнає такими, що пом?якшують відповідальність останніх.

Як особистості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 характеризуються позитивно, до кримінальної відповідальності притягуються вперше.

Обставин, що обтяжували б відповідальність ОСОБА_4 та ОСОБА_5, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на тяжкість та суспільну небезпечність скоєного останніми злочину, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Підсудний ОСОБА_6 також несудимий, повністю визнав себе винним і щиросердно розкаявся у вчиненому, на його утриманні перебуває малолітня дитина, що суд визнає обставинами, які пом?якшують відповідальність останнього за скоєне.

Як особистість ОСОБА_6 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставини, що обтяжували б відповідальність підсудного, відсутні.

Зважаючи на викладене суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе за умови призначення йому покарання у виді обмеження волі та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в Органах Внутрішніх Справ, пов?язані з виявленням та розслідуванням злочинів, складанням процесуальних документів.

Час перебування ОСОБА_6 під вартою в СІЗО № 13 ДДУ ПВП у м. Києві та області з 18.03.2010 року по даний час суд вважає за необхідне зарахувати останньому в строк відбутого покарання з розрахунку 2 дні обмеження волі за 1 день тримання під вартою, як це визначено ст. 72 КК України.

На підставі викладенного,керуючись ст.ст.323,324 КПК України,

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України в редакції, що діяла станом на 13.03.2010 року, і призначити йому покарання у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності, і з позбавленням на 3 роки права обіймати посади в органах Внутрішніх Справ, пов?язані з виявленням та розслідуванням злочинів і складанням процесуальних документів.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України, що діяла станом на 13.03.2010 року, і призначити йому покарання у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі з позбавлення на 3 роки права обіймати посади в органах Внутрішніх Справ, пов?язані з виявленням та розслідуванням злочинів і складанням процесуальних документів.

Запобіжні заходи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити попередні тримання під вартою в СІЗО № 13 ДДУ ПВП у м. Києві та області. Строк покарання обом рахувати від 18.03.2010 року.

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, що діяла станом на 13.03.2010 року, і призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років обмеження волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади в органах Внутрішніх Справ, пов?язані з виявленням та розслідуванням злочинів і складанням процесуальних документів.

Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбутого покарання час перебування під вартою в СІЗО № 13 ДДУ ПВП у м. Києві та області з 18.03.2010 року по 21.02.2012 року з розрахунку 2 дні обмеження волі за 1 день тримання під вартою і звільнити останнього від відбування призначеного основного покарання у зв?язку з його повним відбуттям.

Запобіжний захід ОСОБА_6, до набрання вироком чинності, змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши останнього з-під варти в залі суду.

Речові докази - лазерний диск CD-RV, марки "LG", наданий ОСОБА_11; лазерний диск DVD-R, марки «MIRA», що надійшов від ГУ БКОЗ СБ України в м. Києві та Київській області, інв. 7/019-К 10; лазерний диск CD-R, марки «ARENA», що надійшов від ГУ БКОЗ СБ України в м. Києві та Київській області, інв. 7/341; лазерний диск CD-R, марки «Verbatim», що надійшов від ГУ БКОЗ СБ України в м. Києві та Київській області PCB № 889 н/т, та відеокасету з відеозаписом огляду місця події від 17.03.2010 - зберігати у справі.

Цифровий диктофон марки «OLIMPUS VN-960 PC» - повернути власнику ОСОБА_11.

Тампони зі змивами з рук ОСОБА_24 та зразки спеціальної люмінесцентної речовини, якою було помічено грошові кошти знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з дня отримання копії вироку.

Суддя: В. В. Сливка